Мінфін вже позначив для Державної податкової служби (ДПС) і Держмитниці першочергові напрямки роботи в 2012 році, які можуть додатково принести бюджету понад 20 млрд грн. Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна". Контролюючі органи повинні будуть концентруватися на ліквідації схем мінімізації оподаткування, тіньових зарплат, нелегального ввезення та виробництва підакцизних товарів. Експерти відзначають, що в уряді помилково зробили акцент на фіскальної складової, приділивши менше уваги стимулам розвитку бізнесу.
Для обох контролюючих органів визначено до 20 завдань, але перше і основне, на думку Мінфіну, - виконання показників доходів держбюджету. ДПС повинна перерахувати до держбюджету не менше 155,5 млрд грн і 92,6 млрд грн до місцевих бюджетів, Держмитниця-майже 122 млрд грн. Чиновникам слід досягати цього, насамперед забезпечуючи добровільність сплати податків і декларування реальної митної вартості. Наприклад, за результатами року податкова служба повинна домогтися 100-відсоткових показників добровільної сплати серед великих платників. "Це нереальний показник. Неможливо уявити, що ми досягнемо того результату, коли жодної копійки не буде донараховано", - упевнений директор департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артем Рудик.
За кожним напрямками в міністерстві розробили "шляху досягнення цілей" і "індикатори успіху". Зокрема, стратегія для ДПС - ліквідація злочинних схем ("податкові ями"; щоквартально Мінфін очікує по 1,1 млрд грн), виведення з тіні прибутків підприємств (2,7 млрд грн) і зарплат (4,1 млрд грн), а також скорочення нелегального обігу підакцизних товарів (1,1 млрд грн). Так, щоб компанії не мали можливості незаконно претендувати на відшкодування ПДВ, податківці вивчать відповідність нарахованих та заявлених до повернення сум з макроекономічною ситуацією в регіоні, галузі та країні в цілому. А для ліквідації такого явища, як "зарплати в конверті", ДПС створить у суспільстві "атмосферу негативного ставлення до роботодавця", який платить її таким чином. Слід також зазначити, що в уряді розраховують на відсутність простроченого до повернення ПДВ (за даними ДПС, таких сум на 1 січня немає, законність заявок на відшкодування 4,6 млрд грн ще перевіряється, а в судах оскаржується 15 млрд грн) і доведення відшкодування в автоматичному режимі до 80%. Нагадаємо, ще в минулому році президент і керівництво податкової служби обіцяли оперативно повертати 90%. "Напевно, в Мінфіні почали більш реально оцінювати свої сили, - вважає Рудик.-Але, з іншого боку, незрозуміло, що буде, коли заявки на повернення" автоматом "перевищать ліміт".
У цілому виконання завдань ДПС має принести бюджету додатково 15,7 млрд грн. У центральному податковому апараті "видання" заявили, що і так працюють за вказаними напрямками. А експерти вважають очікувану суму занадто амбіційною. За словами економіста ІК Dragon Capital Олени Бєлан, детінізація зарплат - процес не одного року, тому моментального ефекту не буде. Більше того, незважаючи на обіцянки уряду, відповідні зміни в законодавство так і не були прийняті. На думку аналітиків, такі плани штовхають контролюючі органи на пошук нетрадиційних методів їх виконання: наприклад, не приймати декларації зі збитками.
Держмитниця отримала менше завдань, але за рахунок спрощення процедур митного контролю та протидії порушенню правил ввезення або незаконного імпорту їй потрібно додатково перераховувати в скарбницю понад 5 млрд грн. Крім того, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що забезпечують 50% відрахувань, повинні перейти на систему електронного декларування. За підрахунками Мінфіну, це скоротить процедуру оформлення на 20%. Найбільш цікавим пунктом є те, що Держмитниця повинна забезпечити прийняття нової редакції Митного кодексу (ветований президентом). "Багато завдань без Митного кодексу складно виконати. І його прийняття залежить не від митниці", - упевнений старший економіст центру "CASE-Україна" Володимир Дубровський. "Про електронний декларуванні вже давно говорять, і все ніяк. Його можна ввести, було б бажання. Як зі стадіонами до Євро-2012 - потрібно було побудувати, і побудували", - додає Рудик. В цілому, на думку Бєлан, документи носять фіскальний характер, тобто в них зроблений упор на додаткових відрахувань до бюджету і найменше йдеться про стимули для бізнесу, який би збільшив своє податкове навантаження і добровільність сплати. "Неправильно розставлені акценти. Бізнес каже, що багато часу витрачає на складання звітності або сплату податків, а в документах нічого не говориться про скорочення кількості платежів або документів для подачі в контролюючі органи", - резюмує вона.