Кожен за себе: що мери протиставлять команді Зеленського на виборах

На тлі конфліктів між центральною і місцевою владою, викликаних карантинними заходами, в політичних колах пішли активні розмови про можливе створення всеукраїнської "партії мерів", з прицілом на наступні місцеві вибори.

Але в підсумку в "Слузі народу", зваживши всі "за" і "проти", вирішили відмовитися від змін у виборче законодавство, які стимулювали би мерів до об'єднання. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Бажання міських голів скоріше перезапустити економіку на місцях, зняти соціальну напругу і наповнювати податками місцеві бюджети призвело до конфліктів з офіційним Києвом. Кульмінацією цих процесів став демарш мера Черкас Анатолія Бондаренка, якого публічно підтримали ряд інших градоначальників.

Паралельно у владі запевнили, що місцеві вибори відбудуться точно в зазначений термін, 25 жовтня, і цьому не завадять ні коронавірус, ні карантин, ні скорочення витрат на їх проведення.

Інші правила

На цьому тлі в політичних кулуарах заговорили про створення умовної всеукраїнської "партії мерів", яка об'єднала би у своїх рядах керівників великих і дрібних міст з усієї України. Як варіант – замість однієї мерської партії, могли би бути створені кілька.

Але одне лише протистояння з Києвом навколо теми карантину навряд чи стимулювало би мерів створювати такий складний і трудоємний проект. Привід реально замислитися над об'єднанням їм дали в партії влади, готуючи зміни у Виборчий кодекс, які би "вбили" локальні партійні проекти, що існують у багатьох мерів .

"Ми прийняли Виборчий кодекс, і через нього може з'явитися багато регіональних маленьких партійок. Нам це як великій партії невигідно. Швидше за все, ми будемо це коригувати ", – заявляв ще взимку глава фракції "Слуга народу" в парламенті Давид Арахамія.

Ці ідеї конкретизувалися в поправки до Виборчого кодексу, сформовані робочою групою у Верховній раді. Перш за все, передбачалося, що партія для участі у місцевих виборах зобов'язана створити свої осередки не менш як у двох третинах регіонів України.

Крім того, самовисуванцям заборонили би балотуватися в мери. І, нарешті, для того, щоб провести своїх депутатів у будь-яку місцеву раду, партії треба було набрати не менше 5% голосів на всеукраїнському рівні. Тобто, якщо би політсила взяла навіть 90% голосів на виборах в окремій міськраді, але не подолала 5% бар'єр по Україні, вона залишилася би без єдиного депутата.

Звичайно, такі норми повністю знищили би різні містечкові партії, які нерідко представлені лише в одному або двох-трьох сусідніх містах. І якщо норму про представництво у 2/3 областей партія могла б обійти, то зібрати 5% голосів по всій країні за рахунок одного міста, нехай навіть мільйонника, абсолютно неможливо.

"Якщо ви такі сильні, робіть свою загальнонаціональну партію мерів. Ставайте політиками. Заходьте не тільки у місцеву владу, але і в парламент", – заявив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" наприкінці квітня глава партії "Слуга народу" і перший заступник голови однойменної фракції у ВР Олександр Корнієнко.

Мери прислухалися до заклику, і розмови про створення об'єднаного проекту пішли більш інтенсивно. Звичайно, головну роль в цих процесах завжди грають керівники найбільших міст України: Києва, Харкова, Дніпра, Одеси та Львова. З них від участі в такому потенційному проекті відразу відмежувався львівський мер Андрій Садовий, який заявив, що буде і далі розвивати свою партію "Самопоміч".

У той же час, одним з організаторів переговорів, за інформацією РБК-Україна, був екс-прем'єр Володимир Гройсман, у якого традиційно сильні позиції на Вінниччині.

Кілька співрозмовників видання розповіли, що ідею "партії мерів" активно просував міський голова Дніпра Борис Філатов. В якості союзника і потенційного центру тяжіння для мерів зі всієї України виступав Віталій Кличко – і в якості мера столиці і як голова Асоціації міст України. Раніше Філатов заявляв, що саме Кличко представляє інтереси місцевого самоврядування перед центральною владою.

За словами джерела видання, що володіє інформацією про переговори між різними українськими мерами, союз Кличка і Філатова міг би бути привабливим для проєвропейськи налаштованих виборців, зокрема, бізнесу, які не підтримують ні "Слугу народу", ні "Європейську солідарність". Тим більше, у Кличка вже є готовий партійний бренд – УДАР, який фактично перебуває в замороженому стані.

"Мери хвилюються і кажуть, що якщо така ситуація... ми говоримо про прохідний бар'єр у 5%, дві третини представництв, осередків повинні бути по областях. І в цьому напрямку мери розмовляють між собою, говорять: а якщо ми не хочемо приєднуватися до однієї чи іншої партії, ми можемо бути представлені", – лаконічно прокоментував перспективи створення "партії мерів" сам Кличко в ефірі "Свободи слова" 4 травня.

У свою чергу, у мерів Одеси і Харкова Геннадія Труханова та Геннадія Кернеса, вже давно є своя міні-партія мерів – "Довіряй справам". І як розповідав РБК-Україна Труханов, вона має намір брати участь у жовтневих виборах і відкрита до співпраці з іншими політсилами. При цьому, за його словами, багато залежить від правил проведення виборів.

Співрозмовники РБК-Україна розділилися в думках на предмет того, чи здатні українські мери, з різним бекграундом і ідеологією, в принципі створити єдину політсилу. За словами одних, це цілком реально, адже питання євроінтеграції, мови, історії, національної ідентичності тощо не є предметом дебатів на місцевих виборах.

За іншою версією, об'єднатися у форматі "всі зі всіма" мери не можуть, адже у керівників Києва, Дніпра, Одеси, Харкова є національна впізнаваність. І електорат розглядає їх як політиків, з певними поглядами на стратегічні питання майбутнього України.

РБК-Україна зверталася за коментарями до мерів, які могли би стати потенційними учасниками об'єднавчого проекту – але вони або не відповіли на питання видання, або переадресували до своїх попередніх обтічних заяв та коментарів. Така обережність підтверджує інформацію джерел РБК-Україна про те, що всі консультації про створення "партії мерів" були тільки на попередніх етапах.

"Партії мерів"

Втім, всі ці дискусії, судячи з усього, стрімко втрачають актуальність. Спершу Олександр Корнієнко на брифінгу 6 травня заявив, що принципові положення Виборчого кодексу залишаться незмінними. "За той строк, який залишився у нас перед виборами, несправедливо їх міняти. Тобто основні позиції Виборчого кодексу зберігаються", – сказав він.

Увечері того ж дня фактичну крапку в цьому питанні поставив вже особисто Володимир Зеленський. "Розуміючи свої мізерні шанси на місцевих виборах, деякі партії намагаються змінити законодавство і встановити надумані бар'єри для регіональних партій", – заявив президент.

Очевидно, в першу чергу, під "деякими партіями" Зеленський мав на увазі "Опозиційну платформу "За життя". За словами співрозмовників видання, вона могла стати чи не головним бенефіціаром обговорюваних змін.

Адже в такому випадку в її ряди в південних і східних регіонах України від безальтернативності потягнулися би численні місцеві "міцні господарники", колишні члени Партії регіонів. Адже крім ОПЗЖ, жодна інша партія не змогла би гарантувати їм проходження до місцевих рад. А без своєї фракції у раді будь-який мер стає фактично безпорадним.

Також Зеленський звинуватив "старих політиків" в тому, що вони намагаються перешкодити невеликим партіям на місцевих виборах. "Ніяких "двох третин", або "п'яти відсотків", або інших схем не буде. Це позиція моя і партії "Слуга народу", – підкреслив президент.

В керівництві "СН" зараз анонсують лише одну серйозну правку до виборчого законодавства – зниження бар'єру, що розділяє партійну та мажоритарну систему на місцевих виборах. Зараз у всіх містах, де виборців менше 90 тисяч, вибори проходять на мажоритарній основі, в великих містах – вже за партійними списками.

Цей поріг у "Слузі народу" планують знизити до 50, а швидше за все, до 10 тисяч осіб. Це, звичайно, змусить еліти районного масштабу визначатися зі своєю партійною приналежністю, або створюючи або перекуповуючи вже існуючі проекти, або приєднуючись до великих партій. Але стимулу створювати всеукраїнські об'єднання вже не буде.

За словами співрозмовника РБК-Україна в президентському оточенні, в партії влади зважили всі ризики, зокрема можливість появи мерського проекту, який би почав звинувачувати владу в придушенні місцевого самоврядування. Нині ж така загроза знята, і замість "партії мерів", на осінні вибори, швидше за все піде багато "партій мерів".

Втім, навіть у такому разі місцеві вибори не будуть легкими для партії влади. Як розповідав інтерв'ю РБК-Україна директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович, карантин зіграв на руку діючим мерам.

"Найбільш ефективними борцями з коронавірусом українці визнають як раз своїх міських голів. Це стосується не тільки міст-мільйонників, але й невеликих міст України. Рівень підтримки багатьох діючих мерів і так був високим, а за рахунок боротьби з коронавірусом став ще вище", – розповів Антипович.

У "Слузі народу" обіцяють серйозний підхід до виборів як мінімум мерів великих міст, зараз партія проводить закриті соцопитування, "тестуючи" різних кандидатів. В силу специфіки місцевих виборів, партійний бренд надає не настільки сильний вплив на виборців, як на загальнонаціональних. Тим більше, часи, коли причетність до партії Володимира Зеленського дозволяла перемогти на виборах фактично будь-якому кандидату, схоже, вже пройшли.