Кожен сам за себе: чому США звинувачують Китай у пандемії коронавірусу

США, можливо, найбільш постраждала від коронавірусу країна світу, намагається зробити Китай – країну-джерело COVID-19 – головним і, по суті, єдиним винуватцем епідемії. Мова йде і про введення санкцій, і про розірвання економічних зв'язків з КНР, що цілком вкладається у філософію правління Дональда Трампа. Про те, до яких наслідків для Китаю і світової економіки в цілому це може призвести – в матеріалі РБК-Україна. 

Пандемія коронавірусу цілком очікувано супроводжується купою різних конспірологічних теорій. Вони, зокрема, ставлять під сумнів "офіційну" версію початку епідемії – передачу вірусу від кажана до людини на ринку міста Ухань. Більшість таких версій поширюються в соцмережах і на маргінальних сайтах, але минулого тижня до них приєднався американський телеканал Fox News – улюблене ЗМІ президента США Дональда Трампа.

З посиланням на свої джерела Fox News повідомив, що "нульовим пацієнтом" став один із співробітників лабораторії вірусологічного інституту міста Ухань. Тоді як на міському ринку, стверджує телеканал, кажани взагалі не продавалися.

При цьому мова не йде про коронавірус як біологічну зброю, що є популярною темою для спекуляцій в соцмережах. За версією Fox News, китайці просто хотіли показати, що їх здатності по виявленню вірусів та боротьбі з ними кращі, ніж у США. "Ми маємо справу із найдорожчою урядової операцією прикриття", – цитує телеканал слова одного зі своїх джерел.

Перші особи США хоч прямо і не повторюють подібного роду теорії, але дають зрозуміти, що з походженням коронавіруса все не так очевидно, як здається.

"Ми знаємо, що інститут вірусології знаходиться зовсім недалеко від "мокрого" ринку в Ухані. Ще багато всього треба вивчити. Ви повинні знати, що уряд США старанно працює над тим, щоб все з'ясувати", – заявив держсекретар Майк Помпео в інтерв'ю тому ж Fox News.

Знайти крайнього: вороги і союзники

Саме походження вірусу поки залишається предметом для спекулятивних звинувачень на адресу Китаю. Але американське керівництво останнім часом відкрито звинувачує офіційний Пекін і в тому, що китайці приховали інформацію про перші етапи пандемії.

"Китай міг би бути більш чесним раніше і надати набагато більше інформації, щоб ми могли отримати більш повне уявлення про характер вірусу і краще справитися з ним", – зазначив глава Пентагону Марк Еспер.

На перших етапах епідемії, ще з лютого-березня, в американських та інших медіа регулярно обговорювалися підозри, що Китай приховує реальну інформацію про кількість хворих, що було б цілком очікувано від авторитарної держави. Відносна легкість і швидкість, з якою Китай зміг майже перемогти у себе захворюваність COVID-19, також виглядала підозріло.

І ось авторитетне інформагентство Bloomberg з посиланням на розвідку США підтвердило, що китайська влада спеціально занижувала статистику за кількістю хворих. А Associated Press, також з посиланням на свої джерела, стверджує, що китайське керівництво шість днів мовчало про реальну загрозу пандемії коронавірусу, після того, як отримало підтвердження такої небезпеки. І за цей час тисячі людей встигли роз'їхатися з Уханя на святкування китайського Нового року, розносячи інфекцію.

Китайська влада, природно, все заперечує, вказуючи на природне походження коронавіруса. У Пекіні закликають не шукати винних, а об'єднувати світові зусилля у боротьбі з пандемією. Але часом самі ж переходять в інформаційну контратаку. Так, представник китайського МЗС Чжао Ліцзяньї взагалі припустив, що коронавірус в Ухань могли завезти американські військові.

Голова КНР Сі Цзіньпін (фото: flickr.com/poroshenkopetro)

Заднім числом китайцям все ж довелося підправити цифри. В середині квітня після перерахунку кількість жертв COVID-19 в Ухані зросла на 1290 чоловік, тобто майже на третину. Очевидно, офіційний Пекін розуміє, що пандемія все ж завдала шкоди іміджу країни і зараз дуже намагається перетворити загрозу на можливість, відправляючи медичні вантажі та бригади медиків по всьому світу. Ця політика Китаю вже отримала назву "масочної дипломатії".

Євросоюз, схоже, не схильний підтримувати американські зусилля по призначенню Китаю єдиним винуватцем. Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель розкритикував реакцію самого Вашингтона на пандемію, підкресливши, що "шукати винних – це не вихід".

Але в США все ж знайшовся сильний союзник – Великобританія, котра нещодавно покинула ЄС. "Нам доведеться задавати важкі запитання про те, як це сталося і чому пандемію не можна було зупинити раніше. Поза всяким сумнівом, ми не можемо вести справи (з Китаєм) як зазвичай після цього", – заявив міністр закордонних справ Сполученого Королівства Домінік Рааб.

Опозиційно налаштовані до Білого дому американські ЗМІ впевнені, що головна причина антикитайської інформаційної кампанії – президентські вибори, що наближаються. І в світлі провальних поки що спроб приборкати поширення вірусу, зростання безробіття та інших економічних проблем шанси Трампа на переобрання не виглядають настільки переконливими, як здавалося раніше.

"Республіканці все більше вірять, що акцент на винуватості Китаю в поширенні коронавірусу може стати кращим способом поліпшити їхні шанси на виборах", – пише The New York Times. При цьому видання саме ж і вказує, що палиці в колеса такої політики ставить особисто президент Трамп. Свої антикитайські випади він перемішує з компліментами на адресу китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Інше питання, що Трамп любить підкреслювати свої хороші особисті стосунки з різними світовими лідерами – від Кім Чен Ина до Володимира Зеленського і не має значення, як йдуть справи насправді. Зміна риторики для Трампа також звична справа. Видання Politico підрахувало, що за січень-лютий американський президент 15 раз хвалив китайську владу за її зусилля по боротьбі з коронавірусом, тобто говорив абсолютно протилежні речі до тих, що говорить зараз.

Lose-lose стратегія

Немає сумнівів, що у Вашингтоні взяли курс тиснути на Китай по всіх фронтах. У Сенаті з'явилися законопроекти про санкції проти Китаю за приховування інформації про коронавірус і боротьбу з соціальними мережами та свободою слова.

Прокуратура штату Міссурі вже подала позов на китайську владу і комуністичну партію КНР за завдані штату збитки. У Південно-Китайському морі з'явилися кілька американських військових кораблів. США припинили фінансування Всесвітньої організації охорони здоров'я, звинувативши її в підконтрольності Китаю і відповідальності за поширення COVID-19 у світовому масштабі і т. д.

Кілька сенаторів-республіканців взагалі пропонують відмовитися від боргових зобов'язань США перед Китаєм, які перевищують один трильйон доларів. Багато країн вкладають свої валютні резерви в казначейські облігації США, як надійний фінансовий інструмент. І дефолт по таких паперах – навіть лише перед Китаєм – може призвести до непрогнозованих наслідків. Заходи Пекіна у відповідь, котрі при такому розвитку подій виглядають майже неминучими, можуть повністю зруйнувати світову фінансову систему.

Якщо такі заходи виглядають занадто радикальними навіть для нинішньої американської адміністрації, то її загальний курс на зменшення економічних зв'язків з Китаєм, протекціонізм та економічний ізоляціонізм тільки буде посилюватися. Трамп не виключив навіть можливого розірвання торговельної угоди з КНР.

Ще влітку минулого року, задовго до початку пандемії коронавірусу і в розпал торговельної війни з Китаєм, Трамп закликав американські компанії покинути КНР. При цьому він погрожував навіть застосувати акт про надзвичайні економічні можливості, який був прийнятий під час "холодної війни" в 1977 році і дає можливість президенту прямо втручатися у міжнародну торгівлю.

У жовтні минулого року лише 34% великих американських компаній вважали, що розрив економічних зв'язків між США і Китаєм можливий. На тлі епідемії коронавірусу їх кількість зросла до 56%. Google, Apple і Microsoft частково виводять свої виробничі потужності з Китаю. Але переносять їх недалеко – у В'єтнам та інші країни Південно-Східної Азії. Адже один з головних аргументів, чому світові компанії десятиріччями будували свої заводи і фабрики саме в Китаї – дешевизна і відносна невибагливість місцевої робочої сили.

В той час же час Трамп, у відповідності зі своїми уявленнями про те, як "зробити Америку знову великою", підтримує перенесення виробництв американських компаній на батьківщину. Там вони б забезпечили зайнятість місцевому робочому класу, який свого часу постраждав від деіндустріалізації, а зараз вважається електоральною базою американського президента. Про те, що пандемія буде сприяти припливу робочих місць в США, прямо заявив американський міністр торгівлі Уілбур Росс.

Китайська економіка в кризових умовах переорієнтувалася на торгівлю з країнами Південно-Східної Азії, щоб компенсувати втрати від скорочення експорту в Євросоюз і США. Але падіння китайської економіки все одно було неминучим, склавши в першому кварталі цього року 6,8%. Це перший спад китайської економіки з далекого 1976 року.

Фото: з відкритих джерел

Тим не менш, оскільки коронавірус в КНР вже майже перемогли, за підсумками року країна повинна вийти в плюс, хоча і невеликий – згідно з різними оцінками, 1-2% приросту ВВП.

Але пандемія загострила стару проблему китайської економіки – перевиробництво. Небачене зростання економіки, яке багато років досягало 10-15% щорічно, був можливий багато в чому за рахунок масштабних інфраструктурних проектів. Китайці звикли будувати нові і нові автомобільні дороги та залізниці, мости, вокзали і т. д., які перевищують реальні потреби економіки і населення країни.

У разі обмеження експорту в платоспроможні США і Євросоюз китайські телефони просто не буде кому купувати – внутрішній ринок уже насичений. Як зараз нікому жити в півтора десятках побудованих з нуля порожніх містах. Екстенсивний спосіб розвитку економіки, що зробив можливим "китайське економічне диво", вичерпує себе.

Китайські аналітики, втім, стверджують, що після нинішньої кризи КНР, навпаки, зміцнить свої позиції на світових ринках. Адже країна вже запозичила на Заході багато передових технологій, а падіння цін на нафту та іншу сировину грає їй на руку. Але бути таким локомотивом світового економічного зростання, як в минулі роки, Китай вже навряд чи зможе.

Падіння або навіть повільне зростання китайської економіки завдасть катастрофічного удару по всьому світу. Китайські підприємства вбудовані в мільйони технологічних ланцюжків, за оцінками BBC, виробляючи до половини всіх комплектуючих для розвинених країн.

"Коли Франція чхає, весь світ підхоплює застуду", – казав австрійський дипломат 19 століття Клеменс фон Меттерніх. Зі зміною глобального лідерства так стали говорити про Сполучені Штати, а тепер – про Китай і його роль для світової економіки.

Судячи з нинішніх тенденцій, не тільки США, але й інші країни світу взяли чіткий курс на протекціонізм і самозабезпечення, вводячи торговельні обмеження на медичні та інші дефіцитні товари. "Вірус протекціонізму в епоху коронавірусу" – називається стаття економістів Світового банку Аадітья Матоо і Мішеля Рута.

Автори приходять до висновку, що подібні заходи провокують дефіцит і зростання цін на цілі групи товарів у всьому світі. "Ціни виявляться вищими, ніж слід, а розподіл товарів не буде ні ефективним, ні рівноправним. Відмова від відкритості призведе до втрат для всіх", – констатують співробітники Світового банку.

Але, як показує досвід попередніх світових криз, наприклад 2008 року, в такі часи країни світу вважають за краще дбати лише про власні інтереси. І в глобальному масштабі перемагає lose-lose стратегія.