Найближчі тижні війни будуть складними, заявив президент Володимир Зеленський. Запеклі бої зараз йдуть на Донбасі, де окупанти зосередили сили для захоплення всієї Луганської області. Що відбувається на інших напрямках? Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
Російські окупанти перебувають на території шести областей України та в автономній республіці Крим, захопленій у 2014 році. Через крах плану по взяттю Києва агресору довелося виводити вцілілу частину своїх військ з Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської областей і перекидати їх на схід. Що, втім, не знімає загрозу з боку Білорусі. В останні тижні там фіксують активність і переміщення російської техніки.
Росія поки вирішила сфокусувати свої зусилля на захопленні Донбасу, оскільки тільки там її бойовикам вдалося за три місяці домогтися хоч якогось прогресу. Але ціна їхнього просування занадто висока. По-перше, через непорівнянні втрати у власній техніці і живій силі.
По-друге, агресор фактично захоплює не міста, а руїни. Росія воює за землю, вбиваючи мирних жителів, яких вона нібито прийшла "звільняти". Тактика кремлівських військ полягає в повальних і невибіркових обстрілах населених пунктів, як було у випадку з Волновахою. Або в оточенні і безперервних ударах по місту, що ми бачили на трагічному прикладі Маріуполя.
Зараз схожий сценарій агресор хоче влаштувати в Сєвєродонецьку, намагаючись взяти його і прилеглі населені пункти в кільце. Крім Донецької та Луганської областей, де зараз, мабуть, найскладніша ситуація, росіяни займають частину Харківської області, звідки вони хочуть розвивати наступ на Донбас.
На півдні окупанти тимчасово захопили більшість території Херсонської області, більше половини – Запорізької та невелику прикордонну частину – Миколаївської. Там противник намагається утримати зайняті рубежі і, як вважають в Американському інституті з вивчення війни, готується відновити наступ. Частково цю інформацію підтверджують зведення від нашого Генштабу і опитані РБК-Україна експерти. Президент Володимир Зеленський у своєму щоденному зверненні, записаному в понеділок, попередив про складність найближчих тижнів війни.
У Харківській області є два ключові напрямки боїв. Це харківський – на північ від облцентру. Та ізюмський напрямок – у східній частині області, від кордонів з Росією до адмінкордонів Донецької області.
Після кількох успішних контратак наші ЗСУ відтіснили ворога від Харкова до українсько-російського кордону. Але виводити свої війська звідти, як це було в північних регіонах України, агресор не став – скоріше, навпаки.
"На харківському напрямку ворог зосередився на утриманні зайнятих позицій і покращенні тактичного положення. Противник намагається закріпитися на західній та північній околицях села Тернова і з цією метою проводить там штурмові дії", – сказав РБК-Україна спікер Міноборони, полковник Олександр Мотузяник.
Село Тернова, звільнене ЗСУ на початку травня, знаходиться в Харківському районі, на півночі області, приблизно в п'яти кілометрах від нашого державного кордону. За словами військового експерта Олега Жданова, росіяни стягують додаткові резерви на харківський напрямок. Мета – не тільки перешкодити нашим силам вийти до кордону з Росією на півночі, але й для того, щоб "убезпечити" їхні позиції на схід – на ізюмському напрямку.
Карта бойових дій біля Тернової (1,2) та на Ізюмському напрямку (3) (фото: liveuamap.com)
"Росіяни усвідомили критичну важливість харківського напрямку для їхніх операцій на північному фланзі донбаського оперативного району. Тому зараз вони відчайдушно проводили контратаки і частково відтіснили наші сили в районі Тернової, щоб ми не могли загрожувати безпосередньо їхнім комунікаціям в напрямку Вовчанськ - Великий Бурлук - Куп'янськ - Ізюм", – пояснив виданню військовий аналітик, полковник Сергій Грабський. За його оцінкою, на харківському напрямку ситуація залишається напруженою.
Від Ізюма агресор, ймовірно, збирається наступати на північ Донецької області, у бік Слов'янська. Але противник був зупинений на цьому напрямку контрударами наших ЗСУ і все ще не відновив наступальні дії, зазначив Жданов. За даними нашого Генштабу, окупанти, ймовірно, готуючись відновити наступ на Слов'янськ, перекинули додаткові артилерійські частини в південні райони Ізюма.
Найзапекліші бої зараз йдуть на Донбасі. Початковий план Кремля щодо захоплення Донецької та Луганської областей полягав у широкому оточенні наших військ в районі Операції об'єднаних сил. Для цього одне угруповання ворога повинно було рушити з півночі від Ізюма до Слов'янська і Краматорська. Друге – йшло назустріч з півдня від району Гуляйполя. У підсумку російське командування хотіло відтворити велику дугу за аналогією з Курською битвою часів Другої світової війни.
Але через безліч промахів – величезних втрат, повільного просування, недооцінки нашої армії і масштабу західної допомоги – агресор вирішив зосередитися на формуванні більш дрібних "котлів". Зараз загроза такого оточення нависла над Сєвєродонецьком – адмінцентром Луганської області – і двома населеними пунктами, які знаходяться поруч з ним – Рубіжне та Лисичанськ.
Ворожим військам вже вдалося захопити близько 95% Луганської області. І оскільки тільки там Кремль зумів домогтися тих "успіхів", які можна згодувати своїй внутрішній аудиторії, то зараз він кидає максимум своїх сил на те, щоби доокупувати всю область. Для цього противник стягнув 25 БТГ або приблизно 12,5 тисяч військ, каже голова обласної адміністрації Сергій Гайдай. Якщо Сєвєродонецьк впаде – то вся Луганська область по суті опиниться під російською окупацією.
Зараз бої йдуть на околицях міста. Ситуація там вкрай складна – противник обстрілює Сєвєродонецьк з артилерії і танків, застосовуючи тактику випаленої землі, зазначив Мотузяник.
Російські війська підібралися до міста принаймні з двох сторін – з півночі і сходу – і намагаються підійти впритул з півдня. За словами спікера Міноборони, противник за підтримки артилерії веде штурмові дії в напрямках Тошківки та Устинівки. Це населені пункти Попаснянського району Луганської області, які розташовані на південь від Сєвєродонецька та Лисичанська.
З боку Попасної, яка вже окупована російськими бойовиками, відкривається ще одне вогнище загрози. З цього району противник, схоже, наступає не тільки на північ – для "окільцювання" Сєвєродонецька та Лисичанська, а й на захід – у бік Донецької області. Ворожі війська хочуть блокувати так звану "дорогу життя" – трасу Лисичанськ - Бахмут. Це ключова магістраль, що з'єднує підконтрольну Україні частину Луганської області з рештою території нашої країни.
Карта бойових дій навколо Сєвєродонецька (1) та маршрут траси Лисичанськ-Бахмут ( 2) (фото: liveuamap.com, Google maps)
Зараз ворожі війська підійшли від Попасної до Білогорівки в Бахмутському районі Донецької області, яка знаходиться поруч з цією трасою (ще один населений пункт Білогорівка є також і в Луганській області, який став відомим як луганська Чорнобаївка). Якщо противнику вдасться перекрити магістраль, це створить дуже серйозні загрози для поставок і ліній забезпечення до Сєвєродонецька і Лисичанська, зазначив Грабський.
"Росіяни просунулися на кілька кілометрів в обох напрямках від Попасної. Але трасу Лисичанськ - Бахмут їм не вдалося перекрити. Вона обстрілюється російською артилерією, але вона все ще залишається під нашим контролем. Ми утримуємо ділянки вздовж всієї траси. Поки що в Сєвєродонецьку загалом ми утримуємо позиції, тому на сьогодні загрози взяття міста в кільце немає", – сказав виданню Олег Жданов.
У Донецькій області у окупантів явно менше "успіхів". Там немає настільки серйозних загроз порівнюючи з тим, що є в районі Сєвєродонецька та Лисичанська, каже Грабський.
У Донецькій області агресору вдалося ще в перші тижні війни зайняти південну частину зони ООС, починаючи від Маріуполя і до Волновахи. Але на північ від Донецька наші війська утримують оборону майже по тій же лінії, яка була до 24 лютого.
У Бахмутському районі росіянам вдалося за останні дні зайняти населений пункт Світлодарськ, який, з одного боку, знаходиться на лінії зіткнення з так званою "днр". А з іншого – поряд з тією частиною Луганської області, яку окупанти захопили після початку повномасштабного вторгнення Росії. Нашим захисникам довелося відійти від міста на більш безпечні позиції, інакше вони б ризикували потрапити в оточення і понести величезні втрати.
Крім того, противник активізував бої в районі Лиману Краматорського району і намагається зайняти центр цього міста. Окупанти також не припиняють атаки на наші сили в районі Авдіївки, яка знаходиться приблизно в двох десятках кілометрів від окупованого Донецька. Але це місто все ще знаходиться під контролем ЗСУ.
Інтенсивних наземних атак окупанти ні в Херсонській, ні в Запорізькій областях поки не ведуть. У цих регіонах агресор намагається закріпитися на тих рубежах, які йому вдалося захопити протягом перших тижнів війни. Але водночас в останні дні Міноборони фіксує, що противник в цих областях накопичує сили та засоби.
Незважаючи на те, що агресору вдалося захопити більшу частину Херсонської області, деякі ділянки цього регіону залишаються під контролем ВСУ – на західному кордоні з Миколаївською областю і на північній – з Дніпропетровською. Якраз із зайнятих позицій на заході окупанти обстрілюють Миколаїв. А з північних районів Херсонської області – Кривий Ріг.
Лінія розмежування в Запорізькій області проходить від Каховського водосховища і Василівки до Гуляйполя. Обласний центр знаходиться північніше – на території, підконтрольній Україні.
"Одночасно з наступальною операцією на Донбасі російські війська проводять атаки також і в Запорізькій області. Окупанти посилюють там своє угруповання для відновлення наступу в напрямку Василівка - Кам'янське", - сказав Мотузяник.
В обласній адміністрації стверджують, що у Василівці окупантів вже більше ніж місцевих жителів. Ймовірно, агресор накопичує там війська в спробі відновити наступальні дії вздовж Дніпра в напрямку Запоріжжя, вважає Жданов. Василівка знаходиться на відстані 80 кілометрів від облцентру. Що стосується Херсонської області, то там агресор може концентрувати сили для того, щоби вийти на західний кордон Херсонської області в бік Миколаєва, припустив Жданов.
Карта просування окупантів у Херсонській (1) та Запорізькій (2) областях (фото: liveuamap.com)
За словами Грабського, не можна повністю виключати можливість активних наступальних дій противника в цих регіонах. Але до тих пір, поки агресор не досягне якихось серйозних "зрушень" на Донбасі, це малоймовірно, вважає експерт.
"Те, що агресор може завдати удару з Василівки у напрямку до Запоріжжя, поки бачиться більш реальним і ми не можемо виключати таку ймовірність. Миколаївський напрямок поки що розглядається ворогом як третьорядний напрямок з точки зору послідовності нанесення ударів", – уточнив Грабський.
Якщо говорити про висадку морського або повітряного десанту в районі Одеської області, то поки така загроза, за оцінкою експертів, не проглядається. Для того, щоб перекидати підрозділи авіацією чи кораблями, їм потрібно забезпечити підтримку наземними військами. Оскільки окупантам не вдалося прорватися до Одеської області, а сил у Придністров'ї недостатньо, то і висадка десанту виглядає нелогічно. Як тільки вони наблизяться до суші – вони тут же будуть розбиті нашими ЗСУ.
В останні тижні росіяни знову почали обстрілювати прикордонні райони Чернігівської та Сумської області зі своєї території. Але будь-якого скупчення ворожих військ поруч з цими регіонами не спостерігається. Так що, найімовірніше, мета цих ударів – утримати наші війська і перешкодити їхньому перекиданню на інші напрямки. Паралельно зберігається загроза з боку Білорусі, незважаючи на те, що Росія вивела звідти більшість своїх підрозділів.
"Обстановка в Білорусі без істотних змін. Її збройні сили у складі семи батальйонів прикривають кордон з Україною і проводять навчання. Але на території республіки Білорусь зростає загроза ракетних та авіаційних ударів по території України", – пояснив речник Міноборони Мотузяник.
За його словами, днями Росія перемістила дивізіон "іскандерів-М" в Брестську область на відстань до 50 кілометрів від державного кордону з Україною. Це становить загрозу не тільки для прикордонних областей, а й для всього заходу України, каже Грабський. Ймовірно, росіяни хочуть ракетними обстрілами ускладнити активні поставки західного озброєння.
Розташування Брестської області та Барановичів біля кордонів України (фото: liveuamap.com)
"Також є свідчення того, що останні ракетні удари, зокрема по Ковелю Рівненської області, наносилися з території Білорусі з аеродрому Барановичі. Туди знову прилетіла російська авіація. І це не зовсім гарна новина. Щоби наносити удари по наших західних регіонах Росія знову змушена повертатися на аеродроми Білорусі", – додав Жданов.
При цьому загроза безпосереднього нападу білоруських військ на Україну поки не стоїть. Таку ймовірність не можна повністю виключати, але принаймні в найближчі тижні вона навряд чи можлива, вважає Грабський. На території Білорусі немає жодних ознак скупчення підрозділів, сил і засобів для вторгнення.
"Зараз ми не спостерігаємо накопичення військ для формування ударного угруповання вздовж наших північних кордонів. До тих пір, поки російська армія не зможе домогтися хоч якихось успіхів на фронті, ймовірність вторгнення білоруських військ на нашу територію буде дуже низькою", – сказав Жданов.