Верховний суд скасував указ президента Володимира Зеленського про "звільнення" опального голови Конституційного суду Олександра Тупицького. Це рішення викликало обурення в Офісі президента. Банкова стурбована, що судова система може підірвати реформи голови держави. Чи вірогідний такий сценарій і як на нього будуть реагувати в ОП – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Звільнення Тупицького було одним з перших "політико-правових" рішень, які Зеленський прийняв у поточному році. Наприкінці 2020 року глава держави вперше в історії України відсторонив від посади голову КСУ, а 27 березня поточного року і взагалі скасував указ про його призначення, тобто фактично звільнив. Хоча опоненти влади наполягають, що ні Конституція, ні закони України не надають президенту повноважень звільняти або усувати суддю Конституційного Суду.
Зеленський пояснив такий крок тим, що Тупицький і ще один звільнений суддя КСУ, його найближчий соратник Олександр Касмінін "загрожують національній безпеці". Процедура прийняття рішення також симптоматична в світлі нової тактики влади в цьому році: спочатку Рада нацбезпеки і оборони (РНБО) на засіданні розглядає матеріали СБУ, а потім Зеленський затверджує рішення Радбезу своїм указом.
Аналогічно сталося і в цій ситуації. РНБО 19 березня розпорядилася провести аудит усіх нормативно-правових актів екс-президента Віктора Януковича на предмет "загрози нацбезпеці". Під цей критерій, на думку Офісу президента, якраз підпадають укази від 2013 року про призначення суддів КСУ Тупицького і Касмініна. Позбувшись мантій, служителі Феміди назвали дії Зеленського незаконними і оскаржили їх у Верховному Суді.
Виграти свою справу Тупицькому вдалося досить швидко - впродовж трьох місяців. І це при тому, що адміністративна палата ВС (Касаційний адмінсуд) найбільш завантажена. Зазвичай розгляд справ тут може займати 1-1,5 року. Наприклад, позови все того ж Тупицького про незаконність його відсторонення ВС досі не розглянув.
Основний "переможний" аргумент у справі екс-голови КСУ простий - президент вийшов за рамки своїх повноважень, скасувавши указ попередника про призначення служителя Феміди. Верховний головнокомандувач не може це робити навіть з посиланням на загрозу національній безпеці.
Саме на цьому аспекті акцентував відповідач – Офіс президента – під час процесу. Канцелярія глави держави посилалася на документи Служби безпеки України.
З них випливає, що Тупицький і Касмінін свідомо проголосували за рішення КСУ від 27 листопада 2020 року, яке фактично знищило систему електронного декларування. А це, на думку спецслужби, призвело до "дестабілізації соціально-політичної ситуації" і "дискредитації держави на міжнародній арені", чим створило потенційну загрозу держбезпеці.
Офіс президента намагався взагалі забрати справу Тупицького з Верховного Суду. Він наполягав на тому, що позов стосується обсягу конституційних повноважень глави держави, і, відповідно, повинен розглядатися в Конституційному, а не у Верховному суді. Тим більше, що відповідне подання вже лежить в цій інстанції.
Колишній голова суду не згоден з такою постановкою питання. Він зазначив, що КСУ ще не почав вивчати справу по суті. По-друге, він упевнений, що такі дії ОП спрямовані на затягування процесу.
"Вони таким" маневром " зловживають, розраховуючи на те, що Конституційний суд його (подання, - ред.) ніколи не розгляне. Тому що КСУ на сьогоднішній день фактично знищений", – заявив Тупицький в коментарі РБК-Україна.
Верховний суд визнав його аргументи переконливими, і 14 липня Касаційний адмінсуд ВС повністю задовольнив позов.
Колегія на чолі з Наталією Коваленко особливо відмітила, що "суддя КСУ не може бути притягнутий до відповідальності за своє голосування". Тобто підтримка рішення про електронне декларування не могла стати підставою для "покарання" – звільнення Тупицького. Відповідний указ, на думку колегії ВС, виданий поза рамками конституційних повноважень президента.
ОП такий вердикт найвищої судової інстанції не влаштував. Офіс опублікував офіційну заяву зі звинуваченнями і критикою на адресу Верховного Суду. На думку президентської канцелярії, своє рішення ВС спеціально "з особливим цинізмом" виніс у той день, коли Верховна рада схвалила реформу ключового органу в українській судовій системі – Вищої ради правосуддя (ВРП).
Також парламент підтримав перезавантаження ще однієї важливої інстанції - Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Обидва органи будуть реформовані за безпосередньої участі іноземних експертів. Офіс Зеленського припускає, що "старі суддівські кадри" мають намір зарубати ці зміни.
"Тупицький їм потрібен виключно як інструмент - щоб спробувати провести в Конституційному суді такі ж безправні рішення, як було, наприклад, щодо системи електронних декларацій", - пояснив побоювання Банкової радник голови ОП Михайло Подоляк в коментарі РБК-Україна.
На його думку, в ситуації з опальним головою КСУ чітко простежується вплив людей, які вважають себе" господарями судової системи", але їх імена він волів не називати.
Подоляк повідомив, що Офіс вже подав апеляцію на вердикт Феміди. Тепер доля Тупицького залежить від її розгляду у Великій палаті ВС. Якщо вона залишить без змін рішення першої інстанції, то у команди Зеленського не залишиться аргументів, щоб блокувати поновлення екс-керівника КСУ.
Верховний Суд всі звинувачення на свою адресу відкидає. У заяві ВС йдеться, що він безумовно підтримує реформу українського правосуддя. Але є одне "але".
"У той же час всі зміни повинні відбуватися тільки відповідно до Конституції України. Реформування судової влади неможливе без поваги до незалежності суду і суддів і без розуміння функцій і ролі суду в державі", – сказано в заяві.
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська уточнила РБК-Україна, що серед суддів ніякого особливого ставлення до скарг на президентські укази немає. Пріоритетність у цьому питанні також відсутня, підкреслила вона.
"Ситуація щодо рішення Верховного Суду у справі Олександра Тупицького не є екстраординарною для суду, адже ВС і раніше приймав рішення в подібних спорах", - уточнила голова ВС.
Ця інстанція щодня розглядає десятки суперечок, в яких однією зі сторін є вищі державні органи – президент, парламент, Кабмін – і рішення в цих справи можуть бути "непростими". У такій ситуації важливим є розуміння і повага до судової гілки влади, резюмувала очільниця Верховного Суду.
Звинувачення в спробах зірвати реформи Зеленського представники Феміди також заперечують. Більш того, Данішевська додала, що ВС знаходиться в постійній комунікації з Офісом президента з цього питання. Водночас, безпосередньо "казус Тупицького" президентська канцелярія з суддями Верховного Суду не обговорювала, зазначила вона.
Сам Тупицький також запевнив, що після позитивного для нього рішення не спілкувався з представниками ОП. Втім, за минулий місяць йому так і не вдалося потрапити в свій кабінет в КСУ – охорона як і раніше не пропускає його в приміщення. Всі звинувачення в змові з суддями Верховного Суду він категорично заперечує.
"Це ж "оновлений" Верховний Суд. Це судді, які пройшли всі конкурси, комісії, кваліфікації ... тому я розцінюю ці заяви (Офісу президента – ред.) виключно як політичні заяви, а підстав юридичних говорити таке суддям немає. Це неприпустимо", - зазначив він у бесіді з агентством.
Крім того, Тупицький спрогнозував, що найближчим часом Верховний Суд винесе позитивне рішення щодо його соратника Касмініна. Ці справи - ідентичні, і стосуються одного і того ж предмета розгляду, зазначив він.
На черзі й інші не менш резонансні справи. Серед них позови інших "жертв" політико-правових рішень команди Зеленського: депутатів від ОПЗЖ Віктора Медведчука і Тараса Козака, їхніх дружин Оксани Марченко і Наталії Лавренюк, а також фігурантів списків "кримінальних авторитетів" і "злодіїв у законі".
До речі, один з підсанкційних "кримінальних авторитетів" Арташес Саргсян (у Запоріжжі ЗМІ називають його главою ОЗУ "Арташі") вже зміг через місцевий адмінсуд зупинити рішення РНБО про видворення з країни.
Через сезон відпусток розгляд більшості справ у Верховному Суді перенесено на вересень-жовтень. Саме тоді варто очікувати нового витка конфлікту між Офісом і судовою владою.
При цьому побоювання ОП щодо підриву судової реформи вже почали втілюватися в життя. Вища рада правосуддя 12 серпня заявила про неконституційність низки норм президентського закону, в першу чергу, тих, що стосуються створення Етичної ради при ВРП з іноземними експертами.
Оскільки Рада правосуддя не має повноважень самостійно звертатися до Конституційного Суду, вона закликала Верховний Суд негайно скликати Пленум і ініціювати цей процес.
Зазначимо, що перший варіант судової реформи Зеленського, прийнятий восени 2019 року, був зруйнований за схожим сценарієм. Спочатку публічна критика від суддівського корпусу, затягування процедур, а потім остаточний удар від КСУ, який у березні 2020 року визнав закон неконституційним. Примітно, що цю інстанцію на той момент очолював все той же Олександр Тупицький.
На Банковій кажуть, що мають інструменти, щоб не допустити повторення такого сценарію. Але поки без подробиць.
"Розкривати деталі додаткових сценаріїв, які відпрацьовуються на випадок участі функціонерів Верховного Суду в спробах демонтувати судову реформу, зараз точно не варто. Але у держави, у президента точно є інструменти, які дозволяти ефективно захистити об'єктивно необхідні реформи", – заявив виданню радник голови ОП.