Хімічна галузь може втратити тисячі робочих місць, - глава ДЗМД
Фото: Сергій Леськовський (з відкритих джерел)
Український виробник добрив вважає, що Україна повинна адекватно відповісти на гібридну торговельну війну
В хімічній галузі України очікуються масштабні скорочення працівників, якщо ситуація з імпортом мінеральних добрив в Україні не зміниться. Про це УНІАН заявив голова наглядової ради ПРАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" (ДЗМД) Сергій Леськовський, передає РБК-Україна.
"Попри поліпшення деяких показників у хімічній промисловості України за останній рік, ситуацію в галузі можна назвати кризовою і нестабільною. Якщо вона не зміниться, то тільки на заводах з виробництва складних мінеральних добрив можуть втратити роботу близько 4,5-5 тисяч фахівців. Також кілька тисяч осіб може потрапити під скорочення на підприємствах азотної хімії", - зазначив Леськовський.
За словами Леськовського, робота українських хімічних підприємств нестабільна в першу чергу через перенасичення внутрішнього українського ринку мінеральними добривами з-за кордону.
"Ми просимо Кабінет міністрів України виробити новий підхід до імпорту міндобрив, який відповідав би сучасним економічним реаліям. За складних добрив українські підприємства можуть забезпечити поставку понад 40% заявлених обсягів сільгоспвиробників. 50-60% імпорту - ласкаво просимо. По азотним добривам в українських підприємств є можливість задовольнити 100% заявок українських фермерів та агрокомпаній. Тут також можна шукати баланс, але явно не в нинішній пропорції, коли імпортної продукції на ринку деколи виявляється більше, ніж вітчизняної", - вважає Леськовський.
Леськовський переконаний, зволікання з рішеннями щодо імпорту добрив призведе до масового скорочення робочих місць у вітчизняному хімпромі вже найближчим часом.
"Збільшення безробіття ляже додатковим тягарем на бюджет. У той час як для підтримки підприємств хімічної галузі з боку держави наразі не потрібно ніяких інвестицій, кредитів і вливань бюджетних коштів. Потрібно просто прийняти ряд рішень на рівні Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України та Кабінету міністрів України щодо імпорту міндобрив", - зазначив Леськовський.
За його словами, мова йде не про заборону імпортних мінеральних добрив, а про регулювання та квотування приблизно таким же чином, як Євросоюз регулює постачання української продукції на європейський ринок, піклуючись про своїх виробників.
Леськовський також нагадав, що з липня 2019 року український ринок був повністю закритий для російської хімічної продукції. Однак хімічні підприємства в Росії не зменшили, а навпаки - збільшили виробництво добрив, значна частина яких продовжує опосередковано поставлятися в Україну.
"Процвітає явище свопіювання з 5-8 країнами, де на ринок цих країн поставляються не властиві їм за попередньою статистикою обсяги російської продукції, а значні обсяги добрив з цих країн розгорнулися на український ринок. Ми зіткнулися з явищем недобросовісної конкуренції, коли наші партнери з Білорусі, Польщі, Сербії, Литви, Румунії, Греції, Грузії, Туреччини та інших країн по свопу в рази збільшили експорт своєї продукції на український ринок, а для власних сільгоспвиробників вони імпортували продукцію, значна частина якої походженням з Росії. Відбувається взаємозаміна, яка повинна отримати належну оцінку в Україні. Фактично, це гібридна торгова війна", - вважає Леськовський.
Леськовський переконаний, деякі країни, маючи доступ до дешевшої російської сировини, від 70% до 90% власної продукції експортують на український ринок безмитно, без регулювання, без обмежень.
"У нас же аграрний сектор пріоритетний і стратегічний. І якщо він перебуває в такій залежності від імпорту мінеральних добрив - значить він у стані небезпеки. Не кажучи вже про саму хімічної галузі, де при збереженні нинішньої ситуації з імпортом, підприємства будуть змушені масово скорочувати людей, і в кінцевому підсумку ліквідуватися", - заявив голова наглядової ради ДЗМД.
Нагадаємо, раніше президент Союзу хіміків Олексій Голубов заявив, що портові збори в Україні у 2-3 рази вище, ніж у сусідніх країнах, їх потрібно знижувати.
