Восени, після 16 років на посаді, канцлер Німеччини Ангела Меркель йде з посади. Про те, як триває передвиборча боротьба перед вересневими виборами, хто може стати наступником Меркель на посаді і чи зміниться політика Берліну щодо ключових для України питань - у матеріалі РБК-Україна.
Чотири рази канцлер Німеччини Ангела Меркель вже давно заявила, що не збирається займати цю посаду вп'яте і не братиме участі у виборах до Бундестагу, призначених на 26 вересня цього року.
Вперше за весь повоєнний час чинний глава німецького уряду добровільно відмовився від походу на вибори. Але і без того на посаді Меркель перебувала цілих 16 років, з 2005 року – довше всіх інших діючих лідерів країн ЄС (формально главою держави в Німеччині вважається президент, але він має дуже обмежені повноваження).
За час керівництва Німеччиною Меркель зміцнилася в якості одного з лідерів ЄС, якщо не всього західного світу. І зміна влади в Німеччині – найбільшій економіці Євросоюзу – може серйозно вплинути як на ситуацію у всій Європі загалом, так і на ряд актуальних конкретно для України питань: європейська та євроатлантична інтеграція, "Північний потік-2", постачання зброї, переговори по Донбасу і т. д.
Ще кілька місяців тому здавалося, що разом з епохою Меркель закінчиться і шістнадцятирічна епоха правління її партії. Приблизно з другої половини весни лідерство в рейтингах несподівано отримала партія "Союз 90/Зелені" або просто "зелені".
Досі найвищим досягненням "зелених" була участь у коаліції з Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) у 1998-2005 роках на правах молодших партнерів. Але у квітні-травні перспектива першого в історії Німеччини "зеленого" канцлера в особі співголови партії Анналени Бербок стала цілком реальною і навіть найвірогіднішою.
Німецькі ЗМІ називали багато причин, чому очолюваний Меркель блок християнських демократів і християнських соціалістів (ХДС/ХСС) почав втрачати популярність. Перш за все, за 16 років при владі правоцентристи вже трохи втомили виборця. Напевно позначилося і те, що сама Меркель вирішила не йти на вибори. Свою роль зіграла і серія корупційних скандалів, зокрема із закупівлею медичних масок, куди були втягнуті високопоставлені партійці. Але найбільше по рейтингах вдарили вибори безпосередньо кандидата в канцлери від ХДС/ХСС, яким став відносно малопопулярний в країні Армін Лашет, прем'єр-міністр землі Північний Рейн-Вестфалія.
Деяка частина правоцентристського електорату перетекла до "зелених", які прямо позиціонували себе як прихильники змін. "Після 16 років правління канцлера Ангели Меркель і її альянсу ХДС/ХСС Німеччина, схоже, готова до змін – і багато хто вважає "зелених" найкращими для цих змін", – писала The Washington Post.
Безумовно, на руку "зеленим" зіграло і те, що тема боротьби з кліматичними загрозами в останні роки остаточно перестала бути нішевою, навпаки, зайняла одне з чільних місць в глобальному порядку денному. Авторитетне німецьке видання Spiegel визначило її як одну з двох центральних тем всієї кампанії. Другий, звичайно, є боротьба з пандемією коронавірусу. Вкрай доброзичливо до кандидатури Бербок ставилися і мейнстрімні німецькі ЗМІ.
Втім, захоплені настрої навколо "зелених" і їх лідера тривали лічені тижні. Партія і особисто Бербок почали робити помилку за помилкою. "Що пішло не так? Практично все, що могло піти не так", – описує ситуацію Politico.
Бербок, яка публічно ратує за найвищі стандарти прозорості в політиці, "забула" вчасно задекларувати додаткові виплати, отримані від своєї партії. В її офіційній біографії виявлялися незрозумілі "помилки". Після виступу на партійному з'їзді вона нецензурно вилаялася, забувши про включений мікрофон.
Всі ці відносно дрібні промахи дали відмінний привід конкурентам бити в найслабше місце лідера "зелених" – її недостатній досвід. 40-річна Бербок – наймолодший претендент на канцлерський пост в історії Німеччини, до того ж вона ніколи не займала постів у державній владі.
У міру того, як "зелені" стали виглядати головними претендентами на владу в країні, виборці почали уважніше вивчати їх програмні обіцянки. І виявилося, що багато німців концептуально підтримують боротьбу зі змінами клімату, але при цьому не готові до того, що ця боротьба може зачепити їх особисту кишеню, як у випадку з ідеями "зелених" про підвищення цін на бензин.
У підсумку, вже з другої половини травня ХДС/ХСС на чолі з Лашетом повернула собі лідерство в опитуваннях, закріпивши тренд впевненою перемогою на місцевих виборах в землі Саксонія-Ангальт і до початку липня наростивши відрив від "зелених" до 10%.
Поки що Лашет заявив, що пріоритетним союзником бачить ліберальну Вільну демократичну партію (ВДП) на чолі з Крістіаном Лінднером. Цілком можливим бачиться і повторення нині діючої "великої коаліції" - ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) на чолі з Олафом Шольцом, віце-канцлером і міністром фінансів.
Цілком можливий і союз "старих" та "нових" – ХДС/ХСС і "зелених", в якому партія Бербок опиниться в ролі молодших партнерів. У німецькій аналітичній компанії INWT Statistics ймовірність такої коаліції оцінюють у 57%.
На думку екс-глави МЗС України Костянтина Грищенка, участь "зелених" в наступному уряді в будь-якому випадку може серйозно вплинути на політику Берліну. "Якщо "зелені" навіть будуть молодшими, але значущими партнерами в коаліції, вони теж отримають певний вплив. Тим більше, за традиціями німецької політики, один з партнерів головної правлячої партії отримує собі посаду міністра закордонних справ", – сказав РБК-Україна Грищенко.
Прохідний бар'єр в 5% напевно подолають ще дві партії: "Ліві" і ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АДН), але в якості союзників по коаліції їх ніхто всерйоз не розглядає.
Українська тематика в контексті німецьких виборів актуалізувалася після травневого візиту в Україну співголови "зелених" Роберта Хабека. Його слова про те, що "Україні важко відмовити в зброї для оборони" викликали в Києві великий ентузіазм. Тим більше, на той момент можливість першого місця "зелених" на виборах ще виглядала дуже високою.
У Німеччині заяву Хабека теж бурхливо коментували, зокрема і в партійному середовищі. Пацифізм історично був одним з фундаментальних принципів партії, якого "зелені" намагаються в цілому дотримуватися досі, пропагуючи "політику ненасильства". "Поставки зброї в Україну стали б порушенням нашого основоположного принципу, згідно з яким ми не експортуємо озброєння в регіони бойових дій", - заявив у коментарі RND авторитетний екс-лідер "зелених" Юрген Тріттін.
Проти поставок зброї в Україну висловилися і представники інших партій, і чинної влади, зокрема глава МЗС Хайко Маас з СДПН і спікер німецького уряду Штеффен Зайберт. "Ми проводимо обмежувальну і відповідальну політику експорту озброєнь і не видаємо дозволів на постачання зброї Україні", – цитує Зайберта Die Welt.
Крім аргументу про те, що конфлікт на Донбасі потрібно вирішувати виключно мирним шляхом, і поставки зброї можуть тільки нашкодити, німецький істеблішмент на повному серйозі апелює і до історичного фактору: під час Другої світової занадто багато жителів Східної Європи загинули від німецької зброї, цей досвід вкрай травматичний і його не можна повторювати ні в якому вигляді.
Втім, офіційний Київ сподівається на те, що ситуацію все ж вдасться змінити після вересневих виборів. "Питання продажу (Німеччиною, - ред.) зброї Україні – я вважаю, що це вже питання принципу. Ця поставка повинна відбутися, ми повинні цю стіну зламати", - заявив 5 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У свою чергу, сама Анналена Бербок в коментарях німецьким ЗМІ підтвердила пацифістські підходи "зелених", в той же час виступивши за допомогу Україні в розмінуванні територій на Донбасі.
Ще одна надія України в контексті виборів у Бундестаг пов'язана із заморожуванням проекту "Північний потік-2". "Зелені" – єдина з топ-партій Німеччини, яка категорично виступала і виступає проти завершення будівництва газопроводу. Ймовірно, якби партія змогла взяти монобільшість в Бундестазі, "ПП-2" дійсно вдалося б надійно поховати. Але при поточних рейтингових трендах шанси на це виглядають мізерними.
Втім, і в разі утворення коаліційного уряду за участю "зелених" шанси як мінімум пригальмувати запуск "ПП-2" все ж є. Все залежить від політичної волі до цього, вважає Костянтин Грищенко.
"Навіть якщо його не повністю закриють, а хоча б відкладуть запуск на 3-4 роки, ситуація за цей час може повністю змінитися. І це в цілому вже буде кардинальною зміною в підходах Німеччини", – сказав він виданню.
Якщо ж домінуючу роль в наступному уряді Німеччини гратимуть ХДС/ХСС на пару з СДПН, то "Північний потік-2" точно буде запущений, причому в короткі терміни. В обох партіях трактують цей проект як суто економічний, а не як геополітичну зброю Росії. При цьому обов'язково роблячи застереження про те, що РФ не повинна використовувати "ПП-2" для тиску на Україну та інші східноєвропейські країни. Для цього пропонується розробити, зокрема, якийсь механізм гарантій, щоб у разі можливої ескалації на Донбасі мати можливість швидко перекрити кран "Північного потоку-2". Проте, як писало раніше РБК-Україна, на практиці реалізувати такий механізм навряд чи можливо.
У будь-якому випадку, після виборів Києву не варто сподіватися на те, що Німеччина перетвориться на лобіста європейської та євроатлантичної інтеграції України. У цьому плані весь німецький політикум налаштований досить прохолодно.
При цьому певні відмінності в позиціях партій-лідерів все ж є. "Зелена" Бербок набагато чіткіше виступає за необхідність допомоги Україні, ніж християнський демократ Лашет і соціал-демократ Шольц. І набагато різкіше критикує агресивні дії Росії. "Путін не хоче просто дестабілізувати Україну. Він хоче дестабілізації всієї Європи, всіх нас", – заявила Бербок під час останніх дебатів. Втім, раніше вона ж заявляла, що членство України в НАТО нереально, поки на Донбасі триває війна.
На думку експерта з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілії Куси, і в цілому чекати радикальних змін політики Берліну по відношенню до України після виборів не доводиться. Хоча, безумовно, багато залежить від того, хто стане наступним канцлером.
"Якщо буде Лашет, то все залишиться, як є, його погляди повністю збігаються з позицією Меркель. Якщо буде Шольц, то можна очікувати навпаки більшого зближення з РФ, тому що у СДПН м'якша позиція по "ПП-2", вони більш бізнес-орієнтовані, вважають, що треба якось торгувати і співпрацювати з Росією", – сказав він РБК-Україна.
Згідно з аналізом компанії INWT Statistics, на даний момент шанси того, що наступним канцлером Німеччини стане Армін Лашет, дорівнюють 93%. Впливова газета Sueddeutsche Zeitung в січні цього року назвала Лашета "Der Putin-Versteher" - "той, хто розуміє Путіна". Так в Німеччині уїдливо називають тих, хто так чи інакше виправдовує дії господаря Кремля, закликає до "діалогу" з РФ, врахування російських інтересів і т.д. Сам Лашет звинувачення у зайвому русофільстві, природно, заперечує.