Україна домовилася з МВФ про нову програму stand-by на 3,9 млрд доларів. Перший транш у резерви НБУ надійде тільки після прийняття держбюджету на 2019 рік. Другу, не менш важливу умову, чиновники вже виконали, піднявши тарифи на газ для населення з листопада на 23,5%. Тепер, не чекаючи прийняття бюджету та затвердження програми радою директорів Фонду, уряд починає підготовку до розміщення єврооблігацій і розраховує на гроші від Єврокомісії і Світового банку. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Влада України домовилася з Міжнародним валютним фондом про нову програму stand-by з кредитною лінією 3,9 млрд доларів. Остаточне рішення про затвердження програми, яка розрахована на 14 місяців, повинна ухвалити рада директорів Фонду. Але це станеться не раніше, ніж Верховна рада прийме держбюджет з урахуванням рекомендацій аналітиків Фонду, заявили в МВФ. Ще одна умова - збільшити тарифи на газ і тепло для населення "згідно зі змінами на ринку і з забезпеченням захисту домогосподарств з невисокими доходами".
У п'ятницю, 19 жовтня, за кілька годин до заяви МВФ про нову програму Кабінет міністрів ухвалив рішення підвищити вартість газу для населення на 23,5% з 1 листопада. Чи виправдовуючись, чи втішаючи громадян, прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що спочатку переговори з Фондом починалися з умови про 60-відсоткове зростання тарифів. Іншими словами, прем'єр дав зрозуміти, що ціни на енергоресурси могли б злетіти ще більше, якби уряд не був наполегливим.
Гройсман пообіцяв, що влада подбає про найменш забезпечених громадян, надавши їм житлові субсидії. Вже у понеділок, 22 жовтня, президент Петро Порошенко заявив, що доручив Кабміну "розширити програму субсидій" і "збільшити кошти на виконання цієї програми". При тому, що в проекті держбюджету на 2019 рік передбачено на 16 млрд гривень субсидій менше, ніж у цьому році – 55 млрд гривень.
Після перегляду урядом вимог до доходів і майна субсидіантів кількість пільговиків, ймовірно, скоротиться. За різними оцінками, у новому опалювальному сезоні до двох мільйонів сімей, які раніше оформили субсидії, вже не отримають знижку при оплаті комунальних послуг. У МВФ неодноразово звертали увагу на необхідність вдосконалення програми субсидій. Фонд рекомендував виключити з неї тих українців, які приховують реальні доходи і насправді в змозі оплачувати рахунки за послуги ЖКГ.
Ті, кому субсидії не призначені, будуть платити за новими тарифами вже з наступного місяця. Але якщо ціна на газ для побутових споживачів зросте з листопада, то вартість теплової енергії належить розрахувати національному регулятору - НКРЕКП - з урахуванням нової вартості газу. На це може знадобитися близько місяця. Враховуючи, що роздрібний тариф на опалення затверджує місцева влада, процес займе ще приблизно місяць. Таким чином, підвищення тарифів на тепло і гарячу воду варто очікувати не раніше 1 січня. А це означає, що оплачувати ці послуги за підвищеними тарифами населення почне лише з наступного року.
Підвищити тарифи на газ з нового опалювального сезону на 23% влада була готова вже у вересні, запевняли співрозмовники видання в уряді. Як повідомляло РБК-Україна, цей варіант обговорювався з кредитором ще до приїзду місії МВФ.
На початку вересня Володимир Гройсман прогнозував, що результати переговорів з місією будуть відомі через два тижні після початку її роботи в Києві. Але експерти Фонду покинули Україну, так і "не вдаривши по руках" з урядом. Переговори продовжилися на рівні київського офісу МВФ і в режимі відеозв'язку з Вашингтона.
"Газове" питання стало каменем спотикання у відносинах України з МВФ влітку минулого року. Фонд послідовно вимагав від уряду виконання умов меморандуму, який Україна підписала у 2015 році. Останні два перегляду програми – 2016 і 2017-му – закріпили в меморандумі про співпрацю з Фондом умову, згідно з якою ціна на газ для населення повинна розраховуватися і коригуватися з урахуванням цін на газ на європейському ринку. Якби Кабмін виконав ці умови, зараз ціна на газ повністю відповідала б ринковій і була б однаковою для всіх категорій споживачів.
Нагадаємо, ринкова ціна для України відповідає імпортній і формується з урахуванням середньорічної вартості газу на європейському хабі NCG. Для того щоб зараз зрівняти вартість газу на внутрішньому і зовнішньому ринку, тарифи для населення довелося б підвищити майже на 50-60%, про що і говорив Гройсман.
МВФ, зрозуміло, про свої рекомендації перейти на ринкові механізми формування ціни газу не забув. І явно Фонд не задовольнить разовий перегляд цін на 23,5%. За інформацією РБК-Україна, виконуючи положення нової програми уряду до кінця 2019 року все ж доведеться підвищувати тарифи як мінімум ще двічі – у квітні та жовтні. Таким чином, якщо імпортна ціна газу не буде значно змінюватися протягом наступного року, до 2020 року тарифи на газ в Україні повинні відповідати ринковій вартості палива.
Але існує ризик, що вже до кінця опалювального сезону наступний етап підвищення може бути зірваний. Причина – політична. На 31 березня запланований перший тур президентських виборів. Є сумніви, що влада погодиться напередодні виборів "вдарити по своєму рейтингу" і підвищити тарифи на газ з 1 квітня, а, отже, і на тепло.
Опозиційні політики вже звинуватили владу в особі президента чи не в "тарифному геноциді", повісивши всю відповідальність за це рішення на Порошенка. Президент, відповідаючи на критику, сказав, що найбільше обурюються ті, хто був раніше при владі і набрав позик. Тепер, за словами глави держави, нинішня влада змушена їх віддавати, йдучи на компроміси з кредиторами.
Джерела, знайомі з ходом переговорів з МВФ, запевнили видання, що "домовитися про нову програму не вдалося б, якби у Фонду не було розуміння, що влада готова виконувати її умови". Втім, ще в березні 2015 року, підписуючи меморандум з Фондом, і прем'єр Гройсман, і президент Порошенко запевняли МВФ, що будуть дотримуватися його положень. А вже влітку 2017 року уряд відмовився виконувати взяті на себе зобов'язання підвищити тарифи на газ на 17-19% до опалювального сезону.
Якщо схожа ситуація може повторитися в березні 2019 року, не виключено, що нова програма буде також зупинена, як і попередня. Тобто, формально Україна все ще перебуватиме в програмі, але фінансування не отримає. Втім, в понеділок в ефірі телеканала ICTV Гройсман виключив можливість чергового підвищення тарифів.
Яким буде розмір першого траншу в рамках нової програми, сторони поки не повідомляють. Навіть у неформальних розмовах учасники переговорів не готові називати цифри, рекомендуючи дочекатися рішення ради директорів МВФ.
Але поки для уряду важлива не стільки сума, скільки сам факт відновлення співпраці з кредитором. По-перше, всі транші за програмою stand-by надійдуть в золотовалютні резерви НБУ, а не в держбюджет. Це дозволить пом'якшити великі виплати за зовнішніми позиками в 2019 році. По-друге, прогрес у відносинах між Україною і МВФ відкрив нашій країні двері для отримання інших позик, які можна буде направити до держскарбниці вже в цьому році. Мова йде про розміщення єврооблігацій та отримання макрофінансової допомоги від Єврокомісії і кредиту Світового банку.
Певно, вже найближчим часом Україна буде намагатися випустити єврооблігації, не чекаючи затвердження нової програми радою директорів. До кінця року Мінфіну потрібно залучити в казну як мінімум близько двох мільярдів доларів, що еквівалентно 56 млрд гривень. Саме стільки, згідно з даними Держказначейства, становить недобір уряду за зовнішніми позиками за підсумками 8 місяців. На яку суму будуть випущені папери, чиновники поки не повідомляють.
Зараз подальше продовження співпраці з МВФ багато в чому залежить від парламенту. Депутати мають виконати основну вимогу Фонду – прийняти збалансований бюджет з реальними доходами. МВФ неодноразово підкреслював, що баланс держбюджету і скорочення дефіциту – так звана умова за замовчуванням. Простіше кажучи, Фонд не співпрацює з країнами, які не ведуть виважену фіскальну політику.
У минулому році, голосуючи за держбюджет-2018 року, парламент фактично проігнорував зауваження експертів МВФ про необгрунтовано "роздуту" видаткову частину, яка не підкріплена доходами. В Кабміні, переглянувши макропрогноз на 2018 рік, запевняли Фонд в адекватності своїх розрахунків. Прем'єр Володимир Гройсман переконав кредитора, що бюджет буде збалансований, і в разі необхідності, за результатами першого кварталу відбудеться секвестр. Але цього так і не сталося. Навпаки, Кабмін збільшив мінімальну зарплату і пенсійні виплати. Враховуючи і без того не прості переговори з МВФ через ціни на газ, ситуація з бюджетом посилила кризу довіри у Фонді по відношенню до України.
Як раніше писало РБК-Украина, перше читання бюджету-2019 – так звані бюджетні висновки – Рада проголосувала з мінімальними правками в урядову редакцію документа. Але депутати направили Кабміну ряд рекомендацій, частину з яких доведеться врахувати для успішного проходження документа в сесійній залі. У комітеті Ради з питань бюджету бачать як мінімум 36 млрд гривень додаткового ресурсу, який можна буде направити на "депутатські хотєлкі". Тепер слово за Міністерством фінансів.
Головного білю уряду додасть і законодавча ініціатива, внесена президентом. Мова йде про податок на виведений капітал (ПнВК), яким пропонується замінити податок на прибуток. Суть ПнВК у тому, що підприємство платить податок тільки, якщо прибуток розподіляється між акціонерами, у тому числі, у вигляді дивідендів. Якщо ж зароблений прибуток залишається в обороті, він не підлягає оподаткуванню.
На початку листопада відповідний законопроект планують винести на розгляд в зал. На цьому, серед інших, наполягає голова комітету Рада з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яку вважають близькою до оточення президента. Якщо законопроект буде прийнятий хоча б у першому читанні, уряду доведеться перерахувати держбюджет, виключивши з дохідної частини податок на прибуток. Які компенсатори для бюджету запропонує влада, поки сказати складно. У МВФ, як запевняють в Мінфіні, просять почекати з істотним переглядом податкової системи та оцінити ризики, пов'язані з введенням ПнВК замість податку на прибуток.