В Меморіальному центрі "Бабин Яр" оцифрували понад 140 тисяч раніше засекречених документів

Дослідники отримають доступ до даних, які проливають світло на події часів окупації Києва

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області відцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років. Архіви, частина з яких довгий час була засекречена, в рамках проекту "Імена" будуть оприлюднені вперше.

Про це повідомляє прес-служба центру.

Як повідомляє прес-служба, відцифровані документи (зокрема, Картотека трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років) незабаром з’являться на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде презентована восени, а також на сайті Державного архіву Київської області.

Керівник проекту "Імена" Анна Фурман відзначила, що процес відцифровування документів був трудомістким.

"Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів", - зазначила вона.

За словами директора Державного архіву Київської області Софії Каменєва, ці документи окупаційних властей на території Києва періоду Другої світової війни були зібрані архівістами після вигнання нацистів з міста.

"Тут документи, які створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних та сільських управ на території Київського та Білоцерківського гебітскомісаріату інших", - повідомила вона.

Майже всі документи окупаційних властей, які надійшли на зберігання в архів, розповіла Каменєва, були систематизовані і протягом багатьох років засекречені радянською владою. Доступ до них був заборонений. Тільки після проголошення незалежності України вони надійшли на загальне зберігання.

"Однак частина з них містила персоналізовану інформацію. Це списки жителів Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури і мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до них був обмежений. І ось через 75 років вони у вільному доступі", - зазначила директор архіву.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні вперше вийшов український переклад "Чорної книги", впорядкованої Іллею Еренбургом і Васілієм Гроссманом. Книга видана у видавництві "Дух і Літера" за підтримки Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".