Китай гарантує "Газпрому" закупівлю всього 41% від контрактного газу
Каменем спотикання в російсько-китайських газових переговорах завжди вважалася ціна. Але, як стало відомо, не менш спірним залишається питання гарантій відбору газу Пекіном. Китай готовий прийняти зобов'язання вибрати лише 41% від контрактної кількості сировини, що поставляється в країну за двома напрямками. Це означає, що ВАТ «Газпром» має всі ринкові ризики будівництва газопроводів в Піднебесну взяти на себе, пише РБК daily.
Близько чотирьох років «Газпром» намагається домовитися з Китаєм про постачання газу. На сьогоднішній день принципові домовленості між сторонами досягнуто. Проте все ще належить узгодити ключові параметри. Одним з головних спірних моментів завжди вважалася ціна, за якою російський холдинг готовий постачати газ до Піднебесної. Однак не менш нагальним є питання обсягу поставок. «Формально обсяг узгоджено на рівні 30 млрд куб. м для західного маршруту (газо провід «Алтай») і 38 млрд куб. м - для східного. Однак об'єктивно CNPC (Китайська національна нафтогазова корпорація) складно відразу розмістити такі обсяги на ринку», - повідомив РБК daily джерело в апараті уряду.
За його словами, щоб не переглядати обсяг закупівель, закріплений у тому числі в міжурядових документах, китайська сторона пропонує прописати умови гнучкого відбору. Зараз по обох коридорами Китай готовий закріпити зобов'язання вибрати 41% від контрактної кількості і категорично проти будь-яких додаткових вимог щодо мінімальних обсягів. «Це захищає CNPC від ризику розміщення всього газу на ринку, але означає, що« Газпром »має будувати інфраструктуру на весь обсяг відразу, а виручка буде гарантована тільки для 41%», - зазначає співрозмовник.
Тобто російська монополія візьме на себе весь ринковий ризик за проектами. Крім того, це закріпить за Росією роль резервного постачальника в Китай. Що, у свою чергу, створить дуже негативний прецедент, який може позначитися на всій системі європейських поставок газового концерну. У «Газпромі» відмовилися назвати, який обсяг за умовою "бери або плати» (take-or-pay) вважають для Китаю прийнятним, зазначивши лише, що в Європі це 80-85%.
Останній раунд переговорів Москви і Пекіна відбувся у вересні. Тоді був підписаний черговий проміжний документ під назвою «Розширені основні умови поставок природного газу з Росії до Китаю». Однак «Газпром» заявив про успішність зустрічі. «Тепер залишилося лише узгодити базову ціну, формула ціни вже є. На це у нас є дев'ять місяців. У липні 2011 р. контракт повинен бути підписаний », - зазначив тоді заступник голови правління монополії Олександр Медведєв. Однак, за словами співробітника фінансового відомства, підписані «Розширені умови» поки не є юридично зобов'язуючим документом.
Так як «Газпрому», окрім економічної вигоди необхідна диверсифікація поставок російського газу і завоювання швидкозростаючого китайського ринку, то монополія, ймовірно, могла б задовольнитися гарантією закупівлі 50% законтрактованого обсягу, принаймні для будівництва газопроводу "Алтай" з уже розроблюваних родовищ Західного Сибіру, вважає старший аналітик компанії «Арбат Капітал» Віталій Громадін. На думку голови правління Російсько-китайського центру торгово-економічного співробітництва Сергія Санакоєва, якщо Росія запропонує максимально прийнятну для Китаю ціну, то розмістити там близько 70 млрд куб. м газу проблем не складе. Але так як «Газпром» тут не особливо схильний до поступок, то логічно, що Пекін готовий гарантувати мінімальний обсяг закупівель, що дозволить йому шукати альтернативних постачальників та джерела енергії.
У 2006 р. Росія і Китай підписали протокол про постачання російського природного газу в КНР, у якому прописані основні домовленості по термінах, обсягам і маршрутами постачань газу і принципи формування формули ціни. Тоді ж «Газпром» заявив про намір побудувати в 2011 р. до Китаю газопровід "Алтай". Прокладка труби повинна була початися ще в 2008 р., але до цих пір не почалася. В кінці минулого року «Газпром» і CNPC підписали угоду про постачання газу. Обсяг експорту повинен скласти до 70 млрд куб. м. Транспортування сировини повинна йти за двома маршрутами: західним (газопровід "Алтай"), запуск намічений на 2015 р., і східному, який повинен бути реалізований в 2018 р.
