На виборах у Раду п'ятивідсотковий прохідний бар'єр не змогли подолати ряд партій, зокрема й ті, що відігравали значну роль в українській політиці останніх років. "Громадянська позиція" і "Самопоміч" не змогли виконати навіть завдання-мінімум – набрати 2% голосів виборців, щоб отримувати щорічне державне фінансування аж до наступних парламентських виборів. Про те, чому провідні політичні гравці зазнали поразки, і що вони будуть робити далі – в матеріалі РБК-Україна.
На парламентських виборах Радикальна партія Олега Ляшка стала "першою непрохідною", набравши 4,01% голосів, що дещо більше, ніж давали цій політсилі соцопитування. Відразу після перемоги Володимира Зеленського Ляшко заявив про перехід в жорстку опозицію, назвавши нового президента "узурпатором".
Під час парламентської кампанії Ляшко сфокусувався на традиційній для себе аграрній тематиці. Головна ідея – боротьба з можливим зняттям мораторію на продаж землі, гасло кампанії – "Землю – українцям, а не чужинцям!" Тому найвищий показник Радикальна партія отримала в селах – 5,3%.
Ляшко явно має намір і далі залишатися у великій політиці, після поразки на виборах він продовжив свою медіа-активність і почав шукати нових союзників. Зокрема, він оголосив про об'єднання зусиль з київським мером Віталієм Кличком у боротьбі з "навалою зеленої чуми". Втім, сам Кличко в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що дізнався про цей альянс із соціальних мереж.
Великий шанс для Ляшко дає ідея владної команди скасувати мораторій на продаж землі вже до кінця поточного року, про що в інтерв'ю Bloomberg заявив заступник голови ВП Олексій Гончарук. Ляшко явно спробує очолити протести проти ринку землі, повернувшись у рідну стихію спілкування з "простим народом" в сільській місцевості та організації різних перформансів.
Шосте місце з 6,04% голосів Ігоря Смешка в першому турі президентських виборів стало одним з головних сюрпризів тієї кампанії. Здавалося, що цей результат давав його партії "Сила і честь" цілком реальні шанси подолати п'ятивідсотковий бар'єр на виборах у Верховну раду. Як і на весняних виборах, кампанія Смешка велася дуже скромно, і в даному випадку це не спрацювало – партія посіла сьоме місце з менш 4% голосів.
Виборчий список партії виглядав досить еклектично. У першій десятці знайшлося місце тільки чотирьом партійцям "Сили і честі", зате ще чотири місця зайняли депутати від "Самопомочі" і лідер меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Напередодні виборів ряд членів партії вийшли з відкритим листом, в якому звинуватили Смешко в самоуправстві і волюнтаристському формуванні партійного списку.
Керівник виборчого штабу "Сили і честі" Дмитро Гордон після цього звинуватив в штучному роздмухуванні скандалу своїх опонентів, зокрема, Віктора Медведчука. В опублікованому минулого тижня відеозверненні він озвучив і інші причини поразки на виборах. "Я був кращої думки про виборців, я думав, що в цьому строкатому калейдоскопі програм і платформ, вони зупиняться на програмі Смешка та його партії", - заявив Гордон, додавши, що "Україна ще не доросла до Смешко".
Також, на думку екс-глави виборчого штабу "Сили і честі", падіння популярності партії могло бути викликане тим, що одна річ – голосувати за самого Смешка, інша – за його партію, партійний список він також назвав "неідеальним". Через тиждень після виборів про свої подальші плани написав і сам Смешко. Це очищення партії від "випадкових людей", аналіз зроблених помилок і підготовка до участі в місцевих виборах.
Як і на президентських виборах, дві групи впливу колишньої Партії регіонів – "Опозиційний блок" та "Опозиційна платформа "За життя" – не змогли домовитися про союз і, як наслідок, стали найзапеклішими конкурентами.
Левову частку своєї агітації ОБ присвячував тому, щоб пояснити виборцю, чим вони відрізняються від ОПЗЖ і чому саме вони – "справжні" опозиціонери. Але подолати п'ятивідсотковий бар'єр партії не допомогло навіть її вдале перше місце у виборчому бюлетені. У підсумку, Опоблок в наступному парламенті представлятимуть лише шестеро депутатів-мажоритарників, найвідоміший з яких – Вадим Новинський. Інший лідер ОБ Борис Колесніков програв свій округ конкуренту від ОПЗЖ Валерію Гнатенку.
На думку першого номера списку ОБ Євгена Мураєва, головні причини програшу на виборах – стислість кампанії і специфічний настрій виборців. "Напевно, ми пізно почали доносити людям нашу ідеологію. А, можливо, людям зараз взагалі потрібно щось інше. Їх голосування стало формою протесту, яка не має нічого спільного з усвідомленим вибором", - сказав він в коментарі РБК-Україна.
Перед початком кампанії Опоблок створив альянс з кількома малими партіями: "Довіряй справам", Партією миру, "Відродженням", партією "Наші", яку очолює Мураєв. "Після підбиття підсумків виборів буде прийнято рішення: залишиться в силі цей союз або різні партії підуть своєю дорогою. Сенсу в дострокових місцевих виборах я не бачу, влада просто намагається взяти у свої руки і цю представницьку вертикаль. Якщо місцеві вибори будуть черговими – партія "Наші" візьме в них участь, якщо будуть дострокові – подумаємо, чи є в цьому сенс", - сказав виданню Мураєв.
Шести мажоритарників від ОБ буде явно недостатньо для формування депутатської групи у наступній Раді, впевнений Мураєв. А якихось можливих альянсів з іншими мажоритарними депутатами він поки не бачить.
Формат участі чинного прем'єр-міністра Володимира Гройсмана у парламентських виборах довгий час залишався незрозумілим навіть для його команди. У підсумку Гройсман вирішив йти в Раду самостійно, хедлайнерами його списку стали міністри з уряду і депутати з дружнього прем'єру "Народного фронту". Але спроби відмежуватися від Петра Порошенко, завдяки якому Гройсман і став на чолі Кабміну, успіхом не увінчалися – "Українська стратегія" набрала 2,41% голосів.
"На жаль, кампанія була дуже короткою і ми не змогли повною мірою конвертувати високий рівень підтримки Володимира Гройсмана як діючого прем'єра в рейтинг партії "Українська стратегія", - заявили РБК-Україна в прес-службі партії. Також там нарікають на те, що конкуренти цілеспрямовано підтримували сумніви в тому, що "Українська стратегія" зможе набрати на виборах хороший відсоток. Але отриманий результат там оцінюють цілком задовільно, вказуючи, що "УСГ" змогла обійти ряд партій з довгою історією.
Один зі співрозмовників видання, який балотувався до парламенту за списком партії прем'єра, зазначив, що вони з самого спочатку робили ставку на регіони Центральної та Західної України, де соціологія показувала "Українській стратегії" найбільш високий рівень підтримки. Разом з тим, оцінюючи підсумки виборів, співрозмовник зазначив, що їхній команді хоча б варто було спробувати більше працювати зі східними областями, де їх партія кампанію практично не вела.
У партії Гройсмана видання запевнили, що "Українська стратегія" – не "проект-одноденка" під одні вибори. Тепер там планують і далі брати активну участь у політичному житті, розвивати партійні структури і готуватися до наступних виборів, в тому числі місцевих, які, на думку "Української стратегії", мають відбутися вже після завершення нинішнього етапу децентралізації
Перед парламентськими виборами "Національний корпус" з одного боку і "Свобода" з іншими націоналістичними партіями з іншого змогли домовитися про спільний похід у Верховну Раду. Вони зайняли 11-е місце з результатом в 2,15%, провівши до парламенту лише одного депутата по мажоритарному округу.
У розмові з РБК-Україна один із лідерів "Свободи", екс-кандидат в президенти Руслан Кошулинський оцінив парламентську кампанію націоналістів цілком задовільно, пояснивши підсумковий результат тим, що партія витратила на вибори у багато разів менше грошей, ніж її конкуренти. Інша причина, за його словами, це – використання конкурентами, в першу чергу, "Європейської солідарністю", тези про те, що за непрохідні партії не варто віддавати свій голос, бо він пропаде.
"Ось цю технологію нам під час кампанії відбити не вдалося. Тим не менш, хвиля "нових облич" змела більшість партій, а ми втрималися, і навіть змогли набрати трохи більше голосів, ніж на останніх президентських виборах, на відміну від усіх конкурентів. Так що завдання-мінімум ми виконали", - розповів виданню Кошулинський. На його думку, на нинішніх виборах виграла тільки одна партія – пропрезидентська, а всі інші – програли, і набраний ними відсоток голосів не настільки важливий, адже вони все одно виявилися в опозиції.
"Свобода" планує брати участь у місцевих виборах, а отримані з держбюджету гроші направить на розвиток своїх партійних структур. Природно, партія восени буде за необхідності влаштовувати і вуличні акції, поки чітко запланована тільки одна – традиційний марш націоналістів на 14 жовтня.
"Ми реально оцінювали свої шанси, але все ж не думали, що результат буде настільки поганим", - сказав в коментарі РБК-Україна один з членів штабу "Громадянської позиції". Очолювана Анатолієм Гриценком політсила набрала лише 1,04% голосів або трохи більше 153 тисяч голосів.
На думку співрозмовника видання, який побажав залишитися неназваним, головною помилкою було те, що Гриценко незабаром після перемоги Володимира Зеленського дав зрозуміти, що підтримує нового президента. Тому електорат, який голосував за Гриценка в першому турі президентських виборів (1,3 млн осіб) просто відійшов до інших партій – в першу чергу, до "Голосу" Святослава Вакарчука та "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Тому, запевняє джерело, сама рекламна кампанія, зокрема ролики, які викликали великий ажіотаж у соцмережах, де Гриценко, наприклад, допомагає Зеленському перемогти Володимира Путіна за шаховою дошкою, на загальному результаті не позначилися.
Свою роль могло зіграти і те, що в першій п'ятірці "Громадянської позиції" були люди, які асоціювалися ще з "Нашою Україною" Віктора Ющенка – Микола Томенко та Микола Катеринчук. А це явно суперечило головному тренду нинішнього виборчого циклу – запиту на нові обличчя.
Як повідомив РБК-Україна сам Гриценко, 29 вересня відбудеться з'їзд партії, на якому буде визначено план її дій на середньострокову перспективу. За словами інформованого джерела видання, Гриценко розглядає варіант відходу з поста голови "Громадянської позиції".
За місяць до президентських виборів лідер "Самопомочі" Андрій Садовий знявся на користь Анатолія Гриценка, але буквально через день після першого туру оголосив, що його партія братиме участь у виборах самостійно, незважаючи на те, що соціологія не давала їй особливих шансів.
За час парламентської кампанії переломити ситуацію не вдалося, і "Самопоміч" зайняла на виборах лише 14 місце з результатом в 0,62%. У наступній Раді партію представлятиме лише один депутат-мажоритарник.
У розмові з РБК-Україна Андрій Садовий взяв всю відповідальність за результат партії на себе. "Той, хто програв вибори, завжди може знайти причини. Але я вважаю, що коли є проблема, то винен керівник. Ми не змогли вибудувати якісну комунікацію і донести виборцям наші думки", - сказав він.
Садовий підтвердив своє рішення піти з поста лідера "Самопомочі", але в партії він залишається. Нового лідера, очевидно, оберуть на з'їзді, який відбудеться у вересні. Партія починає підготовку до наступних місцевими виборів, які, на думку Садового, будуть черговими і пройдуть у наступному році. На питання про те, чи збирається він знову балотуватися в мери Львова Садовий запевнив РБК-Україна, що у нього є "таємний план", але не став вдаватися в подробиці.