Зайва напруга: чим Україні загрожує імпорт електроенергії з Росії

Україна вперше за чотири роки відновила комерційні поставки електроенергії з Росії. Дорогу російській е/е в нашу країну з жовтня відкрив глава енергетичного комітету Ради Андрій Герус. А вже у листопаді, за даними компанії "Укренерго", загальний обсяг імпорту перевищив експорт, чого раніше не траплялося.

Незважаючи на обіцянки чиновників відмовитися від імпорту з країни-агресора, постачання електроенергії з РФ продовжилися у грудні, що ставить під загрозу енергобезпеку України. Разом з тим постачання е/е з України в Росію все ще заборонено. Докладніше про те, хто лобіює такий імпорт і чим це загрожує нашій країні – у матеріалі РБК-Україна.

Згубний імпорт

Верховна рада у вересні з подачі глави енергетичного комітету Андрія Геруса (фракція "Слуга народу") дозволила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі на умовах двосторонніх контрактів, а вже з жовтня почалися поставки.

Контракти на імпорт е/е з росіянами уклали п'ять компаній, серед яких найбільші поставки були для фірми "Юнайтед Енерджі", пов'язаної з олігархом Ігорем Коломойським.

Герус запевняв, що імпорт електроенергії дозволив на 20% знизити її вартість в листопаді, демонополізувавши ринок. Дещо пізніше нардеп говорив, що постачання е/е з-за кордону з середини місяця знизяться до нуля, оскільки компанії-імпортери вже "наїлися збитків".

Він пояснював це тим, що компанії несли збитки у зв'язку з імпортом електроенергії з РФ через зниження цін в українських виробників. Але, як випливає з даних "Укренерго", у листопаді імпорт е/е помітно зріс, і вперше перевищив обсяг експорту.

Тут важливо відзначити дві причини, чому імпорт перевищив експорт. По-перше, "Укренерго" в листопаді розширило можливість імпорту е/е з Словаччини з 400 до 600 МВт. Але разом з тим не відбулося розширення потужності перетину для експорту, наприклад, в Угорщину чи Румунію. Головною ж причиною стрибка зовнішніх поставок став імпорт з країн, що не входять у європейський ринок – Росії та Білорусі.

Ці події співпали з аномально теплою погодою, через що на ринку утворився великий профіцит електроенергії. У зв'язку з надлишком е/е "Укренерго" було змушене зупиняти українські електростанції – спочатку ТЕС, потім – потужності вітроелектростанцій, що, до речі, також сталося вперше. Крім того, обмежили потужності "Енергоатому".

Екс-президент "Енергоатому" Юрій Недашковський у листопаді пояснював, що росіяни, заявляючи низькі ціни на е/е на ринку "на добу вперед", просто витісняли українських виробників, які були змушені йти на балансуючий ринок. Там продавці отримують кошти тільки через місяць після постачання е/е. Іншими словами, фінансово це їм менш вигідно.

Через великий профіцит і доступність дешевої електроенергії з Росії та Білорусі ціна на найбільшому біржовому сегменті ринку – ринок "на добу вперед" (РДП), впала нижче 74 коп. за кВт*год., що є критично нижче собівартості навіть для атомної енергетики.

А обмеження потужностей теплогенерації мало прямий вплив на роботу вугледобувних підприємств. Генеруючи менше електроенергії, ТЕС, зрозуміло, споживали менше вугілля, а, отже, шахти менше добували і постачали їм своєї продукції.

Після хвилі критики на початку грудня парламент вніс зміни до закону "Про ринок електроенергії", заборонивши імпорт з РФ, але виключно на ринок двосторонніх договорів, однак не став вводити обмеження на імпорт з Росії на інші сегменти ринку, наприклад, на ринок "на добу вперед" – найбільший і ліквідний сегмент ринку.

Також голова комітету Герус повністю відмовився обмежувати поставки з Білорусі. Учасники ринку запевняють, що е/е з цієї країни – реекспорт російської електроенергії. І що важливо: з лютого після початку роботи нової Білоруської АЕС, в Україну може хлинути дешевий струм, тим самим витіснивши українську генерацію.

Крім того, у зміненому законі передбачена можливість, що будь-які обмеження на імпорт з Росії можна зняти рішенням Кабміну в обхід Ради.

Вже можна стверджувати, що поправки в закон мало що змінили. За даними галузевого видання ExPro, з 11 грудня компанії-трейдери після тижні перерви відновили імпорт російської електроенергії.

"Електричний стілець" Москви

Постачання е/е з РФ – це не тільки і не стільки питання про економіку і бізнес, скільки про політику і безпеку країни. З моменту анексії Криму і початку війни на Донбасі, де Росія підтримує бойовиків і сепаратистів, українська влада не залишали спроб максимально позбутися енергетичної залежності від свого агресивного північного сусіда, припинивши купувати газ у них напряму і скоротивши поставки нафтопродуктів.

Варто нагадати, що у 2014 році рішення про відновлення постачання електроенергії з РФ навіть коштувало посади заступнику міністра енергетики, що підписав відповідне розпорядження. І навряд чи зараз, враховуючи гнітючу ситуацію на сході країни та в Криму, можна говорити про пом'якшення політичних передумов для відновлення торгівлі енергоресурсами з країною-агресором.

Відмова від прямих закупівель газу у РФ довгий час залишалася предметом гордості для уряду і НАК "Нафтогазу". І навіть зараз, у розпал переговорів про новий транзитний контракт з РФ на постачання газу в ЄС через Україну, у суспільстві немає єдиної думки щодо того, чи варто владі погоджуватися на виверти Кремля, який вимагає разом з договором на транзит підписати контракт про прямий імпорт газу в Україну.

Але якщо по газу українській стороні і доведеться поступитися росіянам, тут є важлива відмінність від історії з імпортом е/е. Газу власного видобутку в Україні явно не вистачає для потреб населення і промисловості, тоді як з електроенергією ситуація інша – ми самі відкриваємо росіянам доступ на наш ринок, обмежуючи потужності вітчизняних виробників.

Сівши на "електричний стілець" Москви, Україна може втратити більше, ніж гроші. І що важливо: дешева е/е з РФ небезпечна для нашої країни провалом важливою реформи. Офіційний Київ у рамках Угоди про асоціацію з ЄС взяв на себе низку зобов'язань в енергетичній сфері. Одне з них – синхронізації української енергосистеми з європейською (ENTSO-E) у 2022 році. І рік до синхронізації наша енергосистема повинна пропрацювати в ізольованому режимі від систем РФ і Білорусі. Імпорт, відкритий головою профільного комітету, може порушити ці плани.

Європейські партнери України відкритим текстом говорять про ці ризики. Глава секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Янез Копач на цьому тижні у Києві дав зрозуміти, що імпорт електроенергії з РФ – пряма загроза для України.

"Росія – агресор. Вона використовує енергоресурси як зброю. Нічого додати тут. Ми це бачимо на прикладі газу. Ми, на щастя, поки що не бачили цього на прикладі вугілля. Вони завжди можуть обрізати поставки", – сказав Копач.

"Як суверенна країна ви повинні збалансувати, як багато імпорту цієї солодкої електроенергії і як багато тут сусіда, який може використати її як зброю, створивши вам проблеми. Ви повинні бути обережними, з якимись об'єктивними мірилами. Можна отримати дешевий продукт і збанкрутілу генерацію всередині країни. Потрібно підходити зважено", – додав він.

У команді влади поки немає єдиної думки щодо імпорту е/е. До версії про те, що електроенергія – такий же товар, як і будь-який інший, якими торгують між собою країни, схиляється Андрій Герус та частина депутатів. З іншого боку, у нинішніх умовах дешевий імпорт – впевнена дорога в енергозалежність, про що Україна знає не з чуток на прикладі газу, говорить частина депутатів у фракції монобільшості.

"Я переконана, що це великий ризик, оскільки такі прямі контракти збільшують ризики для наших вітчизняних виробників. Адже ми самі виробляємо електроенергію. А тут виявляється, що ми повинні імпортувати, щоб створити ринок. Для кого ми цей ринок робимо? Я переконана, що нам необхідно захищати вітчизняного виробника", - заявила депутат зі СН Ірина Верещук.

На її думку, при нинішній законодавчій базі є ризики, що електроенергія за заниженими цінами буде заходити на ринок у неконтрольованому вигляді, в тому числі і через Білорусь. Тоді як українські підприємства не зможуть навіть за собівартістю продавати свою електроенергію.

Ці ризики є, навіть якщо вони не очевидні всім. Але, враховуючи позицію голови комітету Андрія Геруса, який ігнорує проблему, не виключено, що ситуація потребуватиме втручання президента Володимира Зеленського, завдяки особистим рейтингом якого в Раду пройшли більшість "слуг народу".

В іншому випадку, пустивши цю проблему на самоплив, країна може знову потрапити в енергетичну пастку Кремля під приводом дешевих ресурсів. І тоді вже йтиметься не тільки про енергетичну, але і політичну залежність від країни-агресора.