Кабмін виключить зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації, "Нафтогаз України", "Чорноморнафтогаз", "Укрінтеренерго" і "Укрспецтрансгаз"
Кабінет міністрів України залишить в переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, 300 підприємств, решта 1,2 тис. компаній будуть виключені зі списку - на торги виставлять ключові енергетичні підприємства, шахти і спиртзаводи. У тому числі, зі списку виключить "Нафтогаз України", "Чорноморнафтогаз", "Укрінтеренерго" і "Укрспецтрансгаз". Про це повідомляє видання "Комерсант-Україна", у розпорядженні якого опинився текст змін до закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Напередодні про підготовку цього документа заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, повідомивши лише, що перелік державних підприємств, заборонених до приватизації, буде скорочений більш ніж у п'ять разів - з 1 тис. 492 до 296. Однак джерело в уряді повідомило, що проект закону вже схвалений Кабміном і готується до передачі у парламент. В останній момент зі списку за ініціативою Міністерства фінансів був вилучений "Турбоатом".
Дорога до приватизації буде відкрита і великим компаніям, багато з яких є монополіями. Зі списку непріватізіруемих об'єктів виключать НАК "Нафтогаз України", "Чорноморнафтогаз", "Укрінтеренерго" і "Укрспецтрансгаз" (транспортування зрідженого газу), ДАТ "Магістральні трубопроводи "Дружба".
"Це сміливий крок, який може радикально змінити ситуацію в енергосекторі, - вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. - Допуск в нього приватного капіталу може істотно оздоровити ситуацію, але лише в разі прозорої приватизації та збереження за державою контролю над сектором".
Підсумковий документ фактично дозволяє масштабну приватизацію вугільних шахт: у власності держави в Донецькій області залишиться лише 11 підприємств, а в Луганській - 7. Також буде проведена масова приватизація спиртзаводів, радіотелевізійних передавальних центрів та книжково-журнальних видавництв ("Мистецтво", "Либідь", "Дніпро", "Веселка"). Приватними хочуть зробити майже всі спортивні бази, басейни і стадіони, за винятком підприємства, яке управляє київським Палацом спорту, НСК "Олімпійський", "Львів-Ареною". Зберігаючи в держвласності найбільш знакові винзаводи, такі як "Коктебель" і "Массандра", уряд пропонує дозволити продаж низки південноукраїнських і закарпатських радгоспів-заводів, включаючи Ужгородський і Одеський коньячні заводи, Одеський завод шампанських вин. З усіх державних елеваторів приватизації не підлягатиме лише Новотроїцький.
Вилучені зі списку Харківський електромеханічний завод, Дашавське завод композиційних матеріалів, спеціальне виробництво київського заводу "Радар" та Солотвинський солерудник. "Ймовірно, попит на приватизацію буде в першу чергу внутрішній, потім - з боку російського бізнесу і вже потім - іноземних стратегічних інвесторів", - прогнозує директор аналітичного департаменту ІК Dragon Capital Андрій Беспятов.
У парламенті готові оголосити старт розпродажу держмайна ще до парламентських виборів - після них прийняти таке рішення, можливо, бути складніше. "У парламентській більшості немає упереджень відносно приватизації. Навіть без підтримки комуністів цей законопроект може набрати необхідну кількість голосів", - заявив глава підкомітету з питань міжнародної економічної політики Олексій Плотніков.
Читайте також: В Україні в 5 разів скоротиться кількість підприємств, заборонених до приватизації, - Порошенко
Представники бізнесу готові до приватизації держкомпаній, оскільки приватний інвестор ефективніше державного. "Я вважаю, що приватизація - це, в принципі, правильний крок. Взяти, приміром, Харківський електромеханічний завод: якби держава не тягнула з його приватизацією, підприємство не дійшло б до нинішнього стану банкрутства", - заявив президент індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.
