За лаштунками реформи: як Кабмін змінив план реорганізації "Нафтогазу"

Прем'єр Володимир Гройсман, анонсувавши свою відставку, вирішив знову зайнятися реформою НАК "Нафтогаз України" і створенням незалежного оператора газотранспортної системи (ГТС). Для того, щоб розділити держкомпанію до кінця року, Кабінет міністрів запропонував свій варіант реалізації цього процесу в найкоротші терміни.

Втім, відповідну постанову уряд приймав непублічно, офіційно не погодивши її фінальну редакцію з міжнародними партнерами і "Нафтогазом". В результаті деякі норми документа суперечать європейському законодавству, а їх виконання може послабити позицію країни в переговорах з "Газпром" про новий транзитний контракт. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Оголосивши про своє рішення піти у відставку, глава уряду Володимир Гройсман запропонував своєму Кабінету прийняти всі винесені на засідання 22 травня документи за спрощеною процедурою – без розгляду. Пізніше з'ясувалося, що оприлюднений напередодні порядок денний у середу раптово змінився безпосередньо перед початком Кабміну. У закритому режимі у нього був внесений пакет ключових для енергетики документів, які міністри обговорювали непублічно і затвердили без обговорення.

Норми більшості цих постанов передбачають суттєві зміни чинного законодавства, яким регулюється робота газового сектору та електроенергетики. За інформацією РБК-Україна, офіційно проекти рішень не узгоджені з енергетичними держкомпаніями і міжнародними партнерами. На засідання уряду вони були винесені без необхідних у таких випадках протоколів узгодження сторін. І досі не опубліковані на офіційному сайті Кабміну.

Одним з цих документів, копію якого має в своєму розпорядженні РБК-Україна, чиновники запропонували свій план поділу НАК "Нафтогаз Україна" (анбандлинг). Він також передбачає нові терміни передачі активів новому оператору газотранспортної системи компанії "Магістральні газопроводи України" (МГУ).

Довідка:

Анбандлінг передбачений профільним законом про ринок газу і євродирективами Третього енергетичного пакета ЄС. Згідно з європейським законодавством, активи з транспортування, видобутку та постачання газу не можуть бути зосереджені в руках одного власника. Мова йде про відокремлення зі структури НАКу газотранспортних активів і передачу функцій щодо транзиту газу від "Укртрансгазу" новому незалежному оператору ГТС – компанії "Магістральні газопроводи України".

Анбандлінг буде вважатися успішно завершеним, коли МГУ отримає підтвердження свого незалежного статусу від українського галузевого регулятора (сертифікацію) і Секретаріату Енергетичного співтовариства ЄС. Це підвищить рівень довіри європейських країн до ГТС, як до надійного транзитного маршруту і дозволить залучити іноземного партнера в капітал системного оператора ГТС на умовах 49% (йдеться про керуючий пакет, а не про приватизацію).

У Кабміні запевняють, що основна мета, яку переслідують чиновники, - завершити анбандлінг "Нафтогазу" до 1 січня 2020 року. До цього моменту закінчується термін чинного контракту на транзит російського газу по території України. "Щоб новий незалежний від "Нафтогазу" оператор ГТС міг укласти новий контракт з "Газпромом" з початку наступного року на вигідних для України умовах, ми чітко визначили, коли НАК повинен передати активи і як. Затягувати цей процес більше ні в кого не вийде", - запевнив РБК-Україна один з членів Кабміну на правах анонімності.

Нова постанова дійсно містить чіткі дати, але вони переважно визначають терміни, в які Міненерговугілля, МЕРТ, Мінфін, Фонд держмайна, Антимонопольний комітет та галузевий регулятор – НКРЭКП – повинні винести на розгляд уряду пакет документів, який регулює процес анбандлінгу. Навіть у разі їх швидкого прийняття, на реалізацію деяких з них може знадобитися більше шести місяців.

Що стосується безпосередньої передачі активів новому оператору ГТС, в цьому питанні Кабмін вирішив діяти протилежним шляхом. Зокрема, для початку передавши 100% акцій МГУ "під тимчасове управління" "Нафтогазу". В структурі НАК ця компанія повинна залишатися аж до 1 січня. Разом з тим, необхідно "передбачити безумовне повернення цього пакета акцій Міненерговугілля" не пізніше цього дедлайну. До цього моменту МГУ повинна бути наповнена активами.

Новий оператор повинен "забрати" у "Нафтогазу" не тільки ГТС, але і сервісні служби, а також підземні газові сховища. "Передавати іншому оператору зараз проблемні активи, збиткові, з судами і боргами не можна. Це явно не додасть інвестиційної привабливості та не сприятиме приходу іноземних партнерів у капітал газотранспортної компанії", - вважає джерело видання в "Укртрансгазі". У Кабміні ж, навпаки, впевнені, що "без всіх цих активів газотранспортна структура не зможе повноцінно працювати і не буде незалежною від НАКу".

Провести реформу "Нафтогазу" влада намагається вже п'ятий рік поспіль. За цей час Кабмін, НАК і "Магістральні газопроводи України" так і не прийшли до єдиної думки, як проводити анбандлінг. Європейське законодавство передбачає кілька моделей його проведення. Спочатку влада заявляли, що будуть слідувати тій, яка передбачає поділ компанії за структурою власності – ownership unbundling.

Зараз оператор ГТС - "Укртрансгаз" - здійснює управління активами "на правах господарського відання". В інтерв'ю РБК-Україна голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв пояснював, що в разі OU-анбандлінгу оператор повинен володіти ГТС: "Це означає, що при реалізації моделі OU компанія-оператор повинна мати право закладати і відчужувати (pledge and divest, - ред.) майно. Така норма передбачена директивою Третього енергопакету. Щоб реалізувати цю модель, парламент повинен прийняти закон, що дозволяє приватизацію ГТС".

Оскільки цього так і не сталося в грудні минулого року "Нафтогаз" запропонував реалізувати іншу модель анбандлінгу, яка також передбачена європейським законодавством – ISO (Independent System Operator). У разі її реалізації газотранспортні активи залишаються у структурі "Нафтогаз України", але їх управління буде передано іншій компанії-оператору. В Секретаріаті енергетичного співтовариства ЄС раніше заявляли, що така передача повинна відбутися на підставі договору про концесію (право "еквівалентне праву власника"). Для цього, щоб це сталося, Верховній раді необхідно внести зміни в закон "Про концесії". Відповідний документ перебуває на розгляді у профільному комітеті парламенту.

Втім, і ця пропозиція не влаштувала уряд. Відповідно до нової постанови, Кабмін вирішив повернутися до реалізації моделі OU. Для її реалізації чиновники вирішили вже в червні визначити МГУ "суб'єктом управління" держактивів, які знаходяться на балансі "Укртрансгазу". Передача їх на баланс МГУ повинна відбутися 31 грудня цього року.

"Це означає, що реалізація державою свого права власності на ГТС від Міненерговугілля перейде МГУ. Але експлуатацію ГТС на праві хозведення буде до кінця року, як і раніше, здійснювати "Укртрансгаз". МГУ буде знаходитися в структурі "Нафтогазу", але з максимальною автономією. Крім того, це також дозволить сформувати капітал майбутнього оператора системи", - пояснило виданню джерело в уряді на правах анонімності. У компанії МГУ прокоментувати ситуацію відмовилися.

"Нафтогаз" трактує цю норму постанови по-іншому. У компанії вважають, що уряд пропонує передати МДУ газотранспортні активи на праві господарського відання. Але без змін в профільне законодавство, цей підхід не забезпечує необхідний рівень і обсяг прав для оператора ГТС" і суперечить Третьому енергопакету.

Крім того, передача активів на баланс МГУ за день до закінчення терміну дії транзитного контракту може негативно вплинути на арбітражний процес у Стокгольмі проти російського "Газпрому". У минулому році "Нафтогаз" подав новий позов до міжнародного суду на суму 12 млрд доларів, вимагаючи від "Газпрому" компенсації у разі відмови транспортувати газ по українському маршруту, а також добиваючись перегляду тарифу на транспортування.

Оскільки "Укртрансгаз" все ще залишається стороною чинного транзитного контракту, компанія може втратити свій юридичний і економічний інтерес у використанні активів ГТС, якщо вони будуть передані новому оператору до 1 січня 2020 року. "Без цього компанія не зможе вимагати компенсацію від "Газпрому" в міжнародному суді, і це суттєво послабить наші переговорні позиції з російським монополістом щодо укладення нового контракту", - попередило РБК-Україна джерело в "Нафтогазі".

Міжнародні партнери в реалізації урядового плану бачать ще кілька ключових ризиків. Один з них – відсутність в урядовому документі чітких формулювань про умови залучення іноземних компанії в діяльність ГТС в якості партнерів. "Поки те, що ми бачимо можна трактувати як залучення їх на консультаційних умовах. Ніде чітко не прописано про що йде мова – це участь у капіталі, розподіл прибутку або управління. Це навряд чи буде привабливим для закордонних інвесторів. Бо не зрозуміло, на яких умовах їм пропонують працювати з українською ГТС", - уточнив виданню співрозмовник, знайомий з позицією європейських компаній, об'єднаних в Консорціум.

Другий ризик донори бачать в необхідності чітко закріпити у законодавстві гарантії того, що до 1 січня "Магістральні газопроводи України" будуть виведені зі структури "Нафтогазу". В іншому випадку, говорити про створення незалежного оператора ГТС та отримання сертифікації не доведеться.

"Ми побачимо постанову, яку затвердив Кабмін, не раніше понеділка, коли вона буде оприлюднено офіційно. Вкрай важливо, щоб МГУ після передачі їй активів була незалежною. Для цього необхідно закріпити в нормативній базі певні умови, на яких це станеться. У іншому випадку, це не анбандлінг "Нафтогазу", а прямо протилежний процес", - уточнила РБК-Україна директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

Втім, за інформацією РБК-Україна, оприлюднена на сайті уряду постанова може істотно відрізнятися від прийнятої на засіданні уряду. Джерело видання в Кабміні на умовах анонімності повідомило, що "документ досі доопрацьовується".