Китайський фондовий ринок лихоманить на тлі новин про поширення коронавірусу. Ціни на сировинних ринках продовжують падіння, а економісти по всьому світу намагаються спрогнозувати наслідки епідемії. Ключовий ризик полягає у тому, що, запроваджуючи обмеження проти поширення вірусу, Китай змушений стримувати темпи споживання товарів і послуг. Уповільнення зростання економіки Китаю вже неминуче, що напевно позначиться і на інших країнах. Україна за останній рік суттєво наростила експорт у Піднебесну, але тепер також ризикує скоротити торгівлю з цією країною. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Епідемія коронавірусу у Китаї, безумовно, стала темою номер один у світі. Щодня зростає кількість жертв і тих, що заразилися новим вірусом, посилюючи тим самим паніку і страх по всьому світу. І, крім суто медичного аспекту, наслідки небезпечного захворювання відчує на собі китайська, а разом з нею і світова економіка.
У Китаї визнають, що темпи зростання ВВП країни сповільняться як мінімум у першому кварталі, що вплине і на річний підсумок, і на показники світової економіки. Влада Китаю вирішила влити у банківську систему країни в еквіваленті близько 173 млрд доларів, щоб подолати негативні економічні наслідки спалаху коронавірусу.
Його поширення по світу може стати "чорним лебедем" – непередбаченою подією для світової економіки, порівнянним з глобальною кризою 2008-2009 років, вважають аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody's.
Згідно з консервативним прогнозом Oxford Economics, заснованому на поточних наслідках вірусу, економічне зростання Китаю скоротитися до 5,6%, у порівнянні з 6,1% у минулому році. Це зменшить світове економічне зростання на 0,2% – до 2,3%, що буде найповільнішим темпом з часів фінансової кризи десятирічної давності, пише New York Times.
Багато хто порівнює нинішню епідемію зі спалахом коронавірусу SARS у 2002-2003 роках, яка також почалася в Китаї. Але тоді китайська економіка була куди менш важливою для світу, ніж зараз.
На даний момент порахувати реальний збиток для світової економіки від епідемії досить складно, оскільки китайські підприємства включені в безліч технологічних ланцюжків, і виробники в інших країнах світу можуть і не підозрювати, що якісь компоненти їх товарів виробляються в Китаї, кажуть аналітики, опитані New York Times.
Економісти попереджають, що наслідки залежать від того, наскільки добре Китай у підсумку зможе стримати спалах вірусу. "Зупинка і закриття бізнесу, ймовірно, будуть особливо руйнівними для багатьох малих та середніх підприємств, а наслідки можуть тривати до третього кварталу року", – вважає китайський експерт з Verisk Maplecroft Кахо Ю. На його думку, весь виробничий цикл у більшості галузей промисловості у Китаї буде відкладений через поширення вірусу.
Ефект від зниження споживання вже відчули на собі товарні ринки. За останній місяць ціна нафти марки Brent впала з майже 70 доларів до 55 доларів за барель. Згідно з прогнозом Citigroup, у першому кварталі вартість нафти буде близько 54 доларів за барель.
Крім того, аналітики компанії переглянули свій прогноз ціни на залізну руду з 80 до 75 доларів за тонну, що не обіцяє нічого доброго українським експортерам, особливо у випадку падіння попиту з боку китайської промисловості.
Для України китайський ринок є другим за обсягом експорту після країн Євросоюзу. За даними Держстату, минулого року (дані за 11 місяців) поставки українських товарів до Китаю зросли більш ніж на 70%, перевищивши 3,3 млрд доларів.
Головним чином, наші компанії експортують руду і зернові. В Україну Китай продає більше, ніж купує – загальна сума імпорту у січні-листопаді досягла 8,4 млрд доларів (докладніше – в інфографіці).
"Ми говоримо про другу за величиною економіку світу – майже 20% світового ВВП. Все, що відбувається у Китаї, так чи інакше позначається на всій світовій економіці й, тим більше, на тих економіках, які пов'язані з ними безпосередньо. У нас з ними прямий зв'язок", – говорить радник президента України, член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Особливо вразливі експортери сировини, пояснює співрозмовник. "Якщо у Китаї йде уповільнення темпів економічного зростання, попит на сировину зменшиться. Враховуючи, що це найбільша економіка, попит на сировину зменшиться й у всьому світі, ціна піде вниз і на їх ринку і на світовому ринку", – сказав РБК-Україна Устенко.
Під "роздачу" коронавірусу може потрапити український гірничо-металургійний сектор через падіння цін на залізну руду і сталь, оскільки китайський попит для них є ключовим чинником, підтверджує керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.
"Але негативний ефект на український торговий баланс втрат від експорту ГМК буде більш ніж компенсуватися падінням цін на нафту, які страждають від наслідків епідемії першими. Однак якщо припустити, що компенсуючий фактор низьких цін на нафту піде, скажімо, у зв'язку з перебоями у нафтових постачаннях через ескалацію напруженості на Близькому Сході, негативний вплив епідемії на зовнішньоторговельний баланс буде сильнішим", – упевнений експерт ICU.
Але, на думку аналітика Альпарі Максима Пархоменка, ситуація може відрізнятися в залежності від типу товарів, які українські компанії експортують до Китаю. Зокрема, як вважає експерт, зниження ціни на агропродукцію можливо тільки при великому надлишку товару на ринку.
"Це було б можливо при дуже великому врожаї у світі або зниженні споживання. Коронавірус не може знизити споживання. У даний момент смертність від нього становить менше 2%. Приблизно стільки ж вилікувалося. Тому очікувати падіння попиту на продукцію не варто", – вважає Пархоменко.
Що ж стосується залізної руди, то, як звернув увагу експерт, зараз китайська влада закриває багато заводів і виводять нелегальні плавильні з ринку. За рахунок цього, на думку аналітика, можна очікувати й збереження експорту.
"Найбільш високий ризик варто очікувати не від вірусу та обмежень, які він наклав на економіку, а від торгової угоди між Китаєм і США. При прийнятті цієї угоди Китай зобов'язується підвищити імпорт продукції з США, а зробити це можливо тільки при обмеженні імпорту з інших країн, у числі яких може бути й Україна", – додав Пархоменко.
Є ще один ризик для України, на який звертають увагу українські фінансисти. Як зазначив Олександр Мартиненко з ICU, для забезпечення зовнішніх виплат у цьому році українському уряду бажано провести ще один випуск єврооблігацій приблизно на 1 млрд євро. Але у разі зростання на ринках страхів, пов'язаних з ситуацією навколо коронавірусу, цей вихід може відкластися, вважає експерт.
"При погіршенні настроїв на фінансових ринках, країни з економікою, що розвивається, страждають одними з перших, також зростає вартість запозичень і для України. Так, на тлі новин про вірус у перший тиждень дохідності українських єврооблігацій зросли на 20-40 базисних пунктів. У наступні дні цей ріст був частково відіграно назад", – розповів Мартиненко.
На його думку, у разі закриття зовнішніх фінансових ринків, а також зволікання з допомогою від МВФ, тиск на гривню може посилитися у другому півріччі, що спричинить й прискорення інфляції.
Над текстом також працював Мілан Лєліч