Збірна Італії тріумфувала на чемпіонаті Європи. Вболівальники "Скуадри Адзурри" і хейтери Англії можуть сказати, що вони більше заслуговували на перемогу. І частково матимуть рацію.
Як Італія прийшла до тріумфу - у матеріалі РБК-Україна.
Група. 1-й тур. 11 червня. Італія - Туреччина 3:0
Група. 2-й тур. 16 червня. Італія - Швейцарія 3:0
Група. 3-й тур. 20 Червня. Італія - Уельс 1:0
1/8 фіналу. 26 червня. Італія - Австрія 2:1 в екстра-таймі
1/4 фіналу. 2 липня. Італія - Бельгія 2:1
1/2 фіналу. 6 липня. Італія - Іспанія 1:1 (4:2 по пенальті)
Фінал. 11 липня. Італія - Англія 1:1 (3:2 по пенальті)
Навряд чи хтось бачив в Італії реального претендента на титул перед стартом турніру, незважаючи на серію без поразок в офіційних матчах з 2018 року, коли команду очолив Роберто Манчіні. Тоді команда пролетіла повз Чемпіонат світу-2018, провалившись у кваліфікації. Перед Євро ніхто не сумнівався, що Італія вийде з групи, але мало хто чекав саме такого проходу "далі".
Виступ "Скуадри Адзурри" в груповому етапі змусив змінити тон розмов. Італія максимально впевнено відіграла матчі проти Туреччини (3:0), Швейцарії (3:0) і Уельсу (обіграли напіврезервним складом 1:0) і без всяких проблем оформила путівку в 1/8 фіналу. Але все ще залишалися цілком обґрунтовані сумніви, адже відіграти впевнено проти не найсильніших суперників на груповому етапі це одне, а от показувати сильні сторони в матчах плей-офф - зовсім інше.
У плей-офф, звичайно, Італія грала вже не так яскраво. Основний час матчу проти Австрії в 1/8 фіналу був незрілим і лише в додатковий час італійці дотиснули суперника за рахунок класу - 2:1. У чвертьфіналі з Бельгією були голи і було цікавіше, але матч був дуже небезпечний для Італії - тільки погана гра на завершальній стадії атак вберегла їх від переведення поєдинку в овертайм - теж 2:1, але в основний час. Екстра-тайми і вже серію пенальті довелося грати проти Іспанії в півфіналі. І в цьому поєдинку Італія зіграла досить слабо і десь навіть заслуговувала програти в основний час і вилетіти. Але Іспанія не проявила характер і в підсумку вилетіла по пенальті. Італія потрапила до фіналу великого турніру вперше з 2012-го року.
Шлях Італії виразно виглядає більш цікавим насиченим, ніж у Англії, яка дуже мляво, ніби в економ-режимі і без бажання вийшла з групи, у чвертьфіналі вийшла на Україну, найпростішого суперника з можливих, а у фінал пройшла завдяки неоднозначному пенальті в грі з Данією.
Зустріч з Англією для Італії видалася досить неоднозначною, виходячи з того, як проходив матч. Господарі швидко відкрили рахунок і взяли під контроль хід першого тайму. Італія рясно володіла м'ячем, робила паси, шукала шляхи до воріт Джордана Пікфорда, але все це було вникуда. У другому таймі в цілому картина не сильно змінювалася і хто його знає, як би складалася гра до гола Леонардо Бонуччі. Але після нього Італія ожила і в найближчий період заволоділа ініціативою і стала загострювати в атаці. При більш успішному збігу обставин міг бути і другий гол для них, але не вийшло.
Екстра-тайми пройшли без яскравих моментів біля воріт обох команд, а в другому екстра-таймі, як це часто бувало на Євро-2020, вже стало зрозуміло, що обидві команди готуються до серії пенальті.
Безумовно, головним героєм і творцем перемоги в серії став Джанлуїджі Доннарумма. Звичайно, окремо допоміг і Маркус Рашфорд, який пробив у штангу, але Доннарумма потягнув два удари від Букайо Сака і Джейдона Санчо і саме після його останнього сейву Італія і стала чемпіоном Європи. Не дарма його визнали найкращим гравцем турніру. У ПСЖ, гравцем якого він незабаром стане, безумовно задоволені.
Кожна з перемог Італії в плей-офф має ноти сумніву і частину везіння. Але все ж не можна стверджувати, що команда стала чемпіоном Європи саме завдяки везінню. Є заклішований коментаторське вислів "щастить тому, хто везе" і він дійсно може бути застосований в цій ситуації. Якби в Італії не було якості, то не було б і фіналу, не було б і Кубка Анрі Делоне над головою збірної в результаті.
Гол Лоренцо Інсіньє у ворота Туреччини
Гол Мануеля Локателлі у ворота Швейцарії
Гол Федеріко К'єзи у ворота Австрії
Гол Лоренцо Інсіньє у ворота Бельгії
Гол Леонардо Бонуччі у ворота Англії. Тому що у фіналі, тому що зрівняв рахунок