Величезні видатки бюджету України на оборону дають благодатний ґрунт для корупції
Витрати України на оборону зросли після початку війни на Сході з 2,5% ВВП в 2013 році до більш ніж 5% ВВП у цьому році - до 6 млрд доларів. Коли такі великі кошти проходять через руки українських чиновників і бізнесменів - а часто це одні і ті ж люди - неминуче виникають умови для корупції, пише The New York Times.
Як повідомило Міністерство оборони, в січні для потреб армії було закуплено і доставлено 100 нових військових автомобілів "швидкої допомоги", при цьому відомство умолчало, що частина машин вже зламалася, а куплені вони були по військовому контрактом у компанії "Богдан Моторс", власником якої є такий собі Олег Гладковський. Він також "за сумісництвом" є відповідальним за закупівлі для української армії, пише видання.
Фото: Петро Порошенко (president.gov.ua)
Крім того зазначений чиновник – давній друг і діловий партнер чинного президента України Петра Порошенка.
У свою чергу, Гладковський визнав, що відкритого публічного тендеру на придбання "швидких" не було, пояснивши, що таке рішення нібито було прийнято з метою не допустити втручання Росії шляхом подачі заявок через фейкові компанії, що не раз фіксувалася при проведенні публічних торгів.
Однак чиновник заперечує, що надавав будь-який вплив на підсумки конкурсу. Довести це або спростувати не можливо.
"І справді - ніяких доказів ніхто не знайде. Злиття політики і бізнесу - наша найбільша проблема", -прокоментував виданню Віктор Чумак, заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради.
як наявності такого "тандему" в Україні The New York Times наводить той факт, що на Південному узбережжі Іспанії є нерухомість, що належить Олегу Гладковскому, Петра Порошенка і ще одного відомого представника ділових кіл українського президента Ігоря Кононенка. Причому жоден з об'єктів нерухомості не зазначено в податкових деклараціях.
Фото: Гладковський, Порошенко і Кононенко (колаж РБК-Україна)
Такі "прогалини" в деклараціях є яскравим прикладом наявності конфлікту інтересів у політики і бізнесу, що на сьогоднішній день в Україні є практично синонімами.
За словами екс-міністра економіки Айвараса Абромавичюса, такі конликты дуже поширені і вже давно нікого не шокують".
"Вони всюди. Це сумно, пригнічує і розчаровує", - відзначив Абромавичюс в коментарі виданню.
Таке розчарування вже дорого обійшлося Україні. МВФ і Євросоюз, спостерігаючи, як в Україні затягується створення давно обіцяного незалежного антикорупційного суду, затримують виплату допомоги Україні на суму понад 5 млрд доларів.
Варто однак зазначити, що Україна добилася зрушень у боротьбі з корупцією, принаймні в газовому секторі, скоротивши закупівлю газу в російського "Газпрому", тим самим зменшивши залежність енергетичного сектора країни від Російської Федерації. Проте в оборонній галузі, в якій більшість операцій становлять державну таємницю, корупція процвітає.
Фото: Порошенко і міністр оборони Степан Полторак оглядають нове озброєння (president.gov.ua)
За словами директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, більшість корупційних схем", задіяних в енергетиці, повернулися і відновлюються в оборонній сфері.
"Україна десятиліттями була повністю занурена в корупцію. Ці схеми тепер відновлюються і знову працюють. Деякі люди просто не хочуть позбавлятися від них", - зазначив він.
Ситник розповів, що НАБУ зібрало докази 107 випадків корупції проти осіб, раніше недоступних для правосуддя з-за свого високого положення у владних структурах, але тільки один з них закінчився вироком суду (йдеться про справу заступника Міноборони Ігоря Павловського). Інші застрягли в наскрізь корумпованій "кишеньковою" судовій системі.
На страхітливий рівень корупції в Україні вказував президенту Порошенко і держсекретар США Рекс Тилелрсон під час зустрічі з главою української держави.
"Який сенс для України боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу за корупцію", - зазначав Тіллерсон.
Не останню, а швидше одну з головних ролей у вирощенні корупційних схем в оборонному секторі України відіграє Державний концерн "Укрборонпром", який складається з 130 оборонних підприємств і налічує близько 80 тис. чоловік персоналу.
Як розповів The New York Times екс-співробітник контрольного відділу концерну Дмитро Максимов, прибутковість оборонного підприємства зберігається саме завдяки "мутним" тендерних закупівель.
Він розповів про те, як вартість гвинтика, купленого "Укроборонпромом" для авіаремонтного заводу у Львові, злетіла з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4 тис. доларів через рік - після того як концерн таємно перевів свій бізнес на зовнішнього постачальника.
Маскимов також повідомив, що намагався підняти питання навмисного завищення цін перед керівництвом, однак йому "сказали не втручатися в це питання", а потім звільнили.
Наявність корупції у держпідприємстві, тим не менш, визнає і заступник директора концерну Денис Гурак, зазначаючи, що сам "Укроборонпром" направив в прокуратуру 200 повідомлень про корупцію в своїх лавах, але тільки по двом випадкам були судові розгляди.
Чому ж військові машини швидкої допомоги, продані автокомпанією Гладковського, які продовжують ламатися, купують в першу чергу?
У минулому році у звіті незалежного оборонного комітету по боротьбі з корупцією повідомлялося, що кожна машина від "Богдана" коштувала Міноборони 32 тис. доларів. Це більше, ніж вартість "швидких", вироблених в Китаї. До того ж ці машини можуть перевозити лише 480 кг - занадто мало для транспортного засобу, буде перевозити водія, озброєних охоронців і медперсонал.
Відповіді на ці питання варто шукати в урядовому кварталі столиці, резюмує The New York Times.
Нагадаємо, на початку лютого президент України підписав указ №26 від 12 лютого 2018 року "Про звільнення Р. Романова з посади генерального директора Державного концерну "Укроборонпром".