Що відбувається на захопленій Запорізькій атомній станції та чи загрожує світові нова ядерна катастрофа – розповів РБК-Україна працівник ЗАЕС.
Запорізька атомна електростанція потрапила під російську окупацію у березні. Новини про бої на ЗАЕС відслідковував весь світ, адже ця станція є найбільшою в Європі і наслідки її аварії може відчути половина планети. Україна тимчасово втратила над нею контроль, але там продовжують працювати наші спеціалісти.
З чим їм доводиться зіштовхуватись, розповів РБК-Україна працівник Запорізької АЕС, ім’я якого ми не будемо називати задля його безпеки.
24 лютого в місті було все спокійно, про війну чули тільки по телевізору і від знайомих. Увесь день говорив по телефону з сім’єю і друзями, намагався якось допомогти та слідкував за новинами.
З кожним наступним днем ставало все більш напружено. На полицях в магазинах миттєво пропали продукти, люди почали нервувати, працювати ніхто не міг, адже весь час дивились новини і думали, що буде далі.
Справжня війна прийшла в Енергодар 4-го березня. До того орки кружляли навколо і вигадували план. Жителі навіть виходили до блокпоста на в’їзді, готувались до оборони, аби показати оркам, що вони тут зайві.
Саме в той день ми копали окопи, але раптово нас зупинили через підозрілу активність окупантів. Сказали йти додому тим, хто не має зброї, і чекати повідомлення про вихід на "мирну акцію".
Через дві години мер міста написав, щоб всі сиділи вдома і нікуди не виходили, бо рашисти почали наступальні дії з використанням вогнепальної зброї. Після того, бойових дій місто не чуло і були тільки здогадки, що відбувається.
О 20.00-22.00 орки почали наступ на АЕС, порушуючи всі закони і моралі нашого світу. Вони обстріляли учбово-тренувальний центр, першу прохідну. Осколки снарядів знаходили навіть на СВЯТ (сховище відпрацьованого ядерного палива), які потрапили у трансформатор та у перехідну галерею.
Наші хлопці відстрілювались протягом трьох годин. У місті було чутно вибухи, звуки стрілянини. Під час обстрілу загинули троє наших захисників, решті було віддано наказ скласти зброю і здатись.
Увесь штат АЕС, який був тоді на зміні, безперервно працював 27 годин. Станція і персонал не були готові до таких жорстких дій. Не було жодної інструкції на такий випадок. Всі, звісно, нервували і ховались в безпечні місця, зачиняли двері, слухали команди, і готувались до гіршого.
На ранок, коли все закінчилося, нам повідомив мер міста, що станцію захоплено. Захоплювали кадирівці. Вони і досі знаходяться у місті та на станції. Живуть у міських готелях, профілакторії. Останнім часом, вони переїхали у бункери та кризові центри, які є на території станції.
Сьогодні персонал АЕС продовжує виконувати свою роботу так само як і до окупації. Орки диктують свої правила, заборонили проносити телефони з камерою та інтернетом, виникають сутички на прохідних.
Спочатку вони вламувалися, не маючи допусків, порушуючи ядерну та радіаційну безпеку, на об'єкти АЕС зі своїми інженерами, обшукували приміщення, забирали інструкції з експлуатації енергоблоків, з'ясовували, як усе тут працює.
Зараз наше керівництво залишає максимальну кількість працівників вдома, аби не наражати їх зайвий раз на небезпеку. Бо були різні ситуації.
Між нами і окупантами виникали конфлікти через прямі висловлювання щодо війни. Були певні проукраїнські написи на території станції, були диверсії. Доходило до того, що орки зверталися до директора і головного інженера, щоб вони поговорили з персоналом і просили заспокоїтися.
За останній час було декілька разів, коли весь персонал клали обличчям вниз на прохідній, били людей у їдальні. Також були випадки, що викрадали людей прямо з роботи, не називаючи причини. Потім повертали, але сильно побитих: без половини зубів, наприклад. А когось вже два місяці не відпускають.
Зараз орки розміщують свою техніку під "брудну" перехідну естакаду. Нещодавно завезли техніку з повними БК і бензобаками до машинного залу турбінного відділення 1-го енергоблоку.
В основному тут ховають якісь вантажні машини, БТРи. "Гради" чи подібну техніку я не бачив, але дуже добре чув, і бачив вильоти, коли був на зміні. Зазвичай стріляють або з території станції або з сусідніх сіл (Водяне, Примірне).
Орки також блокують планово-попереджувальний ремонт на непрацюючих енергоблоках. Зараз неможливо доставити необхідне обладнання і виконати перевірку інспекцією МАГАТЕ.
Наразі на ЗАЕС працює три енергоблоки в енергосистему України. Залишити все населення України без світла не вдасться, потужностей в Україні має вистачити для того, щоб компенсувати втрати у разі відключення всієї ЗАЕС від енергосистеми. Наскільки я знаю, Запорізька атомна електростанція виробляє близько 20% від загальної потужності всіх електростанцій в Україні.
Щодо загрози радіаційної аварії. Трьохметрова залізобетонна стіна захищає реактор і обладнання 1-го контуру. Якщо є зброя, яка зможе це пробити, то наслідки будуть. Звісно, в результаті обстрілу може кудись потрапити і блок доведеться аварійно зупиняти. А потім, можливо, виводити з експлуатації. Втім, ніякої радіаційної або радіаційно-ядерної аварії бути не повинно.
Наразі наша робота проходить, як і завжди. Живемо у своїх квартирах в місті, до станції їздимо на автобусах, намагаємось виконувати свою роботу.
Останнім часом, коли ЗСУ почали активніше стріляти по місцевих орках, кадирівці стали дуже обережними. Відкритою місцевістю сильно не гуляють, завжди в повному екіпіруванні, стали зліші, явно нервують. А ми чекаємо ЗСУ і всіляко намагаємось цьому посприяти.