Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) ініціювало внесення змін у законодавство, які дозволять почати вирощувати в Україні ГМО-культури. . Про це заявив глава Мінагрополітики Микола Присяжнюк, передає "Комерсант-Україна".
Міністерство аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) ініціювало внесення змін у законодавство, які дозволять почати вирощувати в Україні ГМО-культури. . Про це заявив глава Мінагрополітики Микола Присяжнюк, передає "Комерсант-Україна".
"Ми ініціювали питання часткового вирішення вирощування технічних культур - сої з ГМО-насіння, як це відбувається в Росії та країнах ЄС", - сказав Присяжнюк. При цьому міністр не виключив, що слідом за соєю може бути дозволено вирощування в Україні кукурудзи з ГМО-насіння.
Учасники зернового ринку вважають, що дане питання назріло вже давно. "Сьогодні третина кукурудзи і 70% соєвих бобів в Україні виробляються з ГМО-насіння",- заявив вчора президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі у ході IV Українського зернового конгресу. З його оцінками погоджується президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко: "Незважаючи на дію закону про біобезпеку, який фактично забороняє використання ГМО-продукції в Україні, в країні вже давно вирощуються ГМО-культури. ГМО-насіння завозяться контрабандою, оскільки немає належного контролю".
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко зазначає, що ГМО-насіння дозволяють не тільки домогтися більш високої врожайності сільгоспкультур - їх можна висаджувати в несприятливих природно-кліматичних зонах. За оцінками директора Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Ярослава Блюма, використання ГМО-насіння при вирощуванні, наприклад, кукурудзи дає можливість підвищити її врожайність на 3-15%, одночасно знизивши витрати на засоби захисту рослин і в підсумку збільшивши прибутковість бізнесу. "Якби українські виробники використовували у своїй діяльності ГМО-технології хоча б на 50%, їх щорічний прибуток в цілому по Україні зріс би на 140-315 млн дол., а при 100-відсотковому використанні - на 500 млн долл.",- зазначив він. "Вирощування ГМО-культур - це шанс для України. Без ГМО-продукції населення світу приречена на вимирання. До 2050 року очікується зростання населення з нинішніх 7 млрд до 9 млрд людей, і прогодувати всіх без ГМО-продукції не вдасться", - вважає Володимир Клименко.
У 2012 році посіви ГМО-культур у світі зросли на 6%, до 170,3 млн га, що становить 13 % всіх орних земель. У трійку лідерів за обсягом площ входять США, Бразилія та Аргентина. Лідерами по розповсюдженню ГМО-культур є Китай, Індія, Бразилія, Аргентина і Південна Африка. У минулому році рішення про вирощування ГМО-культур взяли дві держави - Куба і Південний Судан. При цьому три країни, які раніше вирощували ГМО-культури,- Швеція, Німеччина і Польща - їх вже не виробляли. Таким чином, на сьогоднішній день лише п'ять європейських країн - Іспанія, Чехія, Словаччина, Румунія і Португалія - вирощують ГМО-культури.
В Євросоюзі продовжують вести політику стримування нарощування площ під ГМО-культури, говорить управляючий партнер Da Vinci AG Андрій Колпаков. "В даному контексті ринок України є вкрай цікавим для ключових виробників ГМО-продукції",- вважає він. На його думку, фактично необмежені можливості по лобіюванню, відсутність належного держконтролю, кліматичні умови та активний розвиток агропромислового комплексу відкривають значні перспективи для виробництва ГМО в Україні. "При реалізації такого сценарію Україна в перспективі п'яти-семи років може стати ключовим виробником ГМО-продукції на європейському континенті. Це, в свою чергу, дозволить значно збільшити обсяги експорту агропродукції, в першу чергу кукурудзи", - вважає Колпаков.
Незважаючи на позитивні економічні наслідки для України в цілому, проти ініціативи Мінагрополітики легалізувати вирощування ГМО-культур виступив цілий ряд громадських організацій. "Україна - одна з небагатьох країн у світі, яка асоціюється з вирощуванням екологічно чистої сільгосппродукції, яка не містить ГМО. І в національних інтересах України - вирощувати саме органічну продукцію, яка користується у світі найбільшим попитом", - вважає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Висновки Всесвітньої організації охорони здоров'я показують, що вживання ГМО-продукції несе потенційні ризики для здоров'я людини. "Сказати, що споживання ГМО-продукції абсолютно безпечно для людини, поки не пройшло кілька поколінь, які вживають такі продукти, неможливо",- вважає директор Українського науково-дослідного інституту харчування Олег Швець. У той же час, за його словами, гіпотетично, поки не доведено шкоду ГМО-продукції, її вживання вважається безпечним. "Для кожної людини це питання вибору: або він хоче платити за більш дорогу продукцію, але без ГМО, або купувати менш дорогу з ГМО. Якщо ви запитаєте про моєї позиції, то я буду чекати подальших досліджень і віддам перевагу більш дорогу продукцію, але без ГМО", - зазначив Олег Швець.