Протистояння між владою і олігархами перейшло в гостру фазу. Одним з ключових інструментів для перемоги в цій боротьбі може стати Антимонопольний комітет. Посилення повноважень українського регулятора підтримує і МВФ. Як влада планує використовувати АМКУ в протистоянні з олігархами - нижче в матеріалі РБК-Україна.
Закон про олігархів набуде чинності з травня наступного року. Це, безумовно, неприємний для багатьох "великих бізнесменів" факт, але лише частково. Закон несе для них скоріше "морально-юридичні" незручності, наприклад, необхідність звітувати про свої зустрічі і заповнювати декларації, ніж реальну небезпеку для бізнесу.
Функція завдати економічного удару по їхніх позиціях буде покладена на Антимонопольний комітет. Йому хочуть дати широкий інструментарій і перетворити фактично в "квазі-силовий " орган, який має право проводити обшуки, в тому числі, у фізичних осіб. Також АМКУ зможе заарештовувати техніку і вилучати документи без рішення суду.
На цьому шляху правляча команда заручилася західною підтримкою. Питання посилення Комітету прописане в новому меморандумі з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
"Так, дійсно меморандумом України і МВФ передбачено збільшення повноважень АМКУ. Але це з одного боку, з іншого – передбачено також посилення відкритості та прозорості Комітету. Але справа в тому, що всі ці пропозиції і розробки не сьогодні з'явилися, вже багато років ведеться спільна робота України з нашими партнерами в Європі", – сказала РБК-Україна голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська.
За її словами, у попередні роки проводилася попередня оцінка та порівняльний аналіз українського та європейського законодавства про конкуренцію. На їх підставі розробили пропозиції про поетапну реформу АМКУ.
Перший з трьох етапів - прийняття законопроекту №5431, внесеного "Слугою народу" ще в квітні поточного року. У першому читанні він був проголосований в липні. Зараз же економічний комітет Верховної Ради готує документ для фінального голосування. Саме в ньому прописані нові повноваження, які здатні перетворити АМКУ в дійсно сильний і ефективний "батіг" для упокорення монополістів.
Мова, перш за все, йде про те, щоб дати співробітникам регулятора "безперешкодний доступ" в приміщення, дозволити перевірки місць проживання і володінь юридичних і фізичних осіб навіть у нічний час. Співробітники АМКУ зможуть заарештовувати їх техніку, сейфи, вилучати речі і документи.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради критично поставилося до такої ідеї. Нові "силові" повноваження Комітету, вважають експерти парламенту, автоматично поставлять його в один ряд з правоохоронними органами. Крім того вони є потенційно корупціогенним фактором, адже законність дій АМКУ не контролює жоден держорган.
Практикуючі юристи частково поділяють такі побоювання. Наприклад, представник юридичної фірми "Ілляшев і Партнери" Олександр Фефелов звернув увагу, що АМКУ і зараз може витребувати інформацію і проводити перевірки у суб'єктів господарювання навіть з формальних підстав. Право "обшукувати" ще й місця проживання фізосіб, на його думку, це вже надмірний засіб.
"Видається, що такі повноваження поки не цілком властиві нашому АМКУ, адже він не є правоохоронним органом, і навіть якщо буде додатково законодавчо закріплено зобов'язання проводити такі заходи тільки за рішенням суду, в будь – якому випадку на практиці без залучення правоохоронних органів здійснювати це буде проблематично", - зазначив юрист в коментарі виданню.
Колишній заступник голови АМКУ, а нині радник юридичної групи LCF Ніна Сидоренко уточнила, що саме питання "нічних перевірок" викликає найбільше побоювань у бізнес-спільноти. На її думку, цей момент слід було б деталізувати на рівні закону і перенести на більш пізній етап. Силові інструменти в руках АМКУ безумовно підвищать ефективність регулятора в зборі доказів, додала юрист. Але не ціною порушення прав іншої сторони.
"Українське суспільство і бізнес-спільнота повинні бути переконані, що в результаті антимонопольної реформи розумний баланс між ефективністю конкурентного відомства і правом на захист суб'єктів господарювання буде досягнутий", – зазначила вона в коментарі РБК-Україна.
Голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська сказала, що Комітет згоден піти на компроміс у цьому питанні. Право обшукувати приміщення фізосіб перенесуть на більш пізні етапи реформи, а саму процедуру максимально детально пропишуть в законодавстві, щоб уникнути порушення прав громадян. Комітет вже відправив відповідні пропозиції в Раду для підготовки документа до другого читання.
Про перетворення антимонопольного регулятора на правоохоронний орган не йдеться, підкреслила Піщанська. "Після виконання всієї цієї реформи АМКУ ніяким чином не перебиратиме на себе повноваження правоохоронних органів. Тому що ми пропонуємо, щоб при проведенні наших перевірок підключалися правоохоронні органи. Це дозволить захистити обидві сторони і дотримати законність всього, що відбувається", – заявила глава регулятора.
При цьому, за словами Піщанської, в США і Європі повноваження антимонопольних органів ще сильніше, ніж пропонується зробити в Україні.
Хто ж стане основною мішенню для реформованих борців з монополіями? У владі особливо не приховують, що першими під приціл потраплять найбагатші люди країни. Це прямо прописано в плані Кабміну по боротьбі з олігархами, затвердженому 24 листопада.
Офіційно він носить назву " План заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну і політичну вагу в суспільному житті (олігархами)". Документ підготувало Міністерство юстиції.
Як пояснив його голова Денис Малюська, цей план покликаний зруйнувати "інфраструктуру олігархату", яка роками вибудовувалася в країні. За його словами, сам закон про олігархів – точковий і короткостроковий засіб. Тривалий і стійкий ефект повинні дати інші інструменти. Перш за все, механізми Антимонопольного комітету.
"Мова йде про посилення АМКУ, посилення його регуляторних повноважень, підвищення зарплат, підвищення прозорості прийняття ним рішень", – сказав міністр.
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов вже назвав одну зі сфер, в якій є "тотальна монополія", це ринок розподілу газу в країні. "На сьогоднішній день там є тотальна монополія. Одна з компаній володіє 70% облгазів", – заявив він.
Ця ідея прямо прописана і в меморандумі з МВФ. Там питання АМКУ винесено в розділ реформи енергетичного сектора. Згідно з ним, Україна зобов'язалася до квітня наступного року розробити план заходів, щоб відокремити операторів системи розподілу газу від постачальників. За задумом вони не повинні мати одного бенефіціара. Це більш ніж прозорий натяк на власника багатьох облгазів і газзбутів в Україні – бізнесмена Дмитра Фірташа.
Антимонопольний комітет може піти і далі, наприклад, в минулі роки у відомства виникали питання і до холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Втім, в самому АМКУ кажуть, що не планують концентрувати увагу лише на енергетичному ринку. У такій ситуації, вважає Ольга Піщанська, в роботі регулятора може трапитися "перекіс".
"Але по енергетиці, дійсно, є у нас зараз питання. АМКУ і зараз і раніше контролював, перевіряв діяльність суб'єктів, які займають монопольне становище або мають значну ринкову частку в сфері енергетики, і виносив рішення, якщо там були порушення", – зазначила вона.
Голова комітету не згодна зі звинуваченнями в тому, що раніше АМКУ був "не досить ефективний" у боротьбі з олігархами. За її словами, проблеми пов'язані з тим, що конкурентні ринки дуже швидко змінюються в усьому світі, а в Україні антимонопольне законодавство залишалося фактично недоторканим. Прийшов час змінити цю ситуацію, підкреслила глава АМКУ.
"Відповідно, у Антимонопольного комітету повинні бути нові, додаткові інструменти", - резюмувала вона.