У "Метінвеста" є хороші шанси виграти в судах, - аналітик

"Потенційні податкові зобов'язання "Метінвесту", а також інших виробників залізної руди, таких як "ArcelorMittal Кривий Ріг" (AMKR) і Ferrexpo, кореняться в різному підході гірників і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди. Попри суттєві зобов'язання, у компаній є хороші шанси виграти основну битву, яка триває в українських судах", - констатує аналітик.

За оцінками Concorde Capital, передбачувана недоплата роялті за видобуток залізної руди (з точки зору влади України) трьома гірничодобувними підприємствами "Метінвесту" становить 448 млн доларів за 2018-2020 роки та 417 млн доларів за 2021-й. Нібито потенційна недоплата Південним ГЗК (СП за участі "Метінвесту") оцінюється в 227 млн доларів за 2018-2020 роки і 196 млн доларів за 2021-й.

Можливі недоплати Ferrexpo оцінюються у 214 млн доларів за 2018-2020 роки та 201 млн доларів за 2021-й.

Аналітик Concorde Capital відзначає державний тиск на бізнес, визначаючи це як ознаку слабкості в судових баталіях.

"Ми згодні з "Метінвестом" у тому, що законність вимог щодо недоплати має вирішуватися в судовому порядку між компанією та Держподатковою службою України. Наскільки ми розуміємо, такі судові розгляди наразі продовжуються, і досі остаточно не встановлено, що "Метінвест "або будь-яка інша українська компанія недоплатили роялті за видобуток залізної руди", - зазначив Хорошун.

На його думку, "Метінвест" та інші українські виробники залізної руди, зокрема АМКР та Ferrexpo, мають хороші шанси на перемогу в судових розглядах завдяки своїм значним інтелектуальним та фінансовим ресурсам.

"Ми вважаємо, що слідчі дії влади України навряд чи збільшать шанси Податкової служби України на перемогу в судовому розгляді з "Метінвестом". Це пов'язано з тим, що компанія мала бути готова до таких дій після того, як аналогічний тиск нещодавно був здійснений на АМКР", - констатує аналітик.

Він додає, що Держподаткова служба за останні декілька років програла у судах декілька справ, пов'язаних із роялті за видобуток залізної руди.

Аналітик також наводить докладний аналіз ситуації з трьома ГЗК "Метінвесту": ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК. За його оцінкою, сумарно вони виробили 86,9 млн тонн концентрату із вмістом заліза 62% у 2018-2020 роках, заплативши 175 млн доларів роялті. Це становить приблизно 2 долара/тонна концентрату із вмістом заліза 62%.

"Ми вважаємо, що ці платежі були засновані на базі виплати роялті, що є "розрахунковою вартістю" сирої руди (видобутої та подрібненої, але не збагаченої), яка є собівартістю виробництва плюс надбавка за поставлений прибуток. Влада України, можливо, застосувала інший підхід: використовуючи як базу для виплати роялті "вартість" кінцевої продукції ГЗК (концентрат і котуни), яка має бути їхньою ціною на умовах FCA", - припускає Хорошун.

Експерт оцінює виплати роялті за такого підходу так: середні значення індексу для дріб'язку із вмістом заліза 62% у Китаї становили 70 доларів/тонна у 2018 році, 94 доларів/тонна у 2019-му та 109 доларів/тонна у 2020-му. Ставки роялті становили 8% за 2018 рік, 8,8% за 2019-й та 10,4% за 2020-й (у середині того самого року ставка змінилася з 8,8% до 12%).

Отже, вартість тонни, яку мали заплатити гірники, на думку влади України, мала становити 5,6 долара/тонна у 2018-му, 8,3 долара/тонна у 2019-му та 11,3 долара/тонна у 2020-му. Три ГЗК мали заплатити за такого підходу протягом 2018-2020 років, за розрахунками експертів, 738 млн доларів. Отже, три ГЗК нібито недоплатили роялті на 563 млн доларів.

У свою чергу ПГЗК (СП "Метінвесту") протягом 2018-2020 років виробив 37,3 млн тонн концентрату, заплативши 30 млн доларів у вигляді роялті, але мав (за оцінкою експерта, при передбачуваному підході влади України) заплатити 315 млн доларів (різниця - 284 млн доларів).

Отже, нібито загальна недоплата роялті чотирма гірничодобувними компаніями "Метінвесту" та СП у 2018-2020 роках, за оцінками експертів за передбачуваного підходу влади, становить 847 млн доларів.

"Згадана в новинах (нібито) недоплата у розмірі 18 млрд грн, або 675 млн доларів за середнім обмінним курсом 2018-2020 років, становить 80% від нашої оцінки. З цих 675 млн доларів три гірничодобувні підприємства, об'єднані "Метінвестом", (нібито) недоплатили 448 млн доларів, а Південний ГЗК - 227 млн доларів, ми розраховуємо з використанням того самого коефіцієнта 80%. За нашими оцінками, влада України може дійти висновку, що в 2021 році три компанії, консолідовані "Метінвестом", (нібито) недоплатили роялті у розмірі 417 млн доларів", - констатується в інформації Concorde Capital.

Експерти розраховували це значення, використовуючи середньорічний показник у руді із вмістом заліза 62% у Китаї у розмірі 161 долар/тонна, ставку роялті у розмірі 12%, вартість за тонну у розмірі 19,3 долара/тонна та 31,3 млн тонн як обсяг виробництва за 2021 рік. Також передбачалося, що три ГЗК "Метінвесту" фактично заплатили майже 82 млн долларів роялті, використовуючи підхід із "розрахунковою вартістю сирої руди" як базу.

Начебто недоплата у 2021 році (з точки зору влади України) ПівденГЗК оцінюється в 196 млн доларів.

Стосовно оцінки потенційних зобов'язань Ferrexpo, Concorde Capital також відзначає ризик пред'явлення українською владою аналогічних претензій до компанії, найбільшого виробника та експортера залізорудних котунів в Україні.

"Ми підрахували, що Ferrexpo виробила 40 млн тонн концентрату протягом 2018-2020 років, заплатила 71 млн доларів роялті, і влада України може дійти висновку, що недоплата становить 214 млн доларів (знову ж таки, використовуючи підхід "ціни на концентрат" та коефіцієнт 80% при недоплаті). За 2021 рік Ferrexpo, ймовірно, виплатила приблизно 33 млн доларів роялті, а її недоплата, з точки зору влади України, може становити 201 млн доларів", - резюмується в аналітичних висновках аналітика Concorde Capital.