Колективні позови в Україні: юрист розповів про перші результати

"Юристи GRECO у цій справі представляли інтереси ГО "Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії". Ми змогли переконати укласти мирову угоду, за якою було виплачено понад 28 млн грн (еквівалент 1 млн доларів США) компенсації моральної шкоди, заподіяної трагедією. З цих коштів 22 млн були виплачені безпосередньо постраждалим", - розповів він.

Куфтирєв для порівняння навів наступну статистику: державна екологічна інспекція за результатами всіх перевірок по всій країні зазвичай налічує мільйонні штрафи, але за фактом стягнути ці кошти до держбюджету в 90% випадків у них не виходить з ряду причин.

"При всій повазі до співробітників даного відомства, з якими ми завжди готові до дискусії і спільних дій, їх ефективність і в нашому випадку була не на висоті. Сьогодні Міністерство недостатньо приділяє уваги питанням екології, і інспекцію доводиться стимулювати до активності і залучати можливості громадянського суспільства", - описує тенденцію юрист.

За його словами, зараз поданий вже другий колективний позов, що стосується збитку потерпілим від дій Миколаївського глиноземного заводу.

"Справа знаходиться у провадженні, і я не можу коментувати всі його аспекти. Зараз наші юристи домоглися рішення на користь місцевих жителів в суді першої інстанції. Прийнято рішення, яким присуджено стягнути з заводу-забруднювача 9,2 млрд гривень компенсації на всіх учасників (майже по 7 млн кожному з понад 1200 осіб, які об'єдналися для захисту своїх прав). Щоб захистити права позивачів і мати реальну можливість виплатити компенсації, майно МГЗ заарештовано в межах суми позову", - поділився деталями він.

При цьому юрист спростував тезу про те, що подача колективного позову є способом тиску на бізнес.

"Ну, тоді взагалі можна будь-яке звернення до суду назвати тиском. Особливо якщо воно супроводжується заявою про забезпечення позову. Тут дуже тонка грань, яку треба відчути. Адже ми не просимо закрити завод або зупинити його діяльність. Ми розуміємо важливість виробництва для економіки і для держави. Ми допомагаємо громадянам, які проживають біля заводу, що є великим забруднювачем, відстояти їх право на безпечне довкілля. І це стосується, перш за все, самих працівників заводу. Компанія, з іншого боку, отримує сигнал: ми говоримо, що в XXI столітті не можна використовувати методи роботи, які були нормальними півстоліття тому", - пояснив він.

Повертаючись до справи МГЗ, то, за словами юриста, червоний шлам - це відходи виробництва, яких не можна уникнути.

"Але їх можна правильно утилізувати. І зробити це можна було набагато раніше, не чекаючи критичної ситуації. Ці відходи дуже токсичні, що, в сукупності з іншими факторами, підсилює ризик виникнення важких захворювань. Досить поглянути на статистику поширення онкологічних захворювань по Україні", - резюмував він.