Заходи мерів: як найбільші міста України борються з коронавірусом

Коронавірус увірвався в Україну більш ніж місяць тому. Принаймні саме тоді, 3 березня, згідно з офіційною статистикою, був підтверджений перший випадок зараження COVID-19. Через тиждень уряд вирішив запровадити загальнонаціональний карантин і відтоді поступово розширює обмеження. 

Синхронно з Кабміном карантинні заходи вводить і місцева влада. Хтось – з власної ініціативи, а хтось – скриплячи зубами йде на непопулярні кроки, щоб вберегти городян від епідемії. Про те, як найбільші українські міста переживають карантин – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів вирішив з 6 квітня посилити карантин по всій країні. Намагаючись присікти поширення вірусу, уряд розпорядився обмежити перевезення міжміським громадським транспортом. Скористатися ним зможуть тільки продавці продуктових магазинів і аптек, медики, працівники екстрених служб і стратегічних підприємств.

Перебувати в громадських місцях українці тепер повинні у масках або респіраторах та з документами. Ходити по вулицях можна групою не більше ніж двоє осіб, без урахування дітей. Під заборону потрапило і відвідування парків, скверів, дитячих і спортивних майданчиків.

До всього іншого, до 24 квітня залишаються закритими всі ТРЦ, кафе і ресторани. Відновлювати роботу метрополітену, міждержавне і міжміське сполучення у найближчі три тижні Кабмін поки також не має наміру.

Втім, більшість цих обмежень вже запровадило керівництво на місцях, не чекаючи розпоряджень уряду чи парламенту. Готуючись до епідемії, центральна влада включила "пізнє запалювання". А тому зараз вона екстрено "латає" економіку і систему медицини, щоб впоратися з епідемією та її наслідками.

Частково ці проблеми лягли на плечі мерів та місцевого самоврядування, яким довелося протистояти спалаху вірусу серед населення і паралельно забезпечувати функціонування міст у кризових умовах.

Всі в одному човні

Розуміючи потенційні загрози, мери та місцева влада були змушені приймати непопулярні для своїх городян заходи. Хтось – з власної ініціативи, хтось – за вказівкою Кабінету міністрів.

Наприклад, київський міський голова Віталій Кличко схвалив останні кроки уряду щодо посилення обмежень. Столиця була в числі перших українських міст, де ввели жорсткі обмеження, включно з зупинкою наземного транспорту, а також масочний режим.

Були й ті, хто спочатку намагався обійтися без жорстких кроків. У Харкові місцеве керівництво не поспішало закривати дитячі садки і школи, щоби не "ускладнювати життя сотням тисяч батьків". Доти, поки за міську владу не взялася прокуратура області. За словами харківського мера Геннадія Кернеса, це рішення Кабмін "повинен був передати на розгляд місцевої влади, яка краще обізнана з епідемічною ситуацією, аніж столиця".

"Ситуація з карантином говорить ще й про те, що Україні просто необхідна справжня, а не фейковая, децентралізація", – висловився Кернес щодо рішень уряду.

Не відразу в Харкові зважилися і на закриття метро. Але після того, як Володимир Зеленський пригрозив Кернесу кримінальною відповідальністю, той відступив. Заходи безпеки та захист харків'ян від коронавірусу важливіші, ніж перевезення пасажирів до місць роботи, пояснив тоді мер.

Треба сказати, що зараз в місті діє досить жорсткий карантин, як і у всіх містах України. А сам мер закликає харків'ян до "самоізоляції" і "обмеження пересування поза домом". РБК-Україна спробувало розпитати в Геннадія Кернеса щодо того, як місто протистоїть епідемії, але в коментарі нам відмовили "через завантаженість".

Підтримує карантинні заходи з боку уряду і мер Львова Андрій Садовий, який першим в країні анонсував обмеження на місцевому рівні для закладів торгівлі. На його думку, влада втратила занадто багато часу на "розкачку", оскільки ні апаратів ШВЛ, ні захисної амуніції для медиків не вистачає. Львівський міський голова стверджує, що тільки зараз все це почали виробляти в Україні.

І це далеко не єдина проблема, з якою стикається місцева влада. За словами Садового, зараз немає монополізованої поставки обладнання від держави. А тому міста фактично починають конкурувати між собою за те, щоб придбати необхідні устаткування. В цих умовах постачальники фактично починають "виторговувати у міст суми за принципом "хто більше".

"Хоча ще два місяці тому можна було зрозуміти, що коронавірус пошириться на Європу. Але міністр охорони здоров'я, замість того, щоби займатися поставками, поїхала на самоізоляція. І це, на мою думку, була велика глупота. Сподіваюсь, що третій міністр охорони здоров'я зможе впоратися з управлінням", – сказав РБК-Україна Садовий.

Він додав, що останнім часом комунікація з центральною владою дещо покращилася. Наприклад, щотижня проходить скайп-конференція з президентом і прем'єр-міністром.

Ще на початку березня у Львові був створений штаб із протидії коронавирусу. А більше тижня тому місцева влада запустила масове тестування всіх тих, хто змушений працювати для підтримки життєдіяльності міста – водіїв громадського транспорту, медиків, працівників соцслужб, продовольчих магазинів і аптек. Забезпечити Львів експрес-тестами вдалося завдяки благодійникам, пояснив Садовий.

Жорсткого карантину, який ініціював уряд, дотримується і Одеса. Зараз у місті працює комісія з надзвичайних ситуацій і експертна рада, що складається з інфекціоністів і анестезіологів, розповів РБК-Україна одеський мер Геннадій Труханов. Цей рада розробляє рекомендації і займається стратегічним плануванням, як протистояти епідемії з урахуванням "особливостей регіону".

Труханов вважає, що з боку центральної влади "було правильним ввести більш жорсткі заходи, які мають правові наслідки". Він пояснив, що до останнього всі обмежувальні заходи "були розраховані на свідомість і самоорганізацію громадян".

"З іншого боку, практика показала, що Україні ще дуже далеко, скажімо, до демократичної Швеції, де існує високий рівень довіри між громадянським суспільством і державою", – уточнив одеський мер.

Подвійний удар

Багатьом містам довелося перекроїти свої бюджети, щоб виділити додаткові кошти на подолання епідемії. Зокрема – на закупівлю апаратів ШВЛ, тестів та обладнання для лабораторій.

Крім того, у Києві, Львові та Одесі влада збирається щомісяця доплачувати з власних бюджетів від п'яти до десяти тисяч гривень медикам, які борються з коронавірусом. Також у цих містах вирішили звільнити від плати всі підприємства, які орендують комунальні приміщення, але були змушені закритися на карантин.

Фактично поки що все навантаження лягло на міста, яким допомагають волонтери та бізнес, пояснив Труханов. На боротьбу з поширенням і виявленням коронавірусу Одеса вже направили близько 158 млн гривень.

"З місцевих бюджетів витрачаються величезні кошти на оснащення лікарень, захист і стимулювання наших медиків, на дезінфекцію. При цьому з державного бюджету ми не отримали ні копійки. Навпаки, маємо суттєву недоїмку в місцеві бюджети. А це недофінансування соціальних та інших програм", – розповів міський голова Одеси.

Щоправда, за словами Труханова, пандемія і труднощі згуртували мерів, які зараз намагаються координувати свої дії.

Один із прикладів – спільна заява 23 мерів – членів Асоціації міст України (АМУ), коли Верховна рада позбавила місцеві бюджети частини доходів. Мова йде про "антикоронавірусний" закон №3220 про підтримку платників податків та уточнюючий його документ №3275 про додаткові соціальні та економічні гарантії.

Перший парламентарі ухвалили в середині березня. Ним Рада звільнила бізнес від деяких платежів. Зокрема, до кінця квітня – від плати за землю та податку на нерухоме майно, які йдуть в місцеві бюджети.

Мери обласних центрів сприйняли ці ініціативи "в штики" і написали відкритий лист з зауваженнями до керівництва держави.

У документі №3275, прийнятому минулого тижня, деякі зауваження Асоціації міст врахували, але більшу частину Рада все ж проігнорувала. Згідно з цим законом, бізнес не буде сплачувати земельну плату і податок на нерухомість тільки за березень.

За словами голови АМУ, мера Києва Віталія Кличка, через податкові пільги та інші обмеження місцеві бюджети втратять щонайменше 12,4 млрд гривень. Тільки столиця недоотримає приблизно 1,6 млрд гривень, зазначив Кличко. За його словами, депутати забезпечили окремому великому бізнесу надприбутки за рахунок податків до бюджетів усіх рівнів. Тоді як сьогодні головний фронт боротьби з коронавірусом – на місцях.

"У громад не залишиться коштів на зарплати медикам, вчителям, працівникам соціальних і комунальних служб. Органи місцевого самоврядування, можна сказати, залишилися сам на сам з пандемією. Мери міст і містечок закупають маски, засоби захисту для лікарів, обладнання, шукають кошти і спонсорів. Тому важливо, щоб центральна влада чула місцеві громади, їх потреби, зауваження", – прокоментував РБК-Україна Кличко.

Більш критично з приводу податкових новацій висловився мер Дніпра Борис Філатов. За його оцінкою, бюджет міста може недоотримати 300 млн гривень.

"Весь світ допомагає постраждалим містах величезними фінансовими вливаннями, а вони приймають закон, який остаточно грабує місцеве самоврядування... Люди, що провалили держбюджет і обвалили промвиробництво, що штампують божевільні закони, не читаючи їх, тепер вирішили запустити свої брудні і криві руки в гроші територіальних громад", – написав він на своїй сторінці в Facebook, реагуючи на прийняття закону №3220.

РБК-Україна звернулося за коментарем до Бориса Філатова, щоб детальніше дізнатися про те, як місто переживає епідемію, але нам відмовили, пославшись на "зайнятість".

Втрати бюджету Одеси від "антикоронавірусних" законів та інших обмежень за очікуваними прогнозними розрахунками на 2020 рік складуть близько 100 млн гривень, розповів мер міста Геннадій Труханов.

"І якщо Одесі ці закони завдали відчутного, але не критичного удару, то для багатьох невеликих міст, де податок на землю та нерухомість є основним джерелом доходів, по суті, це нокаут", – зазначив Труханов.

Багато країн створюють окремі фонди на підтримку бізнесу, людей, що потребують захисту, і навіть виділяють додаткові кошти містам, пояснив Андрій Садовий. Тоді як в Україні у міст гроші фактично забирають. При цьому і Садовий, і Труханов уточнили, що ніяких попередніх консультацій з місцевою владою з цього питання не проводилося.

"Ви можете сьогодні закрити багато різних державних інституцій і ніхто цього навіть не відчує. Але якщо місто хоча би не буде функціонувати один день – це катастрофа. Водопостачання, теплопостачання, пологові будинки, похоронні бюро, лікарні, поліклініки, онлайн-навчання – це все місто – від народження людини до її смерті", – сказав Садовий.

В інтерв'ю РБК-Україна перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко зазначив, що це – тимчасові закони. За його словами, потрібно розуміти нинішні обставини, адже у багатьох сфер забрали значно більше.

"Інакше ніяк. У нас карантин, у нас нормально не працює економіка і під загрозою медична система у випадку, якщо станеться різкий пік захворюваності. Я розумію мерів, їм також потрібно коронавірусу протистояти, і у них стоїть багато завдань на місцевому рівні. Активна і конструктивна робота з ОДА може заповнити відсутні ресурси. Це дозволить ефективніше справлятися в такій складній ситуації", – сказав Корнієнко.

Для місцевого самоврядування коронавірус став таким же викликом, як і для центральної влади. Багатьом мерам довелося перебрати на себе ручне управління ситуацією. Не можна списувати з рахунків і той факт, що спалах COVID-19 випав на рік місцевих виборів. У жовтні багато мерів і глав ОТГ будуть боротися за переобрання. А тому карантин і коронавірус стане для них свого роду контрольним тестом на "профпридатність" і здатність захистити місто від реальної загрози.