Скарбниця від Гройсмана: який держбюджет на 2019 рік Кабмін запропонував парламенту

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді проект держбюджету на 2019 рік. Левову частку витрат скарбниці уряд пропонує розподілити на армію, дотації Пенсійному фонду, обслуговування держборгу, житлові субсидії та соціальну допомогу. Чиновники мають намір збільшити витрати на утримання силових відомств і виділити більше на освіту і медицину. Між першим і другим читанням депутати можуть істотно перекроїти не тільки витрати, але й доходи бюджету, попереджають аналітики. Про те, яким проект бюджету-2019 надійшов до Ради, і чим він відрізняється від головного фінансового документа нинішнього року - в матеріалі РБК-Україна.

В Україні стартувала підготовка до прийняття державного бюджету на 2019 рік. Минулого тижня Кабінет міністрів вніс у Верховну раду проект бюджету, а вже в понеділок, 17 вересня, текст документа під №9000 і додатки з розрахунками до нього були опубліковані на сайті парламенту.

Макропоказники, на підставі яких чиновники готували проект держбюджету, Кабмін затвердив ще в липні. Тому тут обійшлося без сюрпризів. Кабінет міністрів, як і очікувалося, розраховує в 2019 році на тривідсоткове зростання ВВП. Інфляція в наступному році дещо сповільниться порівняно з нинішнім роком і складе 7,4% (у 2018 році Кабмін очікує інфляцію близько 9,9%). Держбюджет розрахований, виходячи з обмінного курсу гривні 29,4 гривень/долар. Прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року складе 1853 гривні, з липня - 1936 гривень, з грудня - 2027 гривень. Мінімальна зарплата із січня також зросте - з 3723 гривень до 4173 гривень.

Дохідна справа

Надходження зведеного бюджету (з урахуванням місцевих) в наступному році складуть майже 1,3 трлн гривень, що на 130 млрд гривень більше, ніж в цьому році. При цьому доходи суто держбюджету досягнуть 1,008 трлн гривень при запланованих витратах 1,094 трлн гривень.

Уряд порахував, що трильйонного показника вдасться досягти завдяки майже 10-відсотковому зростанню доходів скарбниці (у держбюджеті-2018 вони не перевищують 918 млрд гривень). Таке збільшення в основному відбудеться за рахунок податкових надходжень. Їх загальна сума в наступному році має зрости на 10,5% - до 849 млрд гривень.

Левова частка зростання припаде на надходження від сплати податків на доходи і прибуток, а також на внутрішні податки на товари і послуги. Зокрема, Кабмін планує, що збере в 2019 році на 25,3 млрд більше з сплати податків на прибуток підприємств (надходження мають зрости більш, ніж на 10 млрд гривень - до майже 93 млрд гривень) і на доходи фізосіб (зростання на 15 млрд гривень - до 106 млрд гривень).

Але ці плани уряду може порушити президент Петро Порошенко. У липні він зареєстрував у Раді законопроект про введення податку на виведений капітал, яким пропонується замінити податок на прибуток. Якщо парламент все ж підтримає ініціативу голови держави, то, за різними оцінками, держбюджет не отримає близько 20-40 млрд гривень податкових надходжень. "Я бачив останні розрахунки. Не менше 27 мільярдів гривень "мінус" на перший рік впровадження. Там від 27 до 40 мільярдів", - заявив минулого тижня прем'єр-міністр Володимир Гройсман, зажадавши чіткі компенсатори для бюджету в разі введення податку на виведений капітал.

Рентні платежі в 2019 році, навпаки, зростуть незначно: всього на близько 2 млрд гривень - до майже 49 млрд гривень. Традиційно основну частину надходжень до скарбниці уряд очікує від сплати ренти на видобуток природного газу – 31,2 млрд гривень і більше 8 млрд гривень – на видобування нафти і інших корисних копалин.

Що стосується надходжень від зборів внутрішніх податків, то цей рядок доходів чиновники, по-перше, розраховують поповнити майже на 11 млрд гривень за рахунок акцизних зборів – до 89,4 млрд гривень. Максимальні надходження держава очікує від акцизу на тютюнову продукцію (майже 59 млрд гривень) і паливо (близько 38 млрд гривень). За нормами українського законодавства, щорічно ставки акцизу на тютюнову продукцію повинні підвищуватися на 20%. Крім того, 17 вересня Кабмін запропонував парламентаріям індексацію акцизу на тютюн і алкоголь ще на 9%.

По-друге, уряд сподівається на збільшення надходжень від сплати ПДВ як на українські, так і на імпортні товари сумарно майже в 50 млрд гривень. Всього збори внутрішніх податків у держбюджет-2019 повинні збільшиться більш, ніж на 10% - до майже 568 млрд гривень.

Неподаткові надходження у наступному році зростуть незначно - на 4,2 млрд гривень (до майже 149 млрд гривень). Цей рядок доходів держскарбниці Кабмін, насамперед, розраховує наповнювати за рахунок доходів від держпідприємств, які сумарно збільшаться в 2019 році не більше ніж на 1 млрд гривень - до 93 млрд гривень. Зокрема, надходження частини доходів і прибутку від сплати дивідендів комунальних і держпідприємств очікуються на 8 млрд гривень більше, ніж у 2018 році - на рівні 44,5 млрд гривень.

Нові борги

Кабмін пропонує на наступний рік встановити граничну суму дефіциту держбюджету на рівні 89,9 млрд гривень. Компенсувати брак коштів будуть в основному за рахунок позик. Для фінансування держбюджету влада має намір запозичити майже 346 млрд гривень, що на 114 млрд гривень більше, ніж заплановано взяти в борг у 2018 році.

У той же час, в 2019 році на уряд чекають великі виплати як за внутрішніми, так і за зовнішніми боргами - 272,2 млрд гривень. Це майже на 97 млрд гривень більше виплат поточного року. За словами прем'єр-міністра, розмір держборгу по відношенню до ВВП в наступному році знизиться до 52,2% з 60% у нинішньому році.

Ще одне джерело для покриття дефіциту держбюджету - надходження від приватизації, які в 2019 році, згідно очікуванням Кабінету міністрів, повинні становити 17 млрд гривень. Втім, план приватизації останні кілька років не виконувався. Цей рік не був винятком - у держбюджеті-2018 доходи від приватизації заплановані на суму, що перевищує 21 млрд гривень. Втім, за сім місяців цього року до держбюджету від продажу держвласності надійшло менше 50 млн гривень.

Як правило, уряд змушений був компенсувати недобір від приватизації шляхом випуску держоблігацій. Враховуючи, що в наступному році відбудуться вибори президента та парламенту, інвестори навряд чи будуть звертати увагу на держактиви в Україні, чекаючи завершення політичної турбулентності в країні.

Більше доходів - більше витрат

Найбільш витратний блок видатків у проекті держбюджету - безпека та оборона. На ці цілі в держбюджеті передбачено 209,5 млрд гривень, з яких 108,3 млрд гривень - на грошове забезпечення військовослужбовців.

"Цей розподіл здійснюється за рішенням Ради національної безпеки і оборони. Ми тільки доводимо загальну цифру. Загальне зростання (порівняно з 2018 роком, - ред.) буде 31,5 млрд гривень", - пояснив прем'єр-міністр Гройсман.

Найбільшою статтею витрат у наступному, як і в нинішньому році, залишається обслуговування державного боргу. На ці цілі уряд передбачив 145,2 млрд гривень.

Більше, ніж на виплату відсотків за позиками, уряд має намір витрачати тільки на дотації Пенсійному фонду. У 2019 році витрати казни на ці цілі зростуть приблизно на 27 млрд гривень - до 166,5 млрд гривень. Ще в минулому році, підвищуючи пенсії в ході реформи, в уряді обіцяли не допустити збільшення витрат на потреби Пенсійного фонду.

"Протягом наступних 3-4 років буде ще зберігатися дефіцит Пенсійного фонду в 140 млрд гривень, але він вже не буде зростати, а у відносних цифрах почне зменшуватися - це важливо", - запевняв Володимир Гройсман.

Що змусило уряд збільшити витрати на ПФ? Як пояснила РБК-Україна заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко, на 2019 рік закладено достатньо консервативне зростання надходжень Єдиного соціального внеску до бюджету Пенсійного фонду - на рівні 224 млрд гривень, це всього на 12,7 млрд гривень або на 6% більше, ніж у 2018 році. Тоді як очікування щодо зростання середньої заробітної плати і по інфляції в уряді вище. "Можливо, тут автори проекту держбюджету закладають "подушку безпеки", щоб не виникло ситуації, коли Пенсійний фонд отримає менше доходів і доведеться видавати йому кредити з держбюджету", - розповіла Репко.

Експерт нагадала, що Пенсійний фонд також виплачує підвищені пенсії, нараховані за спеціальними програмами, які не покриваються за рахунок ЄСВ, а за рахунок держбюджету. "Спочатку ці кошти з держбюджету переводять в Пенсійний фонд, а він їх просто адмініструє, це не дефіцит. Ця сума закладена на рівні 116 мільярдів гривень, що на 24 відсотка або на 22 мільярди більше, ніж у 2018 році", - додала заступник директора ЦЕС.

Якщо ж вважати різницю між власними надходженнями ПФ і витратами, які ПФ повинен профінансувати за рахунок власних коштів, вона складе в 2019 році 50 млрд гривень, зазначила Марія Репко: "Ця сума буде перекриватися з держбюджету як дефіцитне фінансування. До бюджету 2018 року закладена різниця між такими витратами і власними доходами на рівні 36 мільярдів гривень. Але потрібно дивитися по кінця року, скільки за фактом отримали грошей".

В очікуванні осені

Вперше за останні кілька років у проекті держбюджету передбачено зниження витрат на субвенцію місцевим бюджетам для виплати житлових субсидій. Уряд пропонує "урізати" цю статтю витрат майже на 16 млрд гривень у порівнянні з нинішнім роком - до 55,05 млрд гривень. Враховуючи, що Кабмін веде переговори з МВФ про перегляд вартості газу для потреб населення, цієї суми в підсумку може не вистачити для задоволення запитів громадян в субсидіях. Правда, у квітні цього року влада істотно змінила вимоги до доходів субсидіантів, що може призвести до суттєвого скорочення кількості пільговиків.

В цілому, на думку Марії Репко, проект держбюджету поки не схожий на "атракціон небаченої щедрості", як це часто буває в передвиборний рік. "Уряд вніс проект з консервативним зростанням доходів і витрат. Десь залишили суми для торгів з депутатами, наприклад, по субсидіях по ЖКГ або зниження загальнодержавних витрат. Але по субсидіях сума може переглядатися, враховуючи, що планується підвищення вартості газу для населення", - зазначила Марія Репко.

Завершення роботи над проектом держбюджету та внесення документа в Раду практично збіглося з візитом місії МВФ в Україну, звернула увагу експерт ЦЕС. "Напевно, цей бюджет верстався з оглядкою на те, що скаже Фонд. Фонд, звичайно ж, говорить: "Живіть за коштами, урізати витрати, обмежуйте бюджетний дефіцит". Подивимося, чи вдасться Мінфіну захистити дохідну базу. Ми бачили ситуації, коли між першим і другим читанням депутати перекроювали доходи. Але це хибна практика", - говорить Репко.

Про ризик того, що проект бюджету можуть істотно переписати між читаннями, раніше говорили опитані РБК-Україна економісти. Як пояснював виданню директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук, для багатьох депутатів це останній бюджет перед відходом з Ради, бо уряду не варто розраховувати на легке прийняття документа. "Поповнити партійні каси в мінімальних межах перед виборчим циклом - це дуже навіть реально", - говорив Боярчук.

На перший бюджетний раунд в Раді - ознайомчий - уряду доведеться вийти вже в найближчу п'ятницю 21 вересня. Як очікується, в цей день відбудеться презентація держбюджету для народних депутатів, після чого робота з документом буде перенесена в профільний парламентський комітет. І, найімовірніше, безпосередньо до розгляду документа в першому читанні парламентарії приступлять не раніше жовтня.

Як Кабмін має намір профінансувати основні статті видатків держбюджету-2019:

Витрати МВС в наступному році уряд пропонує збільшити на 19%. Левову частку фінансування буде спрямовано на забезпечення діяльності Нацполиции - майже 30 млрд гривень, що на 5 млрд гривень більше коштів, передбачених у цьому році. Витрати Генпрокуратури в цілому залишаться без змін, незначно - на 11 млн гривень - зросте фінансування діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Майже на стільки ж збільшаться витрати НАБУ, а ось НАПК додадуть 75 млн гривень. Витрати СБУ складуть близько 10 млрд гривень, що трохи більше, ніж у цьому році.

Мінагрополітики отримає всього на 400 млн гривень більше, ніж у цьому році. Дотації тваринницьким господарствам залишаться на колишньому рівні, а ось для сільгоспвиробників зростуть майже на 32%. Фінансування Міненерго знизиться майже на 1,3 млрд гривень. Основні статті витрат традиційні - ліквідація і реструктуризація держшахт. Найбільш витратний рядок у Мінінфраструктури - Укравтодор. На забезпечення його діяльності планують направити на 17% більше, ніж у 2018 році. Фінансування цих двох відомств значно скоротилося в останні роки після того, як на ключових держпідприємствах була проведена корпоративна реформа, і вони були виведені з підпорядкування міністерствам. Тепер фінплани та бюджети "Нафтогаз України" і "Укрзалізниці" затверджуються наглядовими радами цих компаній.

Загальнодержавні витрати Міносвіти пропонується збільшити на 9 млрд гривень, а фінансування безпосередньо відомства - майже на 6 млрд гривень. Найбільше зростання витрат заплановане на підготовку кадрів у ПТУ - на 12%, і на фінансування вищої освіти - майже на 18%. А от витрати на програму "Нова українська школа" скоротяться на 100 млн гривень і незначно збільшаться витрати на Академію наук.

Мінкультури в 2019 році планується виділити на 400 млн гривень більше, ніж передбачено у цьому році. Національні театри, видавництва та творчі колективи можуть розраховувати на зростання держвиплат в межах не більше 10%, фінансування Держкіно залишиться без змін. А на створення громадського телебачення чиновники планують направити на 60% більше, ніж передбачено у цьому році. Майже на 40% може зрости і фінансування Українського інституту нацпам'яті, в той час як на підтримку молодіжних організацій витрати скоротяться на 2 млн гривень. Витрати МОЗ зростуть майже на 10% в основному за рахунок збільшення дотацій на створення Нацслужби здоров'я.

Свої апетити на фінансування апаратів і управлінських структур органів влади чиновники стримали. Якщо витрати на забезпечення діяльності парламенту, залишаться на рівні цього року, то апаратам Кабміну та Адміністрації президента пропонують "стиснутися" в середньому на 10-14%. Натомість Верховний і Конституційний суди зможуть розраховувати на зростання фінансування в 2019 році в межах 9-15%. У бюджеті наступного року також з'явився нова рядок витрат - на забезпечення роботи Вищого антикорупційного суду передбачено 287 млн гривень. Втім, витрати на держапарат традиційно залишаються предметом "політичного торгу" при прийнятті бюджету в Раді.