Кандидати у ВРП Гречківський і Маловацький законно претендують на обрання з'їздом адвокатів, - експерти
Фото: Павло Гречківський і Олексій Маловацький (колаж РБК-Україна)
15-16 лютого з'їзд адвокатів повинен обрати 2 представників у ВРП
Дві наукові юридичні установи надали роз'яснення закону про Вищу раду правосуддя, що передбачає обмеження обиратися до складу Ради на два терміни поспіль. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Українські новини".
Як повідомляється, експертизи Інституту держави і права імені Корецького та Інституту законодавства при Верховній раді, наукова експертиза незалежного експерта - доктора юридичних наук Юрія Волошина роздані делегатам з'їзду адвокатів України, який розпочався 15 лютого.
Йдеться про наукове тлумачення ч. 5 ст. 131 Конституції України та ч. ст 2. 5 Закону україни "Про Вищу раду юстиції", згідно з яким одне і те ж особа не може займати посаду члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль. Власне, дослідження стосувалося того, чи застосовуються ці обмеження до членів Вищої ради юстиції, обраних в цей орган на підставі закону "Про право на справедливий суд" від 27.02.2015 року.
Зазначається, що висновок інституту Корецького тлумачить ці обмеження законодавства як такі, що застосовуються до осіб, які були обрані (призначені) до Вищої ради правосуддя після 15 березня 2017 - день створення Вищої ради правосуддя і здійснюють свої повноваження протягом чотирирічного терміну.
Експертиза ґрунтується на комплексному аналізі законодавства - власне законі про ВРП, Конституції України, в редакції від 30.09.2016, рішеннв Конституційного суду у справі N 1-7 / 99 від 9 лютого 1999 та від 25 грудня 2003 року № 22-рп / 2003 , законі "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998, рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 № 11/0 / 15-17, Конституції України в редакції від 22.02.2014 року, законах "Про відновлення довіри до судової влади в Україні "від 08.04.2014 року та "Про внесення змін до Конституції України" (щодо судочинства) "№ 1401-VIII від 02.06.2016 року.
Посилаючись на рішення КСУ, положення Конституції та загальновизнані принципи права, вчені відзначили, що Конституція, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
"Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності", - йдеться у висновку інституту Корецького.
З вказаного випливає, що дія норми частини другої статті Закону "Про Вищу раду юстиції" щодо обмеження одній й ті ж особі займати посади члена Вищої ради правосуддя два строки підряд може бути застосоване лише на майбутнє - тобто, регулює обрання членів ВРП з 5 січня 2017 р., з дати набрання чинності цього закону. Закон чітко не встановлює, що положення частини другої статті 5 Закону № 1798-VIII застосовується до осіб, які були призначені членами Вищої ради юстиції на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" в редакції закону "Про право на справедливий суд" від 27 лютого 2015 р. № 22/98-ВР.
Експерти також порівняли конституційні повноваження Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя, і вважають, що ВРП наділена повноваженнями, яких не було у Вищої ради юстиції, і які раніше були віднесені до компетенції інших органів державної влади.
Тобто, Вища рада правосуддя є новим органом у судовій системі України.
Зокрема, Вища рада юстиції була створена на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР, в цей же день була зареєстрована як юридична особа і припинена як юридична особа 15 березня 2017 року.
У свою чергу, Вища рада правосуддя була створена 15 березня 2017 р. після припинення Вищої ради юстиції на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" від 21 грудня 2016 № 1798-VIII, який набрав чинності 5 січня 2017 року.
Отже, згідно з експертними висновками, з моменту створення державного органу - Вищої ради правосуддя, не існує державного органу - Вищої ради юстиції, повноваження якої були припинені 15 березня 2017 року, а Вища рада правосуддя є новим органом у судовій системі України, який наділений унікальними, лише їй притаманними повноваженнями.
Відсутність визначення в Конституції та законах України того, що Вища рада правосуддя продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції, підтверджує той факт, що Вища рада правосуддя є іншим конституційним органом у порівнянні з Вищою радою юстиції. Зазначений висновок знаходить своє підтвердження у Рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 № 11/0 / 15-17 "Про реорганізацію Вищої ради юстиції, створення Комісії з питань реорганізації Вищої ради юстиції і створення Вищої ради правосуддя та затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією Вищої ради юстиції та створенням Вищої ради правосуддя ", яким у пункті 5 визначено, що Вища рада правосуддя є правонаступником майна, прав та обов'язків Вищої ради юстиції, при цьому не визначено, що Вища рада правосуддя набуває і продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції.
Як відомо, склад Вищої ради правосуддя формується представниками судової влади, адвокатури, прокуратури та юридичних вищих навчальних закладів.
15-16 лютого з'їзд адвокатів повинен обрати 2 представників у ВРП з 5 кандидатів.
Серед претендентів - Павло Гречківський, обраний у Вищу раду юстиції 2015 року, і Олексій Маловацький, призначений Верховною радою 2015 року.
