Мінекології веде переговори з Японією щодо можливості подовження терміну використання "кіотських" грошей
Розслідування щодо ситуації з невикористання цих коштів веде НАБ
Міністерство екології та природних ресурсів України веде переговори з Японією щодо можливості неповернення 800 млн гривень "кіотських" грошей, отриманих у 2009 році від продажу квот на викид парникових газів в рамках Кіотського протоколу. Про це РБК-Україна повідомила в.о. міністра екології Ганна Вронська.
"140 млн євро ми отримали від трьох компаній японських (приватних компаній - ред.). На кошти від цих компаній і планувалося проводити тендери. Наразі невикористаний відсоток - понад 800 млн гривень",- розповіла міністр та пояснила, що на сьогодні відповідні тендери скасовані, а кошти перебувають на обліку уряду.
Мінекології поводить переговори з японською стороною, щоб пролонгувати термін використання відповідних коштів, адже згідно з договорами "кіотські кошти" мали бути використані до 29 лютого 2016 року.
"Ми робимо все можливе для того, щоб японські компанії надали нам додатковий термін, а ми будемо вирішувати, яким чином ми будемо проводити нові тендери", - додала вона та пояснила, що 800 млн гривень, про якій йде мова, планувалося спрямувати на реалізацію більше 50 проектів з освітлення.
За словами Вронської, наразі розслідування щодо ситуації з невикористання цих коштів веде Національне антикорупційне бюро.
"Наразі триває слідство за тими звинуваченнями, коли тендер (на прикінці 2015 року - ред.) планувало проводити дочірнє підприємство, не міністерство. Зараз Національне антикорупційне бюро проводить розслідування цього тендеру, йдуть слідчі дії, я не можу їх розголошувати", - підсумувала вона.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна може повернути близько 2,4 млрд гривень невикористаних "кіотських" грошей, якщо операції за їх використання не будуть завершені до 29 лютого 2016 року.
У 2009 році Державне агентство екологічних інвестицій уклало чотири договори на суму 440 млн євро з японськими контрагентами: державною компаніє "NEDO", від якої уряд мав спрямувати на енергозберігаючі технології 300 млн євро і трьома приватними компаніями на суму140 млн євро.