Кліматичні угоди в Досі невигідні Україні, - експерти
Уряду знадобився тиждень, щоб з'ясувати позитивні і негативні результати кліматичних угод, укладених в Досі. Україна зберегла право перенести частину квоти, не використаної в перший період виконання зобов'язань Кіотського протоколу, але продавати її не можна. Фактично найближчими роками буде заморожена не тільки торгівля викидами, але і реалізація проектів спільного здійснення. При цьому анулювання частини одиниць до 2020 року може зробити Україну покупцем парникових квот, що ставить під сумнів необхідність ратифікації посткіотської угоди, говорять експерти. Про це пише "Комерсант-Україна".
В п'ятницю в.о. міністра екології і природних ресурсів Едуард Ставицький повідомив подробиці переговорів у процесі XVIII конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату щодо другого періоду зобов'язань Кіотського протоколу в 2013-2020 роках. Він виділив три ключові результати переговорів в Досі. По-перше, Україна зможе перенести невикористані в 2008-2012 роках одиниці встановленої кількості (ОВК) викидів в 2,7 млрд т на другий період зобов'язань. По-друге, вона збереже статус держави з перехідною економікою. І, по-третє, вона повинна за вісім років зменшити викиди по відношенню до 1990 року всього на 24%. "Остаточного тексту документа ще немає, розраховуємо отримати його в кінці грудня. І тоді можна буде зрозуміти, що отримає Україна", - заявив він журналістам.
В ході переговорів в Досі більшість країн відмовилися від придбання одиниць викидів, що ускладнило Україні продаж квот. "Україна зможе реалізовувати лише ті скорочення, які будуть до 31 грудня 2012 року. ОВК можна конвертувати в одиниці скорочення викидів (ОСВ) до кінця року, а щоб робити це надалі, повинні накопичитися викиди другого періоду", - пояснює директор компанії MGM International Владислав Жежерін. По його підрахунках, на це буде потрібно мінімум рік, але раніше потрібно ратифікувати договір. Вже зараз бізнесу, що реалізував проекти спільного здійснення (ПСХ), невигідно отримувати ОСВ, оскільки їх нинішня ціна (за тиждень впала удвічі - до 0,15 євро) не покриває навіть операційні витрати (зокрема, верифікація коштує близько 20 тис. євро).
Важлива норма включена в ст. 3 Кіотського протоколу: "позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період і середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії (2008-2010), помножена на вісім, переводиться на рахунок анулювання". Тобто якщо встановлена кількість викидів на 2013-2020 рік складає 5,65 млрд т (76% від базового 1990 року), а середній показник викидів в 2008-2010 роках - 390 млн т, то анулюванню підлягає 2,5 млрд т. І Україна до кінця 2020 року при ліміті в 3,12 млрд т може викинути парникові гази на 3,6 млрд т. Це негативне сальдо доведеться заповнювати за рахунок покупки квоти у інших країн. "З продавця ми перетворимося на покупця", - додали в Нацагентстві екологічних інвестицій.
Читайте також: Нові правила Кіотського протоколу вигідні для України, - НЕЦУ
