Вибори, що відбулися 20 грудня в Іспанії - п'ятої за рівнем ВВП країні Євросоюзу - стали ще одним свідченням кризи ЄС. Таку думку у своєму блозі на сайті громадського руху "Український вибір" висловив лідер руху Віктор Медведчук.
"Більше 30 років у цій країні при владі почергово знаходилися дві політичні сили: то Іспанська соціалістична робоча партія, Народна партія. На дев'яти парламентських виборах, які пройшли в Іспанії з 1982 по 2011 рік, ці партії разом незмінно набирали 2/3 голосів виборців і навіть більше, а з 1993 року - понад 3/4. У разі розчарування в одній партії симпатії виборців за принципом маятника переміщалися до іншої", - нагадав Медведчук.
Однак, за його словами, на останніх виборах ситуація кардинальним чином змінилася - обидва традиційних фаворита програли.
"Найбільші втрати понесла правляча з 2011 року Народна партія на чолі з прем'єром Маріано Рахоєм. Вона втратила підтримку більш ніж третини своїх виборців, хоча і отримала відносну більшість голосів (28,7%) і трохи більше третини місць у нижній палаті парламенту - Конгресі депутатів. Але і соціалісти вперше нічого не виграли від невдачі своїх супротивників, навпаки, втратили близько чверті виборців. Результат соціалістів - 22% голосів і чверть з невеликим мандатів", - зазначив лідер "Українського вибору".
На його думку, окремої уваги заслуговує ліва партія Podemos (в перекладі "Ми можемо"), що отримала на виборах 20,5% голосів. Вона була створена в 2014 році на хвилі "руху обурених", спрямованого проти антикризових заходів влади. Основні цілі партії: відмова від Лісабонського договору (тобто фактичної конституції ЄС) або його радикальна зміна, скасування останніх неоліберальних трудових і економічних реформ і заходів жорсткої економії, протидія впливу Німеччини і "великої трійки" (Міжнародний валютний фонд, Європейська комісія і Європейський центральний банк) в національній та європейській політиці
Крім того вперше пройшла в парламент і партія "Громадяни", отримала близько 14% голосів. Вона спочатку виникла в Каталонії як партія людей з общеиспанской ідентичністю, які були незадоволені як каталонським націоналізмом, так і тим протидією, яке надавали йому обидві провідні партії країни.
"загалом, дотримання прописаних Євросоюзом антикризовим рецептами (керуючись ними, з 2008 року правили соціалісти, а з 2011 року - народники) призвело іспанців до розчарування в традиційних партіях, дроблення парламенту і невизначеності з формуванням уряду. З одного боку, великі коаліції за німецьким зразком в Іспанії до сих пір не створювалися, з іншого - у форматі "народники + "Громадяни", ні у форматі "соціалісти + Podemos" у потенційних коаліцій все одно не буде абсолютної більшості", - резюмував Медведчук.