Гра на нервах. До чого призвела паніка інвесторів через загрозу вторгнення РФ

Ризики вторгнення Росії в Україну і відсутність прогресу у переговорах між РФ і США налякало іноземців, що вклалися в український держборг. Як підсумок – вони почали активно виводити гроші з країни, чинячи тиск на курс гривні. Все це лягло на й так непросту ситуацію з цінами, підштовхнувши Нацбанк до підвищення облікової ставки та перегляду прогнозу по інфляції. Детальніше – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Старт року видався занадто нервовим для українських фінансів. Чутки про нову агресію РФ, аж до вторгнення, змусили панікувати портфельних інвесторів, які почали "скидати" український держборг.

Нерезиденти у січні зменшили свій портфель в облігаціях держпозики на 6,2 млрд гривень, скуповуючи долари й тим самим чинячи тиск на валютний ринок. Причому, як пояснили у Нацбанку, левову частку паперів вони продали на вторинному ринку з "дисконтом", не чекаючи погашення Мінфіном.

До того ж на тлі негативу від заяв російських і західних політиків різко впали й українські євробонди.

"Котирування 10-річних євробондів України пішли вниз на 9,4% – до 79,3 центів за 1 долар номіналу, що дає дохідність до погашення на рівні 10,9% при купоні 7,37%", – вказують аналітики ІК Eavex Capital. Тоді як дохідність облігацій з погашенням у вересні досягла 20%, а за бондами з виплатою у наступні три роки – до 14-15%, додали експерти групи ICU.

Курс впав, але це не привід для паніки

Істерія від нагнітання обстановки біля україно-російського кордону не обійшла стороною і валютний ринок. Курс гривні "просів" буквально на очах, впевнено переступивши позначку 28 гривень/долар і закріпившись у районі 28,4 гривень/долар. Що вже вище, ніж очікували кількома днями раніше опитані РБК-Україна казначеї банків.

До середини цього тижня ситуація дещо заспокоїлася, вчора міжбанк показав хоч і невелике, але зміцнення гривні.

Коментуючи стрибок курсу, в НБУ уникають слова "паніка", називаючи те, що відбувається на ринку "турбулентністю". Регулятор бачить проблему більше у реакції нерезидентів, запевняючи, що український бізнес і фізособи реагували набагато спокійніше.

"Ми не бачимо жодних ознак панічної поведінки. У нас є одна категорія клієнтів – нерезиденти, які продали цінні папери – ОВДП, вони сьогодні демонструють дійсно агресивну покупку іноземної валюти", – сказав у четвер голова Нацбанку Кирило Шевченко.

У січні регулятор вже продав понад 750 млн доларів, що на 600 млн менше, ніж у грудні. До слова, у березні 20-го року, коли Україна пішла на локдаун через "ковід", Нацбанк, згладжуючи коливання, щоб не допустити обвалу гривні, був змушений продати понад 2 млрд доларів.

Ще один фактор, що розгойдав курс – великі бюджетні виплати у грудні. Саме вони зазвичай призводять до збільшення попиту на валюту у січні, пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін. "У грудні Мінфін витратив 76 млрд гривень. Частина цих грошей через якийсь час пішла на валютний ринок", – сказав він.

Ставки зроблені: що буде з цінами в Україні

Російський фактор дуже невчасно наклався на ряд інших проблем, що чинять тиск на українську економіку. Ключова з них – все ще високі ціни на енергоносії, зокрема, газ.

"Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, а й потребуватиме поступового перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги", – попереджає Кирило Шевченко.

До того ж будуть рости витрати бізнесу по фонду оплати праці. Це відбудеться швидше, ніж очікувалося, через підвищення попиту на робочу силу в Україні та за кордоном і диспропорції на ринку праці.

"На тлі збільшення доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який стримуватиме сповільнення інфляції", – попереджають в НБУ.

До всього іншого, за очікуваннями Нацбанку, з боку торгових партнерів України, де інфляція ще не досягла пікових показників, також буде зберігатися тиск на ціни.

Для інфляції негативні фактори все ж переважають над позитивними, як, наприклад, рекордні врожаї та зниження цін на світових ринках на деякі види продовольства, а також ефект від зміцнення гривні у 21-му році і т.д.

Зваживши це, регулятор переглянув свій прогноз щодо інфляції з 5% до 7,7% у 2022 році, а також погіршив очікування щодо зростання реального ВВП з 3,8% до 3,4%.

"Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі", – кажуть в НБУ.

Реагуючи на зростання цін, Нацбанк також прийняв рішення підвищити облікову ставку з 9% до 10%. Облікова ставка НБУ – це орієнтир вартості грошей, який, серед іншого, впливає і на банківські ставки. І, по суті, це ціна, за якою Нацбанк кредитує інші банки, впливаючи через цей інструмент на ціни.

Якщо ставка висока, то і кредити дорогі, а тому населення і бізнес воліють їх не брати, а накопичувати (у випадку банків – часто в ОВДП або депсертифікатах НБУ) і менше витрачати. Через це політики часто критикували правління НБУ, дорікаючи у зайвій обережності та жорсткій монетарній політиці.

Тоді як прихильники більш "м'якого" підходу впевнені, що в кризу краще опустити ставки, залити економіку дешевими кредитами та дати їй поштовх для зростання. Тільки ціна такого рішення – ще більший розгін інфляції й девальвація місцевої валюти, що на собі за підсумком минулого року сповна відчула Туреччина.

Враховуючи ситуацію з цінами та сплеск на валютному ринку, Нацбанк підвищив ставку, як і очікував ринок, сказав РБК-Україна фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Сумніви були тільки навколо величини, на яку потрібно її підвищувати. Але, у будь-якому випадку, це адекватна реакція на сформовані виклики, впевнений він.

Чи буде прямий вплив облікової ставки на ставки банків за кредитами та депозитами – питання неоднозначне. У НБУ запевняють, що цей інструмент працює, що видно за підсумками минулого року, коли ставки також підвищувалися.

Михайло Демків вказує, що ставки за депозитами дещо зросли в останньому кварталі 2021 року і продовжать зростати цього року. Але проти цього грає серйозний фактор – дуже висока ліквідність банківської системи. "Люди продовжують тримати гроші у банках навіть за поточних відсотків", – говорить він.

Крім, власне, підвищення, НБУ задав очікування щодо зростання ставки в майбутньому до 11%, уточнив Демків. "Плани Росії передбачити важко, але на відміну від 2015 року, у НБУ є значно більший інструментарій – в рази вищі резерви та працюючий інструмент облікової ставки. Однак, якщо, не дай бог, будуть бомбардувати українські міста, то тут вже інфляцією керувати складно", – зазначив аналітик ICU.

І хоча реакція НБУ на інфляцію вірна, навряд чи тільки монетарними методами можна досягти поставленої мети, вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

"Вони усвідомлюють, що це вимушений захід, але він не стане панацеєю. Адже з підвищенням ставки НБУ одночасно збільшив прогноз про інфляцію. Це збігається з тим, що ми бачимо останні місяці", – говорить він.

На інфляцію, зазначив аналітик, тиснуть ціни енергоресурсів, а тому самою обліковою ставкою тут не допомогти. І у такому випадку важливо, як уряд буде діяти – чи стане обмежувати тарифи на газ та інші послуги ЖКГ для населення після опалювального сезону або встановить їх у рівень "ринку".

"Будь-яке обмеження споживчої інфляції, особливо адміністративне, тягне за собою інші небезпечні перекоси. За це доведеться платити або державі, наприклад, "Нафтогазу" або "Енергоатому", або промисловим споживачам газу та електроенергії. Але потім це все одно знайде відображення у зростанні споживчих цін", – вважає Паращій.

Ближче до МВФ або у кого тепер позичати

Нацбанк у своїх очікуваннях і прогнозах виходить з того, що Україна продовжить роботу з МВФ і зможе розраховувати на кошти за кредитною програмою. Що особливо важливо через напружену геополітичну ситуацію і конкуренцію за інвесторів між країнами з ринками, що розвиваються.

Мінфіну у цьому плані вже зараз непросто. Через реакцію нерезидентів і їх "вихід" з ОВДП уряду стає складніше розміщувати облігації, що підтвердили підсумки аукціону у вівторок. Тоді вдалося залучити до бюджету трохи більше 4,2 млрд гривень, з яких "левова частка" – валютні облігації. За обсягом це один з найгірших аукціонів з осені минулого року.

Крім того, навряд чи зараз має сенс говорити про плани щодо запозичень на зовнішніх ринках капіталу. Інвестори, як раніше писало РБК-Україна, і так починають втрачати інтерес до країн з ринками, що розвиваються, збільшуючи премію за ризик при покупці їх активів. А у випадку України додаються і ризики "російського фактора", що ще більше здорожить будь-яке ринкове запозичення для нашої країни.

Навряд чи хтось може спрогнозувати, як довго зовнішні фінансові ринки будуть закритими для України. Минулого року, коли інвестори теж були налякані ризиками ескалації біля кордонів з боку РФ, єврооблігації падали в ціні, як і зараз. Але як тільки росіяни відвели війська вглиб своєї країни, буквально через кілька днів Україна, побачивши "вікно", провела випуск єврооблігації.

"Деескалація рано чи пізно відбудеться. І, швидше за все, ризики повернуться ближче до того рівня, де вони були два місяці тому. Якщо "вікна" для розміщення не буде, Україні цілком може вистачити неринкових позик від МВФ, Світового банку та інших кредиторів", – вважає Олександр Паращій.

При гіршому сценарії, скажімо, якщо ризики ескалації триватимуть кілька місяців і навіть півроку, можливо, варто говорити про якесь більш серйозне міждержавне фінансування або навіть про реструктуризацію держборгу.

"Україна не витримає так довго під тиском, та й не потрібно їй це робити. Якщо Захід не здатний вирішити питання з Росією, значить, доведеться активніше допомагати Україні", – говорить аналітик ІК Concorde Capital.

Крім санкцій і політичного тиску на РФ, західні партнери вже зараз можуть допомогти Україні з розміщенням єврооблігацій, надавши свої гарантії по виплаті цього боргу. Тим більше що такий інструмент США вже використовували у 2014-2016 роках, дозволивши Україні зайняти під історично низький відсоток і простягнувши їй руку у складний час. До слова, той випуск облігацій уряд вже успішно погасив.

Подібний жест зараз став би не тільки економічною подушкою безпеки, а й політичним сигналом, що Україна може розраховувати на реальну підтримку Заходу.