Кліматична криза, інвестиції, нові правила гри: що відбувається із зеленою енергетикою

Кліматична криза зумовила пришвидшення переходу світу на зелену енергетику. Починаючи з 2015 року, зелена енергетика переживає бум і в Україні. Все — завдяки гарантіям і привабливим умовам, запропонованим державою.

У квітні 2019 року Верховна рада запропонувала переглянути ці гарантії і умови. У рамках спецпроекту "Зелена енергетика в Україні. Що відбувається?" відповідаємо на ключові питання про зелену енергетику в Україні та описуємо сценарії її майбутнього. 

1. Що таке кліматична криза?

За останні 100 років середня температура на поверхні нашої планети зросла на один градус. Експерти кажуть, що це тільки початок — до 2055 року температура зросте на 2°C, а до 2100 — на 4.5°C. Таке температурне відхилення уже має свої наслідки — льодовики тануть, рівень води збільшується, аномальна спека починає проявлятися у різних регіонах планети.

Температура на планеті збільшується через парниковий ефект, спричинений надлишком вуглекислого газу в атмосфері. Цей надлишок з’явився через діяльність людей. Усі сегменти людського життя зараз так чи інакше наносять шкоду планеті.

2. Чи правда, що зелена енергетика допомагає запобігти кліматичній кризі?

Так. Одним зі способів зменшення шкоди від кліматичної кризи є перехід на зелену енергетику — відновлювальні джерела енергії, невичерпні у природі, передовсім — сонце, вітер і воду. Вони не викидають газів, які спричиняють парниковий ефект, тобто не роблять внеску до глобального потепління.

3. Що роблять у світі, аби подолати кліматичну кризу?

Ідею об’єднати зусилля, аби подолати кліматичну кризу було висловлено ще в середині ХХ століття. Врешті-решт, мова про всю планету. Проте лише у 2015 році 195 держав підписали перший спільний документ, який пропонує спільний план дій, — Паризькі домовленості. Домовились про таке: середня температура на планеті не має піднятися більш ніж на 2°C. Один із засобів для втілення цього плану — перехід на зелену енергетику.

Так, Велика Британія провела без вугілля "зелений тиждень", Німеччина до 2035 планує вийти на 65% "зеленки", Швеція планує стати першою країною, що відмовиться від спалювання корисних копалин.

Джерело: Eurostat

В останні роки екологічні рухи стали чимось більшим за декларації про те, що "планеті гаплик". Бізнес обговорює можливість співпраці з урядами держав, аби боротися з екологічною кризою. Ілон Маск обіцяє швидке забезпечення Китаю сонячною енергією.

У клубі екоактивістів також відомі зірки різних сфер — наприклад, Том Йорк з гурту Radiohead, актор Ештон Кутчер. Актор Леонардо Ді Капріо навіть доповів про екологічну кризу на саміті ООН. Папа Франциск, лідер католиків. Останнім піком екоактивності був виступ школярки Ґрети Тунберґ на сцені саміту ООН у 2019 році, де вона звинуватила світових лідерів у бездіяльності.

Звісно, є й скептики. Наприклад, за Росією закріпився статус країни, що не визначилася з позицією щодо кліматичної кризи. Керівництво держави вважає, що зелена енергетика шкодить планеті та тваринам.

Світ розділився на два "клуби". "Клуб" далекоглядних країн поступово переходить на зелену енергетику. "Клуб" скептиків гальмує цей процес. Однак практика показує, що рано чи пізно всі держави будуть змушені грати за новими екологічними правилами.

4. Добре. А що із зеленою енергетикою в Україні?

У питаннях зеленої енергетики Україна — серед тих держав, які активно її впроваджують. За перші шість місяців 2019 року сонячні, вітрові та інші "зелені" джерела виробили 2.37 мільярда кіловат-годин, тобто в 1.9 рази більше, ніж у той же період у 2018 році. Кажучи просто, — наша держава у тренді.

8.6% — частка зеленої енергетики в Україні зараз. Не так багато, проте згідно з планом енергетичної стратегії України — до 2020 року цей відсоток у кінцевому споживанні має скласти 11%. Серед іншого, це передбачено зобов’язаннями України перед Європейським енергетичним товариством, які зафіксовані у Національному плані дій з відновлювальної енергетики до 2020 року. До 2035 року частка зеленої енергетики у загальному первинному постачанні енергії має скласти 25%.

5. Чи вигідно вкладати гроші у зелену енергетику в Україні?

Так. Саме тому в останні роки можна побачити бум у сфері відновлювальної енергії. Так, з 2014 по 2017 рік загальна потужність станцій, що працюють на біопаливі сонячних, вітрових та гідроелектростанцій зросла з 967 до 1426 мегаватів. З 2017 року по 2018 рік — до 2274 мегаватів. У 2019 відбувся стрибок більш ніж удвічі — загальна потужність склала 4866 мегаватів.

Джерело: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

За даними голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука, за останні п’ять років у зелену енергетику було проінвестовано більш ніж 4 мільярди євро. Понад 2 мільярди євро було інвестовано тільки за 2019 рік. Загальна кількість інвестиційних проектів — близько 104. Дані про них зібрані на сайті UAmap.

В українську зелену енергетику вкладають кошти інвестори з Китаю, Іспанії, Норвегії, Канади та інших країн. Проте сприятливі умови діють не лише "назовні". Звичайні споживачі також охоче вкладаються у "зеленку". Потужність встановлених у приватних господарствах сонячних панелей зросла з 0.1 мегавата у 2014 до 345 мегаватів у третьому кварталі 2019 року, а кількість сонячних електростанцій у приватних господарствах виросла з 21 до 14790.

6. Чому українська зелена енергетика приваблива для інвесторів?

Ключова причина — так званий "зелений тариф". "Зелений тариф" — це фіксована ціна, за якою держава (або інші покупці) закуповує електроенергію, вироблену за допомогою відновлювальних джерел. Ціна за енергію закріплена із прив’язкою до курсу євро.

Тариф відрізнявся для різних типів джерел енергії і варіювався із часом. Однак, він вищий, ніж у європейських державах. Гарантований вигідний продаж енергії і страхування валютних ризиків, запропоновані Україною, створили привабливі умови для інвестицій. Це і зумовило бум "зеленки", який бачимо з 2015 року у зеленій енергетиці.

7. Що із "зеленим тарифом" зараз?

У квітні 2019 року Верховна рада підтримала законопроект №8449-д, у якому йдеться про введення системи аукціонів у відновлювальній енергетиці. Згідно з законом, квоти державної підтримки зеленої енергетики будуть розігруватися між інвесторами на відкритих аукціонах. Також передбачено зниження "зеленого тарифу" починаючи з 2020 року: для сонячних електростанцій — на 25%, для вітрових — на 10%.

Проте є ті, хто вважає, що цих дій замало. Так, до Верховної ради було подано законопроекти №2233 та №2236-2 про внесення змін до закону України "Про ринок електричної енергії". Вони передбачають зміни умов для "зелених" та скасування гарантій того, що держава буде купувати вироблену електроенергію.

8. Що буде, якщо "зелений тариф" ретроспективно переглянуть?

На Україну чекатимуть суди, адже це порушення зобов’язань з боку держави. Вони закріплені в законі України "Про альтернативні джерела енергії". Окрім того, захист прав інвесторів, серед іншого — інвесторів у енергетичному секторі, проголошений у Договорі до Енергетичної хартії, яку Україна підписала ще у 1994 році. Крім цього, Україна підписала понад 45 угод з іншими країнами щодо захисту їхніх інвестицій.

Досвід інших країн показує, що інвестори, скоріше за все, виграють суди. Так, ретроспективний перегляд "зеленого тарифу" призвів до того, що у міжнародних справах проти Іспанії, Італії та Чехії інвестори зеленої енергетики вже отримали рішення міжнародних арбітражів про компенсацію збитків, що вимірюються мільярдами доларів. Крім того, витрати на юридичні процедури вимірюються мільйонними втратами для бюджету. А там, де є проблеми з інвесторами, падає інвестиційна привабливість.

Джерело: t.me/shitovayaa

Крім того, ретроспективний перегляд "зеленого тарифу" вносить непередбачувані корективи у втілення енергетичної стратегії України. Невідомо, чи зможе ринок розвиватися так само стрімко, як це відбувалося з 2015 і, особливо, 2017 року.

9. Які сценарії розвитку зеленої енергетики в Україні є зараз?

Є два сценарії. Перший — популістично знизити "зелений тариф", втратити довіру інвесторів і гроші. Другий — продовжити розвиток інноваційної галузі, яка вже продемонструвала свою привабливість для місцевих і іноземних бізнесів.

Ризики першого сценарію розуміють представники влади. Так, прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив: "Ми цивілізовані люди, ми розуміємо, як працює ринок фінансів, ми розуміємо, що таке інтереси акціонерів, що не можна просто змінити правила заднім числом і не маємо наміру цього робити".

Схожим чином про це говорив і президент Володимир Зеленський у своєму першому публічному виступі: "Ми хочемо низьких тарифів — треба менше "бла-бла-бла" про це, треба тягнутися до інновацій відновлюваної енергетики".

Більше про ситуацію в українській зеленій енергетиці можна прочитати у великому спецпроекті "Зелена енергетика в Україні. Що відбувається?".