"Слуга народу", як і раніше, утримує першу сходинку в соціологічних опитуваннях, з трикратним відривом випередивши свого найближчого конкурента "Опозиційну платформу – За життя". За партію Зеленського, так само як і в липні, готові проголосувати більш ніж 39% опитаних громадян. Втім, згідно з дослідженнями, рейтингові перепади не особливо зачепили й інші партії, що пройшли до Ради, за винятком "Голосу". Хоча в партії Вакарчука падіння рівня їхньої підтримки заперечують. Що сталося з рейтингами парламентських партій через півроку після виборів – в матеріалі РБК-Україна.
Рейтинг "Слуги народу", що отримала на парламентських виборах у липні рекордні 43,16% голосів, через півроку тримається без змін. Чотири опитування, проведені соціологами наприкінці січня, показують, що за президентську політсилу, як і раніше, готові проголосувати від 39% до 48% серед тих, хто визначився.
Ні скандали, в які потрапляли окремі "слуги народу", ні вантаж відповідальності, покладений на партію влади, не спричинили відчутного тиску на її рейтинг.
"У нашому останньому дослідженні є дані про те, з якими відчуттями живе український виборець. Головне відчуття – це бажання змін. Воно залишилося й не мінялося. Друга за важливістю – це надія, на зміни, на покращення. Те, що саме ці відчуття превалюють, а не розчарування або депресія, багато в чому пояснює, чому тримається рейтинг "Слуги народу", – говорить РБК-Україна директор групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Згідно з цим же опитуванням, високим залишається і персональний рейтинг Володимира Зеленського. Йому цілком і скоріше довіряють 59%.
Хоча в дослідженні "Рейтингу", проведеному місяцем раніше, ця цифра була на вісім пунктів вища. У ще одному січневому опитуванні – центру "Соціальний моніторинг" і Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка – довіра до Зеленського становить майже 50%.
У будь-якому випадку цей показник дуже високий як для України, констатує директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. І рівень підтримки партії Зеленського здебільшого є проекцією його особистої підтримки.
"По суті рейтинг "Слуги народу" тримається за рахунок рейтингу Зеленського. Та буде триматися до тих пір, поки буде зберігатися підтримка президента", – зазначає РБК-Україна соціолог.
У самій партії свої рейтинги пояснюють тим, що "президент, "Слуга народу" і уряд послідовно виконують свою передвиборну програму".
"Звичайно, є, над чим потрібно працювати краще. Але такі ключові речі, як скасування недоторканності, економічний пакет ініціатив, продовження антикорупційної реформи, перезапуск силових структур, або вже відбулися, або відбуваються", – говорить РБК-Україна голова "Слуги народу" Олександр Корнієнко.
З іншого боку, півроку – недостатній період, щоби рейтинг партій дав осідання, пояснює політолог Володимир Фесенко. "Зазвичай із рейтингами партій через півроку після парламентських виборів суттєвих змін не відбувається. Ця закономірність підтверджується і зараз. Настрої виборців ще кардинально не змінилися", – роз'яснює РБК-Україна політолог.
Так званий "медовий місяць", після якого рейтинг команди влади йде на спад, для "Слуги народу" ще не завершився, підтверджує Антипович. "Колись у влади він тривав дев'ять місяців. Фактично у "Слуги народу" він усе ще триває", – уточнює керівник групи "Рейтинг".
Як довго триватиме цей "медовий місяць", залежить, насамперед, від соціально-економічної ситуації в країні. І не в останню чергу – від того, наскільки кроки команди влади будуть відповідати головним запитам українців. Відштовхуючись від останнього опитування "Рейтингу", найбільше від президента очікують припинення військових дій на Сході й посилення боротьби з корупцією.
Утримати підтримку свого електорату зуміли і інші партії, що пройшли в Раду – ОПЗЖ, "Батьківщина" і "Європейська солідарність". Водночас рейтингові розклади "Голосу" трохи "просіли", звертають увагу соціологи. За даними останніх опитувань, партія Вакарчука не дотягує до прохідного бар'єру, тоді як на виборах у липні вона набрала 5,82%.
"Голос" іноді виступає за деякі законопроекти "Слуги народу", іноді – проти, іноді пропонує щось своє. Але загалом їхня позиція, як мені здається, не до кінця зрозуміла виборцям. І це "просідання" рейтингу відбилося у тому, що частина їхнього електорату відійшла до "Європейської солідарності", – розповідає Антипович.
Кілька січневих опитувань дійсно зафіксували зростання підтримки ЄС щонайменше на півтора відсотка в порівнянні з їхнім результатом на виборах в Раду. І оскільки "кістяк" електорату "Голосу" був на Західній Україні, зокрема у Львові, є органічний перетік до ЄС, каже Антипович.
Під час парламентської кампанії "Голос" позиціонував себе як партія нового покоління, як і "Слуга народу", але з більш вираженою націонал-ліберальною проєвропейською позицією, вважає Фесенко.
"Однак зараз, як мені здається, "Голос" втрачає власну політичну ідентичність, що простежується і в їх парламентській діяльності. Він почав, так би мовити, мігрувати в бік Порошенка. І це призвело до того, що частина виборців "Голосу" перейшла до ЄС, особливо на Заході України", – додає політолог.
У "Голосі" заперечують будь-яке "просідання" їхнього рейтингу. Кажуть, що весь минулий рік він був таким же, як і на виборах. Заступник голови фракції в Раді Ярослав Железняк пояснив, що різниця між результатом партії влітку і в опитуваннях зараз не перевищує статистичної похибки.
До речі, в опитуванні Центру Разумкова партію "Голос" готові підтримати 2,5% респондентів. Паралельно, за даними дослідження центру "Соціальний моніторинг" і Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, партія Вакарчука могла б отримати 4,4%.
За словами Железняка, внутрішнє дослідження партії також не зафіксувало падіння її рейтингу.
"Водночас є регулярні медіа-атаки на голову партії Святослава Вакарчука, адже рейтинг довіри до нього — дуже високий. Як ви розумієте, це зовсім не подобається нашим політичним опонентам. І меседжі, що рейтинг «Голосу» нібито падає, — частина цих атак. Пам'ятаєте, на виборах з кожної праски звучало, що ми не потрапляємо в парламент?" – згадує Железняк.
Втім, остання соціологія перед виборами, яка показувала, що "Голосу" не хватає менш ніж відсоток до проходження в Раду, могла зіграти їм у плюс. Тоді соціологи пояснювали, що частина тих виборців, хто вагався, вирішили проголосувати за партію Вакарчука, бажаючи дати їм шанс потрапити в парламент.
Ще один цікавий момент: рейтинг "Слуги народу" тримається на липневій позначці одночасно з падінням довіри до президента, уряду і парламенту. Щоправда, розчарування щодо останніх двох більш помітне, випливає з даних соцслужб.
Рівень довіри до Верховної ради та Кабінету міністрів відображає загальне ставлення українців до інститутів влади, пояснює Олексій Антипович. А під час голосування вже доводиться вибирати між кількома конкретними політичними суб'єктами.
"Тут уже все пізнається в порівнянні, і виборець, умовно кажучи, вибирає менше для нього "зло", – коментує соціолог.
Як правило, до правлячих керівників ставляться завжди більш критично, ніж до опозиційних лідерів, роз'яснює Фесенко. Але, тим не менш, рейтинг Зеленського все одно значно вищий.
"У прихильників Зеленського зберігається недовіра до старих політичних еліт і політичних партій, з якими вони пов’язані. А потужної альтернативи і старим партіям, і партії Зеленського у вигляді нових політичних лідерів, на яких би орієнтувалася значна частина виборців, поки що не з'явилося", – зазначає політолог.
Водночас Ірина Бекешкіна прогнозує, що в майбутньому рейтинг "Слуги народу" буде знижуватися, оскільки під час виборів за неї голосували виборці, що мають дуже полярні політичні орієнтації та погляди. На її думку, позиції партії Зеленського трохи похитне прийняття закону про ринок землі. Трохи – тому що основні противники земельної реформи – це електорат "Батьківщини" і частково "Опозиційної платформи – За життя".
Виступаючи категорично проти земельної реформи, партії Юлії Тимошенко і ОПЗЖ вдається, серед іншого, "тримати в тонусі" свій електорат.
"Подивимося, чи будуть прийняті якісь рішення в Берліні щодо Донбасу. Я думаю, що не будуть. А це означає, що ОПЗЖ трохи відтягне назад частину свого електорату. А якщо раптом, хоча я в це не вірю, вони переступлять червоні лінії – значить, відсіється інша частина електорату, уже із Західної і Центральної України", – вважає Бекешкіна.
Чи вдасться команді Зеленського повторити липневий результат на місцевих виборах – також питання. Найчастіше розстановку сил на місцях міняють так звані місцеві партії, у яких велика підтримка в окремо взятому регіоні. Один із прикладів – партія одеського мера Геннадія Труханова "Довіряй ділам".
"На місцевих виборах рейтинг проектується по-іншому. Це видно на прикладі виборів в ОТГ. Там є коригування з огляду на позиції місцевих лідерів, яких, на жаль, не завжди можна висунути від "Слуги народу", – зазначає Корнієнко.
Місцеві політсили суттєво змінюють ландшафт партійних уподобань, підтверджує Фесенко. Як результат, на місцевих виборах вплив загальнонаціональних партій знижується.
"Позиції окремих партій в окремих регіонах також можуть значно відрізнятися, що суттєво впливає на електоральну картину місцевих виборів загалом", – резюмує політолог.