Кабмін вніс в Раду проекти змін до КПК та ЦК для повернення в Україну активів екс-чиновників
Кабмін пропонує Верховній Раді внести зміни в КПК та ЦК задля вирішення питання повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України
Кабінет міністрів України зареєстрував для подальшого розгляду Верховною Радою України проект закону № 2540а "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні" від 28 серпня 2015 року та проект закону № 2541а "Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні" від 28 серпня 2015 року. Тексти цих законопроектів вже розміщено на офіційному сайті парламенту.
Стосовно проекту закону № 2540а потрібно відзначити, що його підготовлено "з метою удосконалення можливості практичного застосування положень КПК щодо відшкодування шкоди, завданої злочинними діями підозрюваного, обвинуваченого, унеможливлення недобросовісного використання наявних законодавчих механізмів для уникнення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або відшкодування завданої шкоди, у т.ч. у разі задоволення цивільного позову, забезпечення застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а також підвищення ефективності проведення спеціального досудового розслідування" - говориться в пояснювальній записці до документу.
Проект складається з двох розділів. Першим розділом пропонуються зміни до статей 170 - 173, 236, 2971 КПК, які:
надають можливість накласти арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація;
дозволяють забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою;
уніфікують перелік об'єктів, на які може бути накладено арешт;
встановлюють різний ступінь доведення відповідних обставин для накладення арешту на майно в залежності від його мети;
надають можливість розмежовувати поняття «розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням» та «розмір цивільного позову»;
дозволяють зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна;
конкретизують процесуальний статус майна, вилученого під час обшуку;
передбачають можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших, крім передбачених частиною другою статті 2971 КПК злочинів, за умови, що вони розслідуються в одному кримінальному провадженні, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Розділом другим встановлюється порядок набрання Законом чинності - з дня, наступного за днем його опублікування.
Проектом Закону змінюється структура статті 170 КПК з метою полегшення її застосування.
У проекті Закону запропоновано відійти від зв'язку арешту майна з тимчасовим його вилученням, визначивши необхідність застосування арешту через забезпечення реалізації відповідних завдань кримінального провадження (у т.ч. спеціальну конфіскацію та/або вирішення судом питання про долю речових доказів).
Стосовно змін, які пропонує проект закону № 2541а "Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні" виділимо наступне:
На сьогодні в кримінальному судочинстві спеціальна конфіскація застосується виключно за активне та пасивне хабарництво (статті 354, 368, 3683, 3684, 369 Кримінального кодексу України (далі - КК)), зловживання повноваженнями (статті 364, 3641, 3652 КК), незаконне збагачення (стаття 3682 КК) та зловживання впливом (стаття 3692 КК).
Проектом пропонується уточнити положення статей 961 і 962 КК, якими застосування спеціальної конфіскації обмежено корупційними злочинами, та замінити у відповідних статтях Особливої частини КК конфіскацію визначених санкціями предметів злочинної діяльності на спеціальну конфіскацію таких предметів.
Такі зміни дозволять застосовувати спеціальну конфіскацію як у випадках, коли санкція норми безпосередньо передбачає такий захід кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, так і на підставі положень Загальної частини КК, коли такий захід кримінально-правового характеру статтею Особливої частини КК не передбачений.
Крім того, на сьогодні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК) дозволяють уникати застосування спеціальної конфіскації через існування інституту добросовісного набувача, яким визнається особа, яка придбала річ у особи, яка не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.
У зв'язку з цим змінами до статті 330 ЦК передбачається визначити випадки, коли особа, яка набула майно, не може визнаватися добросовісним набувачем.
Також пропонується внести зміни до статті 354 "Конфіскація" ЦК, передбачивши, що до особи може бути застосовано поряд з конфіскацією ще й спеціальну конфіскацію, що дозволить узгодити положення вказаної статті з існуючим в КК інститутом спеціальної конфіскації.
Крім того відмітимо, як зазначено в пояснювальних записках до відповідних документів обидва проекти законів розроблено Міністерством юстиції за участі Генеральної прокуратури України в рамках діяльності міжвідомчої робочої групи з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, до складу якої входять, зокрема представники Адміністрації Президента України, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, з урахуванням практики застосування норм процесуального права відповідно до Закону України «Про засади державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія)» на 2014 - 2017 роки, Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 - 2017 роки, а також у зв'язку з необхідністю виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.
Необхідність розробки відповідних проектів законів визначена вивченням позитивного досвіду реалізації норм законодавства у цій сфері, передбачених кримінально-процесуальними законами європейських країн (Швейцарії, Румунії, Латвії тощо).
Також, дані проекти законів кореспондується із вимогами Директиви Європейського Парламенту та Ради від 03 квітня 2014 року № 2014/42/ЄС «Про заморожування та конфіскацію засобів вчинення злочинів та доходів від злочинної діяльності у Європейському Союзі», якою визначено ефективні механізми у цій сфері, що рекомендуються до імплементації країнами ЄС".
Нагадаємо, раніше Президент України Петро Порошенко утворив міжвідомчу робочу групу з координації повернення в Україну коштів, отриманих злочинним шляхом колишніми чиновниками України.