"Іноземцям тут не місце". Українців побільшає в наглядових радах держкомпаній

Реформа корпоративного управління, розпочата ще п'ять років тому, поки не виправдовує себе повною мірою. В держсекторі введені незалежні наглядові ради, згідно з передовими світовими практиками. Але фінансові результати компаній від того не кращі, принаймні, не такі, як собі це уявляє влада. Про те, як чиновники і політики хочуть зберегти контроль над держпідприємствами і чому вирішили скорочувати іноземців в наглядових радах – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Реформа корпоративного управління держкомпаній почалася в 2015 році. А через рік парламент прийняв закон, за яким до складу наглядових рад, крім представників держави, змогли увійти і незалежні члени, які отримали там більшість. Це була одна з ключових реформ, яку потрібно було провести в рамках виконання меморандуму з МВФ. Від неї також залежало надання макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

З 2017 року незалежні наглядові ради потрібно було створити в 15 компаніях, таких як аеропорт "Бориспіль", "Укрпошта", "Укрзалізниця", "Укргідроенерго", "Укренерго", а також в НАК "Нафтогаз України". Однак навіть після появи наглядових рад фінансовий стан підприємств істотно не покращився, а в деяких випадках стало гірше.

Політики і галузеві експерти часто критикували професійну підготовку членів наглядових рад, вказуючи на їх некомпетентність і незрівнянно високі як для України зарплати. Закиди звучали і в бік представників держави в наглядових радах, які часто не отримували оплату за свою роботу, так і незалежних членів наглядових рад, переважно іноземних громадян. Нерідко іноземці домінували в наглядових радах, оскільки незалежних членів, згідно із законом, там повинно бути більше.

У наглядової ради "Нафтогазу" часто відбувалися конфлікти з урядом (фото: naftogaz.com)

Методику формування наглядових рад намагалися змінювати кілька разів, але навряд чи це сильно впливало на статки самих підприємств. До того ж відносини наглядових рад і акціонерів в особі держави переростали в публічні скандали, як це не раз було з НАК "Нафтогаз України".

Щоб поставити крапку в цьому питанні, незабаром, за інформацією РБК-Україна, принцип формування наглядових рад знову переглянуть – кількість іноземних представників скоротять, позбавивши їх більшості. "Вже досягнуто розуміння з номінаційним комітетом, який очолює віце-прем'єр Олексій Любченко, що призначення незалежних членів – іноземців і наших – буде в пропорції 50/50", – сказав виданню один з керівників держкомпаній.

Останні призначення в наглядових радах підтверджують обраний курс на скорочення іноземців в цих органах. Наприклад, у наглядовій раді компанії "Магістральні газопроводи України" пропорція іноземців та українців становить 2/3, про що було вирішено в липні. А в новопризначеній наглядовій раді "Центренерго" іноземців взагалі немає.

"Дійсно, було б справедливо, щоб в наглядових радах українських компаній було представлено більше громадян України, які як мінімум знають базову мову документообігу і мають відповідний професійний досвід", – сказав РБК-Україна радник глави офісу президента Михайло Подоляк.

І хоча тема формування наглядових рад не належить до компетенції ОП, за словами Подоляка, для президента і команди влади принципово, щоб наглядові ради "функціонували відповідно до кращих міжнародних практик, були політично незалежними і орієнтувалися на інтереси відповідних держкомпаній і держбанків, а не будь-яких зовнішніх або внутрішніх суб'єктів, які намагаються неформально на щось впливати".

Ще одна причина, по якій хочуть скоротити число іноземців – збереження секретів і держтаємниці. І тут мова не тільки про оборонні підприємства. Наприклад, був випадок, коли одного з незалежних членів держкомпанії з газового сектора запідозрили у зв'язках з росіянами. З'ясувалося, що під час переговорів з підготовки нових транзитних контрактів він брав участь в одному з міжнародному заходів в Європі, організованому представниками РФ. У 2020 році цього члена наглядової ради звільнили, але за формулюванням про "неналежну роботу ради". Пізніше суд визнав звільнення незаконним.

Мабуть, найбільше публічних скандалів сталося в НАК "Нафтогазі", де склад НР змінювався кілька разів. Причому відбувалося це при різних урядах. Члени наглядової ради тут спочатку дорікали владі в політичному тиску і через це звільнялися. Потім і влада виставляла претензії до наглядової ради за підігравання керівництву компанії.

"В інтересах держави – провести відкритий і на конкурентній основі відбір незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу". Цього не робилося раніше, але зараз саме час. Все питання в тому, чи можуть наглядові ради діяти професійно, реально незалежно і чи розуміють люди в наглядових радах реальний зміст роботи компаній", – зазначив Михайло Подоляк.

В ОП вважають, що в наглядових радах має бути більше українців (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Якість роботи наглядових рад залежить не від наявності або відсутності там іноземців, а виключно від компетентності його членів, і – дуже важливо – від підзвітності, вважає керівник напрямку корпоративного управління Київської школи економіки Андрій Бойцун.

"Це питання компетенції. Абсолютно неправильно будувати розмову, іноземці повинні бути або українці. Потрібно зробити так, щоб наглядова рада була підзвітна акціонеру (при цьому і сам акціонер повинен бути професійним), а цього поки немає", – заявив він у коментарі РБК-Україна.

А в деяких випадках, на його думку, іноземці поки просто незамінні. "Наприклад, нам потрібно буде інтегруватися в європейську енергосистему. І наглядовій раді зовсім не завадить людина, яка знає, як це робити (в "Укренерго", – ред), яка з нею працювала, а в Україні таких просто немає", – зазначив Бойцун.

Крім того, він вважає, що прийшов час подумати про те, як переглянути склад номінаційного комітету, який сьогодні складається переважно з представників міжнародних фінансових організацій.

"Це було нормально на початковому етапі, коли нам треба було налагодити процес, і практично не було інших людей, які викликали б довіру. Але не може вічно сидіти глава регіону від ЄБРР або МВФ в цьому комітеті. У них є маса своєї роботи. У майбутньому до складу номінаційного комітету потрібно вводити незалежних людей – наприклад, тих, хто вже успішно займався подібним в інших країнах, або шанованих вчених. І потрібно платити їм гроші за роботу – це теж частина їх незалежності", – пояснив експерт.

Корпоративна реформа в держсекторі показала, що політики і прибулі в Україну експати говорять на різних мовах, буквально нервуючи один одного і не знаходячи взаєморозуміння. Чиновники, часто далекі від передових практик корпоративного управління, відверто не розуміють, чому держава як акціонер не може мати впливу на компанію. Іноземці ж в наглядових радах агресивно реагують на спроби влади нав'язати їм свою думку, що в підсумку виливається в заяви про політичний тиск, відставки і скандали. В атмосфері недовіри і непорозуміння навряд чи можна очікувати успішної роботи і розрахувати на прибуток держпідприємств.