Кредит недовіри: чи зможе Україна домовитися про нову програму з МВФ

Україна поки не домовилася з Міжнародним валютним фондом про нову трирічну програму кредитування. Сторони продовжать переговори у середині жовтня у Вашингтоні.

Не виключено, що вдарити по руках з кредитором уряд Олексія Гончарука зможе не раніше кінця року: після прийняття держбюджету і завершення, принаймні, частини судових спорів з екс-власником ПриватБанку Ігорем Коломойським.

Крім того, у МВФ не проти отримати особисті гарантії від президента, що історію з ПриватБанком не відіграють назад і влада не буде тиснути на керівництво НБУ. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

У Києві минулого тижня завершила роботу місія Міжнародного валютного фонду. Два тижні експерти МВФ говорили з українськими чиновниками про нову трирічну програму розширеного фінансування, виклики, які стоять перед економікою України та плани щодо реформ.

Для прем'єр-міністра Олексія Гончарука та його уряду це був перший приїзд місії МВФ. Видання Financial Times якраз у ході візиту експертів Фонду опублікувало статтю, в якій з посиланням на Гончарука йшлося про те, що влада шукає компроміс з Ігорем Коломойським з приводу ПриватБанку.

Олігарх, як відомо, не залишає спроб оскаржити націоналізацію банку в судах, щоб повернути його собі або як мінімум отримати компенсацію. В Кабміні, цитуючи прем'єр-міністра, в день публікації матеріалу FT повідомили, що уважно вивчають ситуацію навколо банку, але переговори ні з ким не ведуть.

Незадовго до публікації Гончарук разом з президентом Володимиром Зеленським та керівниками його Офісу зустрічався з Ігорем Коломойським, про що повідомила прес-служба глави держави, опублікувавши їх спільне фото. І що важливо: після статті FT ні Зеленський, ні будь-хто з ОП, на відміну від Гончарука, не стали спростовувати переговори з Коломойським щодо ПриватБанку. Як не дивно, це зробив сам олігарх, подтвердивши, що ніяких переговорів немає.

Разом з тим Коломойським в черговий раз заявив, що не збирається поступатися в цьому питанні, зберігаючи види на банк. За його версією, на момент націоналізації у фінустанові було 60 млрд гривень, що належать акціонерам – безпосередньо самому Коломойському і екс-співвласникові ПриватБанку Геннадію Боголюбову.

У Нацбанку та Мінфіні – нинішньому акціонера банку, з такою позицією не погоджуються. На момент націоналізації, як неодноразово підкреслювали в НБУ, капітал банку був негативним, і уряду довелося докапіталізувати банк на суму понад 150 млрд гривень. І зі свого боку держава намагається стягнути ці гроші з колишніх акціонерів.

Фото: t.me/OP_UA

У квітні цього року, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку за позовом Коломойського, в МВФ стали на бік НБУ і Мінфіну, заявивши, що в 2016 році вони підтримали рішення про націоналізацію, оскільки це був єдиний ефективний спосіб захистити вкладників і стабільність фінансової системи країни.

"Важливо, щоб влада продовжувала свої зусилля щодо відшкодування втрат колишніми власниками і пов'язаними особами проблемних банків. Міжнародні партнери України будуть ретельно відслідковувати події в цій сфері", – говорив у квітні постпред МВФ в Україні Йоста Люнгман.

Враховуючи позицію МВФ в питанні ПриватБанку, не дивно, що експерти Фонду ставили чиновникам питання по цій справі, особливо після публікації в FT. "У МВФ хотіли від нашої сторони більше ясності. Їм незрозуміло, які можуть бути прийняті кроки, беручи до уваги попередні судові рішення та заяви вже нової влади. І їм не подобається, що з моменту інтерв'ю Гончарука з ПриватБанку не було ніяких коментарів і позиції з боку президента та його адміністрації", - розповів РБК-Україна співрозмовник, знайомий з ходом переговорів з МВФ.

У Фонді також стурбовані тиском на екс-главу НБУ Валерію Гонтареву і нинішнє правління Нацбанку. За словами інформованого співрозмовника, в МВФ побоюються, що нова влада, запевняючи про свою підтримку незалежності НБУ, насправді буде намагатися замінити деяких топ-менеджерів НБУ. Формальний привід для кадрових рішень може дати комісія Ради, яка займеться розслідуванням дій керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів у 2014-2019 роках.

"Ставлення комісії до НБУ може бути упередженим. Те, що вони говорять, що вони будуть розслідувати ці справи, виглядає так, ніби вони мають намір переслідувати керівництво НБУ, а не власників банків, які довели їх до неплатоспроможності", – говорить співрозмовник.

Фонду, за його словами, потрібна гарантія, що, по-перше, влада не піде на поводу у Коломойського в питанні Приватбанку, а, по-друге, не стане заохочувати переслідування і тиск на керівництво Нацбанку. Втім, поки незрозуміло, в якому вигляді Фонд захоче бачити ці гарантії – публічні заяви президента і прем'єра, якісь зміни в законодавство або щось інше.

Не виключено, що конкретика у цьому питанні може з'явитися вже в середині жовтня після щорічних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні. При цьому, як уточнив співрозмовник, з суто економічної частини – проекту держбюджету, земельної реформу та планів щодо приватизації – в уряду з місією МВФ відбулася досить продуктивна дискусія.

Володимир Зеленський на зустрічі з місією МВФ (www.president.gov.ua)

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що без історій з ПриватБанком та тиску на керівництво НБУ, у тому числі і його екс-главу Валерію Гонтареву, МВФ міг би бути набагато прихильнішим з приводу нової програми.

"Інвесторів справедливо турбує питання впливу Коломойського і його людей на прийняття рішень. В оточенні президента таких людей багато. МВФ хоче бачити чіткі гарантії, що це питання закрите, і його більше не будуть піднімати ні на рівні президента, ні уряду. Якщо такі гарантії вони в якомусь вигляді побачать, проблем бути не повинно. Повинен бути меседж, що справа закрита, що жодних компенсацій не буде, що ПриватБанк був націоналізований правильно і законно", - вважає Боярчук.

На його думку, в уряду є не більше трьох місяців, щоб домовитися про продовження співпраці з МВФ. Після чого відсутність нової угоди з Фондом почне позначатися на настроях інвесторів.

"Укріплення, яке ми бачимо по гривні, відбувається в основному за рахунок портфельних інвесторів. Вони заходили сюди з базовим припущенням, що програма МВФ на сто відсотків буде. Якщо прибрати це припущення, вони фактично почнуть закривати свої позиції і виходити звідси. У них не буде виправдання, чому вони настільки серйозно ризикують в цій країні", – говорить експерт.

На даний момент економічна ситуація для країни складається далеко не найгіршим чином. Якщо говорити про потреби в валюті для виплат за зовнішнім боргом, то картина не є настільки критичною, як в першій половині року, коли доводилося рахувати кожні 100 млн доларів і очікувати успішного розміщення облігацій, нагадав виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.

"Зараз такого поспіху, як на початку року, немає. Але, враховуючи, що у наступному році у нас пікові виплати за зовнішнім боргом, у тому числі і з бюджетних грошей – близько 5 млрд доларів, то проблема нікуди не дівається", - пояснив експерт.

Аналітики міжнародного агентства S&P вказують, що хоча актуальність нової програми МВФ для України дійсно знизилася порівняно з кінцем минулого року, така домовленість стане важливим сигналом для інвесторів і спростить уряду доступ до пільгових кредитів від інших міжнародних фінансових організацій.

Відмова від раніше проведених реформ потенційно може підірвати перспективи України на шляху нової угоди з МВФ. Це ж стосується і домовленостей з колишніми власниками ПриватБанку. На думку експертів S&P, такий крок може потенційно зашкодити стосункам з МВФ та іншими кредиторами.

Експерти погоджуються, що, крім питань з ПриватБанком і ситуації навколо НБУ, за великим рахунком, немає причин, за яких МВФ може відмовити Україні у новій програмі. Тим більше що, як зазначив Гліб Вишлінський, умови, які були не закриті за ще чинною програмою, вже виконані, як, приміром, прийняття закону про "спліт".

Крім того, уряд вже вніс до парламенту законопроект про земельну реформу – одне з найбільш проблемних питань для української влади. "Якщо читати реліз МВФ між рядків, у ньому написано, що особливо продуктивними були переговори з питань монетарної і фіскальної політики. По тому, що стосується базових аспектів економічної політики, які традиційно турбують Фонд, тут питань немає", – додав експерт.

МВФ, виходячи з попереднього досвіду роботи з Україною, як правило, волів дочекатися остаточної версії держбюджету, перш ніж затвердити нову програму, переглянути меморандум чи виділити черговий транш. "Ми розуміємо, що нинішня влада не популісти з точки зору фінансової політики, вони не кинуться друкувати гроші і роздувати дефіцит. Але, можливо, Фонд дійсно вирішив не ризикувати, і паралельно чітко вказав, що є питання по ПриватБанку", – припустив виконавчий директор ЦЕС.

На його думку, при бажанні Кабмін і парламент можуть вже в листопаді прийняти бюджет, виконавши всі зобов'язання перед Фондом, а на початку грудня – вийти на затвердження програми.