Народний депутат України, лідер Європейської партії України Микола Катеринчук має намір зустрічати Новий рік у наметі на Євромайдані. Про це повідомляє прес-служба партії.
У ці дні виповнюється 25 років трагедії землетрусу у Вірменії, який за 45 секунд позбавив життя 25 тис. осіб. Були зруйновані чотири міста і понад три сотні сіл. Документальний фільм про цю трагедію "Розділю твою біль" в середу показали в Будинку кіно в Києві. На перегляд прийшли ліквідатори наслідків землетрусу, які в той час були студентами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та столичної політехніки, члени вірменської діаспори і кінематографісти.
"Про трагедію ми дізналися з новин. Вирішили їхати з моїм другом-оператором знімати хроніку. Тоді в горах було 20 градусів морозу, розруха. Жили в наметах. Навкруги смерть. Уявіть: стоїть наш намет, а навколо могили з трупами. Перше, що мене вразило, коли ми в'їжджали в Спітак - вантажівки з трунами, які їхали назустріч. Чим ближче під'їжджали до міста, тим більше було таких машин", - згадує режисер Віктор Шкурін.
Очевидці розповіли, що до Вірменії взимку 1988 р. з'їхалися медики і професійні рятувальники з 64 країн світу. Незважаючи на таку кількість добровольців не вистачало техніки. Особливо кранів, здатних піднімати перекриття і плити. З України їхали загони від різних установ і організацій. Було багато студентів . Від КПІ загін очолив Ігор Степанов, від університету Шевченка - нинішній народний депутат Катеринчук. У Вірменії воїни-інтернаціоналісти в якості рятувальників пробули майже місяць.
"Ми швидко сформували загін. Мали необхідні пристрої, щоб витягти людей з-під завалів. З Києва до Вірменії добиралися тиждень. На жаль, приїхали із запізненням, бо пропускали вагони з технікою і продовольством. Тоді цій країні допомагав весь Радянський союз. Центральна вулиця Ленінакана з обох сторін була встелена трунами в чотири поверхи. В живих майже нікого не знайшли, але працювали день і ніч. Більшість часу ми розшукували тіла загиблих для їх родичів, щоб їх могли поховати по-людськи. Я відповідав за життя і безпеку наших людей, адже всі споруди були аварійні", - каже Катеринчук.
"Сьогодні я себе зловив на думці, що, як і 25 років тому, буду зустрічати Новий рік в наметах. Тоді в компанії італійців, французів і німців. Не хочеться згадувати погане. Були випадки, коли ліквідатори стикалися з мародерами. Найважче було витримати плач людей, які ховали своїх родичів. Це були і діти, і жінки. Цей фільм відображає те, що ми пережили. Землетрус змінив кожного з нас. Дай Бог, щоб таке не повторювалося. Після 40-хвилинного перегляду фільму більшість присутніх у залі витирали сльози", - додав нардеп.