Перед президентськими виборами набирають обертів політичні скандали і війни компроматів. Функціонери головних штабів кампанії не приховують – почався "місяць мінусовки". Час, коли основні ресурси політичних сил зосереджені не на білому піар себе, а на чорному піарі проти конкурентів. Але війна еліт може розігріти і без того сильні контрелітарні настрої у суспільстві. І єдиним вигодонабувачем "мінусовки" може виявитися найпопулярніший несистемний кандидат – Володимир Зеленський. Детальніше про це – у колонці головного редактора РБК-Україна Сергія Щербини.
Менше місяця залишилося до першого туру президентських виборів. Які, швидше за все, стануть найбільш непрогнозованими в історії сучасної України. Згідно з соцопитуваннями, шанси на перемогу мають три кандидати – чинний президент Петро Порошенко, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і актор Володимир Зеленський. До того ж результати досліджень показують безумовне лідерство Зеленського.
Автор цих рядків звертався до функціонерам двох ключових "традиційних" штабів з одним і тим же питанням – "Що ви збираєтеся робити з Зеленським?". Але ніякої конкретики у відповідь чути не було, крім самозаспокійливих міркувань.
Наприклад, на Банковій переконані, що Порошенко краще виходити у другий тур з Зеленським. "З Тимошенко будуть вибирати того, хто менше зає..л, і тут ми можемо бути у програші. А у випадку з Зеленським український народ схаменеться, і не довірить клоуну країну. Ну або світ зійшов з розуму", – упевнений співрозмовник РБК-Україна у штабі Порошенка.
На Турівській, у цитаделі "Батьківщини", переконані, що виборець Зеленського не дійде до виборчих дільниць. "Або ж дійде, але обламається стояти у чергах. Це не кажучи вже про те, що у Зеленського нікому захистити його результат", – вважає один з функціонерів штабу Тимошенко.
У політичних групах, які намагаються дотримуватися озброєнного нейтралітету, вважають, що у Зеленського є два варіанти – або його електорат справді передумає або не прийде і він з тріском програє перший тур, або він виграє і перший, і другий тур президентських виборів. А також справедливо зазначають – проти несистемних кандидатів немає методів боротьби – вони "тефлонові", до них не прилипає.
У Порошенка розраховують на позитивний ефект від "заливання" грошима. У хід пішли всі можливі варіанти – і монетизація субсидій у кешевой формі, і доплата пенсіонерам по 2400 гривень за два місяці, та виділення коштів з місцевих бюджетів на допомогу малозабезпеченим, яких попередньо обійшли 400 тисяч агітаторів і розставили плюсики "лояльним" до діючого президента.
Законність схем, що застосовуються обома "традиційними" штабами, – предмет юридичних спорів, у першу чергу, з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Він наполягає, що схема Порошенка не відповідає закону. "Аваков з Тимошенко вже одне ціле. Він всіх лякає наслідками, якщо їй перешкодять стати президентом", – переконаний співрозмовник РБК-Україна у правлячій коаліції. Він також вважає, що обопільна ненависть Порошенко і Авакова ще може зіграти свою роль на цих виборах.
Одним із серйозних факторів передвиборної кампанії, ефект від якого поки не можна оцінити з допомогою соціології, стало розслідування журналістів Bihus.Info про корупцію в "Укроборонпромі" і зв`язки з нею групи бізнесменів, близьких до оточення Порошенко.
Але у президентському штабі визнають – проблема є, і проблема невідомого поки масштабу. За мотивами скандалу почалися перестановки – президент відправив у відставку свого близького соратника, колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, який є одним із фігурантів журналістського розслідування. А напередодні Порошенко навіть скликав РНБО з питання реформування "Укроборонпрому". На цьому засіданні генпрокурор Юрій Луценко частково підтвердив справедливість тверджень журналістів.
РБК-Україна стали відомі деякі подробиці появи матеріалів, які фігурують у цьому розслідуванні. Ці подробиці можуть бути складними для розуміння, але більш виразної картинки політичного життя в сучасній Україні складно знайти.
У правлячих партіях міцно утвердилася думка, що журналісти Bihus.Info отримали матеріали справи військової прокуратури проти компанії "Оптимумспецдеталь", що поставляла товари підприємствам "Укроборонпрому". При цьому, історію появи цієї справи деякі джерела зводять до 2012 року, коли глава військової прокуратури Анатолій Матіос був заступником голови контрольно-ревізійного управління Адміністрації президента Віктора Януковича і працював під керівництвом Сергія Льовочкіна.
Нібито тоді Матіосу було доручено детально вивчити нюанси роботи тодішньої Державної податкової адміністрації під керівництвом Олександра Клименка і під кураторством Сергія Арбузова, зокрема, з підакцизними товарами. Обидва ці екс-чиновника належали до так званої "Сім'ї" Віктора Януковича і фактично керували всім фінансовим блоком уряду.
Саме у ті часи почали набувати найширший розмах схеми младоолігарха Сергія Курченко, діяльність якого була міцно пов'язана з Клименком і Арбузовим, і включала у себе специфічну роботу з підакцизними товарами. Зараз вже мало хто згадає масштаб схеми "обірваного транзиту" палива. Монополізація держфінансів у руках "Сім'ї", а також надмірне посилення цієї групи, сильно турбували іншу частину правлячих еліт часів Януковича. Зокрема, його власного голову адміністрації, який належав до умовної групи "РосУкрЕнерго".
Тоді Янукович ще міг розвести по кутах конкуруючі групи у власному оточенні. З цим завданням він перестав справлятися у кінці 2013 року, коли почався Майдан. Інформація, нібито зібрана тоді, могла сильно допомогти прокуратурі вести розслідування проти екс-чиновників часів Януковича.
Наприклад, влітку 2016 року по справі проти групи Курченко був затриманий колишній заступник міністра економрозвитку Олександр Сухомлин. Пікантність ситуації у тому, що Сухомлин працював у Мінекономіки, в тому числі, коли її очолював нинішній президент Петро Порошенко в уряді Миколи Азарова. Як стверджують поінформовані джерела, Сухомлин, після того, як опинився у СІЗО, почав шукати виходи на прокуратуру з метою "вирішити питання".
І нібито знайшов ці виходи в особі окремих фігурантів розслідувань журналістів щодо корупції в "Укроборонпромі". Варто відзначити, що на засіданні РНБО 6 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що один з фігурантів розслідування – директор компанії "Оптимумспецдеталь" Андрій Рогоза – "знаходяться на лаві підсудних у Печерському суді за звинуваченням у шахрайстві". "Вони вимагали у дружини одного з колишніх високопоставлених чиновників кошти нібито для передачі співробітникам правоохоронних органів. На цьому були спіймані, і ніхто їх не збирається покривати. Їм світить чималий термін", – сказав він.
Як запевняють співрозмовники РБК-Україна, після історії з Сухомлином група фігурантів розслідування журналістів – Рогоза, Віталій Жуков і Ігор Гладковський, син колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського – виявилися об'єктами пильної уваги прокуратури. Так силовики почали вести компанію "Оптимумспецдеталь", яка була основною ланкою у схемі.
У одного з фігурантів нібито і був вилучений телефон з легендарними листуванням з приводу "помножити на два" і "нехай йде у...". "Правда, до цієї справи з топів особливо нікого не пришиєш. Один телефон нічого не доводить, бо треба встановити, що інші телефони у цих листуванні належали конкретним абонентам. А ці телефони, швидше за все, давно втоплені. Так що це все поки що мультики", – говорить співрозмовник.
Але цікавіше інше. Два незв'язаних між собою джерела РБК-Україна у парламенті та у силових структурах стверджують, що крайнім за мотивами розслідування журналістів може виявитися глава НАБУ Артем Ситник. Журналісти вже заявили, що ще одним фігурантом розслідування буде так званий "агент НАБУ" Євген Шевченко – бізнесмен, який нібито допомагав антикорупційному бюро викривати топ-чиновників.
Співрозмовники стверджують, що у розслідуванні може йти мова про листи, які нібито видавалися за підписом співробітників НАБУ компанії "Оптимумспецдеталь" про її доброчесність і додавалися до договорів з "Укроборонпромом". Такі листи, за версією джерел, допомагав отримувати Шевченко. Сам "агент НАБУ" у себе на фейсбуці заявив: "Для досягнення поставлених цілей (викриття топ-чиновників, - ред.) я заводив дружні стосунки з корупціонерами у багатьох галузях економіки, в тому числі і оборонній".
Якщо така інформація буде опублікована, то подальші події стануть питанням віри – було це спецоперацією, доведеною або недоведеною до кінця, або ж обласкані суспільною довірою антикорупційні органи почали вести себе як завжди.
Ця заплутана історія варта того, щоб її розповісти. Всі фігуранти цих подій зараз знаходяться у страшній розборці на тему: хто кого зрадив, підставив і продав. І ще встигають пробувати себе в антикризовому піарі, знімаючи виправдувальні ролики для YouTube. Як вже говорилося вище, не виключено, що далі скандал розгорнеться у бік антикорупційних органів.
Скандалом користуються і Юлія Тимошенко, яка встигла оголосити Порошенко імпічмент, і олігарх Ігор Коломойський, телеканал якого присвятив цій темі багатогодинне ток-шоу у минулий четвер.
Але все це може призвести до несподіваних процесів для еліт, що загрузли у конфлікті. Наприклад, до підігріву контрелітарних настроїв у суспільстві. Яке і так не дуже любить правлячий клас, а на тлі крадіжки на армії, нескінченного скандалу і взаємних звинувачень може остаточно відвернуться від традиційних політиків. І вибрати президентом Володимира Зеленського.
Щось схоже вже було. У 2010 році суспільству до такого ступеня набридли нескінченні скандали у так званому "помаранчевому" таборі, що країна обрала президентом Віктора Януковича. Який, між іншим, після Помаранчевої революції вважався збайдужілим політичним трупом.
Але Янукович теж був представником традиційних еліт. Кампанія Зеленського абсолютно не вписується у звичні рамки, а його відсотки у соцдослідженнях вражають уяву. Важливий нюанс – актору надають перевагу у віковій категорії 18-49 і у містах. А традиційні політики переважно ділять виборця 50+, який проживає у селах.
Навіть якщо електорат Зеленського не дійде до виборчих ділянок на цих президентських виборах, то обов'язково там опиниться на наступних. Ну а якість цього горезвісного "запиту на нові обличчя", не наповненого жодним змістом, хай кожен оцінить для себе сам.