В Україні зростає кількість злочинів проти неповнолітніх. Також з початку року країну накрила хвиля самогубств підлітків. Одна з причин небезпечної тенденції - наслідки карантину, введеного через коронавірус. Як влада планує вирішити цю проблему - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Діти - одна з найбільш слабо захищених категорій населення в Україні. Кількість випадків психічного і фізичного насильства щодо неповнолітніх в останні роки залишалась на досить високому рівні. І це якщо говорити про офіційну статистику, адже ще більше таких злочинів приховуються в сім'ях і не виносяться на публіку.
Тому в Офісі генпрокурора і Міністерстві внутрішніх справ створили спеціальні підрозділи, які розслідують ці справи. Крім того, парламент ухвалив низку законодавчих змін. Наприклад, у лютому Рада посилила кримінальну відповідальність за сексуальне насильство над неповнолітніми.
Втім, поки що вжиті заходи не змогли переламати сумну статистику. В Офісі генпрокурора повідомили РБК-Україна, що тільки в січні-березні кількість дітей-жертв зросла на 14% до 1,5 тисячі осіб. При цьому жертв тяжких (зґвалтування, сексуальне насильство) та особливо тяжких злочинів (вбивства) серед дітей стало більше майже на 32%.
"Якщо брати в цілому 2020 рік, то майже 5 тисяч дітей у нас в країні стали жертвою злочину", – зазначив профільний заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов в коментарі виданню.
Більш того, з початку року в столичному регіоні сталися відразу кілька гучних самогубств підлітків. Тільки протягом одного місяця - лютого - в різних районах столиці наклали на себе руки чотири дівчини. Ще кілька випадків суїциду серед неповнолітніх сталися в Київській області з початку року. Так, 16 лютого дві школярки з Боярки випили жменю спазмолітичних таблеток. Одну з них врятувати не вдалося.
За весь минулий рік неповнолітні вчинили 123 самогубства або їх спроби. Тільки за три місяці поточного, за даними ОГП, зафіксовано вже 101 такий випадок. Тобто перший квартал 2020-го вже майже "наздогнав" показники минулих 12 місяців.
"Хоча офіційної статистики вчинення злочинів в умовах дії карантинних обмежень немає, але ми бачимо, що з початком їх введення кількість такої категорії злочинів істотно зростає", – визнає прокурор Мамедов.
Левова частка злочинів проти дітей припадає на найближче оточення дитини. В силу свого віку, фізичного розвитку, психоемоційного стану дитина іноді і не розуміє, що з нею роблять щось протизаконне або, наприклад, сприймає насильство як якусь форму покарання. Враховуючи це, зазначає заступник генпрокурора, правоохоронці не можуть до кінця оцінити масштаб проблеми.
За словами Мамедова, збільшення кількості таких випадків пов'язане з економічною ситуацією в країні. Крім того, через локдауни діти змушені більше часу проводити вдома. Відповідно, вони частіше користуються гаджетами з виходом в Інтернет і можуть стати потенційними жертвами кіберзлочинців.
Адвокат Тетяна Гнатюк, яка спеціалізується на захисті жертв домашнього насильства, називає ще одну причину. За її даними, за час карантину істотно зросла кількість розлучень. Практично кожне з них супроводжується з'ясуванням стосунків між екс-подружжям, а це в свою чергу, призводить до психологічного, а іноді і до фізичного насильства над дитиною.
"У такій ситуації вони стають не тільки свідками конфліктів між дорослими, а й потерпілими від них", – сказала юрист в бесіді з РБК-Україна.
Що стосується зростання самогубств серед підлітків, то Гюндуз Мамедов також називає карантин однією з причин цього сплеску. У той же час, уточнив він, зв'язок між зростанням суїцидів і триваючою пандемією простежується і в інших країнах.
Серед інших причин, що спонукають підлітків на "останній крок", нерозділене кохання і брак уваги з боку батьків. Також, на думку прокурора, вплинув на цю тенденцію збройний конфлікт на Донбасі. Саме через нього багато українських дітей змушені були покинути рідні місця або позбулися батьків і друзів.
Мамедов також повідомив, що правоохоронці вивчають вплив соціальних мереж, онлайн каналів з негативним контентом на цю проблему. Втім, додав він, вже зараз можна говорити, що ця причина в меншості випадків була основною мотивацією для підлітків при спробі суїциду.
У владі вважають, що такий стан речей не применшує небезпеку інтернет-простору для "незміцнілих умів". А поліція в свою чергу заявила про викриття відразу декількох "груп смерті" в популярних соціальних мережах за минулі пару місяців.
Так, на початку березня правоохоронці виявили телеграм-канал, який створила 15-річна мешканка Кривого Рогу. У чаті каналу спочатку спілкувалися близько 500 учасників, адміністратор давала їм завдання наносити собі травми і надсилати підтверджуючі фото. Близько 13 школярів на це погодилися. Оперативники заблокували канал 3 березня, отримавши інформацію, що наступного дня адміністратор планувала покінчити життя самогубством.
Схожий злочин розкрили в середині квітня силовики із Запоріжжя. Учениця 11-го класу однієї з районних шкіл створила в месенджері "групу смерті", до складу якої входили 28 учасників. Називаючи себе куратором, вона підбурювала їх наносити собі тілесні ушкодження або здійснювати самогубства.
Для припинення роботи таких груп, які часто називають "синіми китами", Україна навіть погодилася співпрацювати з правоохоронцями РФ. Так, українські силовики вирішили допомогти російському Слідчому комітету в розслідуванні справи про роботу восьми "суїцидних" спільнот в "Вконтакте".
Ще одна проблема, яка переслідує українських дітей в Інтернеті, це секусальне насильство. Радник міністра цифрової трансформації Анастасія Дьякова навела РБК-Україна результати дослідження, згідно з якими кожен четвертий з опитаних дітей потрапляв хоча б в одну з ситуацій сексуального насильства або експлуатації за останній рік. Серед іншого, близько 40 дітей зустрічалися з незнайомцями з інтернету наживо, показували себе оголеним на їхню вимогу.
Для вирішення цієї проблеми півроку тому, на початку осені 2020 року, уряд запустив консультаційну лінію 1545. Скористатися "гарячою лінією" можна цілодобово, це безкоштовно і анонімно. Дьякова повідомила агентству, що з моменту запуску проекту надійшло понад 6 000 дзвінків.
Крім того, з'явився чат-бот для захисту дітей від сексуального насильства в Інтернеті. Виявилося, що на цю тему з роботизованою машиною їм легше спілкуватися, ніж з родичами або правоохоронцями.
Чат-бот працює на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot / і у відповідному телеграм-каналі. Там неповнолітній може абсолютно анонімно отримати інструкцію, що робити і куди звертатися, якщо його шантажують в мережі або вимагають контент сексуального характеру.
Наприклад, в разі такого шантажу чат-бот рекомендує підлітку заблокувати листування зі злочинцем, щоб не давати йому можливості маніпулювати ним. Крім того, жертві радять ніколи не погоджуватися на шантаж або вимагання, а якщо така ситуація виникла, то розповісти про неї дорослим і звернутися в кіберполіцію. Також чат-бот пропонує звернутися на "гарячу лінію" британського фонду Internet Watch Foundation.
Дьякова стверджує, що за півроку введені заходи виправдали себе. Наприклад, за допомогою до чат-боту звернулося вже близько 5 000 неповнолітніх.
Поліція, в свою чергу, закликає батьків періодично перевіряти листування своїх дітей в Інтернеті, а також, в які групи в соцмережах вони вступають. Крім того, правоохоронці закликають контролювати, який фото - і відеоконтент зберігає дитина, а також з ким вона спілкується. Основна порада від силовиків для батьків - вибудувати "довірчі відносини" зі своєю дитиною і більше приділяти їй уваги.
Наприкінці березня до вирішення питання зі зростанням насильства над дітьми підключився Офіс президента. У Зеленського вирішили створити перший в країні Центр дитячого правосуддя.
Дитячий омбудсмен Микола Кулеба зазначив, що кожна п'ята дитина в Україні стає жертвою різних форм сексуального насильства. При цьому в більшості випадків кримінальні справи не відкриваються або не закінчуються обвинувальним вироком. Але діти отримують додаткові психологічні травми, адже їх неодноразово допитують у рамках досудового слідства та під час судових процесів.
Адвокат Тетяна Гнатюк вказує, що крім допитів дитину також травмує необхідність постійних експертиз та оглядів у різних інстанціях. Більш того, зі своєї практики юрист наводить приклади, коли самі батьки всіляко "гальмували" розслідування справ про насильство щодо власних дітей.
Цю проблему може вирішити якраз створення спеціального центру, де в одному місці і в один час всі необхідні слідчі органи, прокуратура і суд могли б отримати свідчення від дитини і провести експертизи. Така модель під назвою "Barnahus" ("будинок дітей") вже майже 20 років вдало працює в скандинавських країнах. Схожа модель була запущена також в США в кінці 1980-х.
Перший в Україні центр готується до запуску в держрезиденції "Конча-Заспа" під Києвом. Всього по країні планують побудувати близько 100 таких установ. "Дуже хотілося б вже через півроку запустити цей Центр. У президента є велике бажання, щоб така модель запрацювала в Україні", – прогнозує дитячий омбудсмен Микола Кулеба.
Втім, в Офісі генпрокурора, який також підтримує цей проект, кажуть, що називати терміни запуску центру і орієнтовну кількість поміщених туди дітей поки що "некоректно".
"Ми не можемо прогнозувати кількість жертв, а також тих, хто погодиться на поміщення в Центр... Зараз ми фокусуємося на Київській області з американською моделлю. В середньому будемо розраховувати на можливість надати допомогу близько 200 дітям на рік", – повідомив заступник генпрокурора Мамедов.
У цій установі постраждала дитина перебуватиме стільки часу, скільки необхідно для першочергової медичної та психологічної допомоги. Тільки після цього з неповнолітнім будуть проводити слідчі дії. Це може тривати як кілька годин, так і кілька днів, прогнозують у прокуратурі.
* * *
Важка економічна ситуація, хвилі захворюваності COVID-19 і постійна військова загроза на певний час затьмарили проблеми дітей в Україні. А вони тим часом істотно посилилися за минулий рік. Відкладати їх вирішення вже просто нікуди.
"Тенденція насправді дуже загрозлива, тому що сьогоднішня жертва може стати потенційним злочинцем", – підкреслює прокурор Мамедов. На його думку, влада, правоохоронці і суспільство повинні невідкладно відреагувати на зростання насильства щодо дітей.