Кабмін вирішив припинити квотування імпорту коксівного вугілля

Уряд вирішив припинити квотування імпорту коксівного вугілля в Україну в I кварталі 2014 р. Про це пише "Комерсант-Україна".

Як повідомив вчора генеральний директор об'єднання коксохімічних підприємств "Укркокс" Анатолій Старовойт, Кабінет міністрів не планує вводити квотування коксівного вугілля в січні-березні 2014 р. При цьому коксохімічні заводи і компанії зобов'язалися викупити значну частку коксівного вугілля, що видобувається на вітчизняних державних шахтах. Рішення про подальшу дію квот буде прийнято, виходячи з того, чи буде викуповуватися вугілля українського видобутку, заявив Старовойт. За його словами, спочатку держструктури вимагали викуповувати 6,1 млн т коксівного вугілля в рік, проте згодом зупинилися на 4,3 млн т.

Квоти на імпорт коксівного вугілля в Україну вступили в силу 1 червня. Згідно з постановою Кабінету міністрів, на 2013 р. встановлена квота на рівні 10,2 млн т, з яких 2,5 млн т повинні бути використані на установках пиловугільного вдування. У той же час, за оцінками Федерації металургів, меткомбінатам для стабільної роботи необхідно імпортувати не менше 13 млн т коксівного вугілля. Імпортне вугілля, як правило, більш якісне, ніж українське, і на 10-15 дол. дешевше. Згідно з постановою Кабміну, міжвідомча комісія, яка визначає розмір квот, повинна керуватися інформацією про діяльність імпортера за останні три роки: обсяги імпорту коксівного вугілля і споживання українського вугілля, обсяги виробництва та споживання коксу, а також виробництва чавуну, в тому числі з використанням технології пиловугільного вдування. В кінці вересня 2013 р. Міністерство енергетики та вугільної промисловості запропонувало збільшити квоту на імпорт коксівного вугілля в нинішньому році на 10%, або на 1 млн т - до 11,2 млн т, в основному для цементних підприємств і Побузького феронікелевого комбінату, і підготувало відповідний проект постанови уряду, який згодом був прийнятий.

Квота на імпорт коксівного та бітумінозного вугілля в Україну з початку введення обмежень, тобто з 1 червня, була обрана на 88,68%, що передбачає поставку в країну 9,9 млн т коксівного вугілля при квоті на 2013 р. у розмірі 11,2 млн т. При цьому квота на імпорт коксу, що виділена Криворізькому гірничо-металургійному комбінату "ArcelorMittal Кривий Ріг", обрана на 100% при обсязі 300 тис. т.

Рішення уряду про квотування імпорту вугілля в червні оскаржили в суді Алчевський коксохімічний завод і Алчевський металургійний комбінат, що входять в корпорацію "Індустріальний союз Донбасу". Судові процеси між металургами і державою тривають.
Як розповіло вчора джерело в "Донецьксталі", Кабмін прийняв рішення скасувати квотування у зв'язку з тим, що низька якість українського коксівного вугілля б'є по собівартості виробленої продукції і знижує обсяги її виробництва. Голова ради директорів корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Сергій Тарута раніше заявляв, що, для того щоб успішно продавати металопродукцію на українському ринку, меткомбінати повинні домогтися зниження цін на свою продукцію, оскільки ціни в Україні нижче, ніж на зовнішніх ринках.

"Це можна зробити тільки за умови запровадження повноцінних пільг для металургів і скасування квотування імпорту коксівного вугілля",- сказав він.

Генеральний директор Федерації металургів Сергій Притоманов зазначає, що збитки металургійних комбінатів від використання низькоякісного українського вугілля за 2013 р. складуть 350-400 млн дол.

"Якби не це рішення, темпи зростання виробництва могли б скласти 3-4%, а не 1-2%, як зараз",- говорить Притоманов. Анатолій Старовойт додає, що металурги вказали на те, що обсяги виробництва коксу скорочуються: в 2014 р. вони справлять менше коксу, ніж в 2013 р., з урахуванням переходу більшої кількості доменних печей на більш енергоефективні технології - встановлення пиловугільного вдування. А значить, металургам об'єктивно не буде потрібно стільки коксівного вугілля.

Аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка зазначив, що скасування квотування коксівного вугілля допоможе меткомбінатам знизити собівартість, проте досягти різкого збільшення виробництва сталі можна буде лише при стимулюванні внутрішнього ринку металопродукції. За даними Міністерства промислової політики, споживання металу на душу населення в Україні становить сьогодні близько 180 кг, в той час як в Чехії та Бельгії - в три рази більше. При цьому понад 300 млн т металофонду в Україні зношені практично на 100% і потребує негайної заміни.

"Значний ріст продажу металургійної продукції може бути лише при зниженні ціни газу і здешевлення транспортування сталі по залізниці і її перевалювання через порти. А головне, якщо держава почне вчасно відшкодовувати металургійним компаніям податок на додану вартість", - говорив раніше Тарута.

Нагадаємо, як раніше заявляв глава Мінпромполітики Михайло Короленко, за підсумками I півріччя сума ПДВ, відшкодованого підприємствам гірничо-металургійного комплексу, становила 10,7 млрд грн.