Гуманітарний шантаж: як Путін використовує COVID-19 для зняття санкцій

Росія хоче під приводом пандемії COVID-19 домогтися скасування санкцій. Європейський Союз та США не мають наміру послаблювати обмежувальні заходи, поки Кремль не припинить свою агресивну політику, в тому числі щодо України. Але Володимир Путін не залишає спроб натиснути на світове співтовариство і шукає союзників для боротьби з санкціями. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

На останньому саміті G-20 президент Російської Федерації закликав ввести мораторій на санкції на період пандемії. Володимир Путін стверджує, що мова йде насамперед про товари першої необхідності і фінансові транзакцій для їх закупівель.

"Зрештою це питання життя і смерті людей, це суто гуманітарне питання. Потрібно вичистити ці питання від всілякого політичного лушпиння", – додав він.

Незважаючи на "гуманітарне" підґрунтя цієї заяви, на Заході виступ Путіна сприйняли як спробу послабити санкційний режим, від якого економіка Росії страждає вже шість років. В українському МЗС запевняють, що міжнародні партнери на ці виверти не піддаються. Про скасування санкцій може йти мова тільки після припинення російської агресії в Криму і на Донбасі.

Санкції проти коронавірусу

Світова економічна криза на тлі пандемії COVID-19 виглядає неминучою. Більшість цивілізованих країн запровадили жорсткі заходи для боротьби з коронавірусом. Це спричинило катастрофічний ефект на роботу великих підприємств, торговельний баланс і логістичні ланцюжки по всьому світу. Інститут міжнародних фінансів (IIF) прогнозує падіння світової економіки на 1,5% вже в цьому році.

Однією з ключових точок у хронології глобальної кризи можна вважати "нафтову війну", яка розпочалася на початку березня після виходу Росії з переговорів з ОПЕК+ щодо зниження нафтовидобутку. У відповідь Саудівська Аравія істотно наростила виробництво. Світовий рівень споживання на тлі карантину значно просів. Все це в комплексі обвалила ринок. Вперше з 2002 року ціна на нафту марки WTI впала нижче 20 доларів за барель.

Вартість бареля російської нафти Urals в Європі впала до 16 доларів – ціни рівня 1992 року. Нафта і газ становлять близько двох третин експорту РФ. Тому слідом за обвалом котирувань на вуглеводні різко в ціні почала втрачати і російська валюта: з початку місяця долар в Росії подорожчав майже на 20% – до 80 рублів. Однак і це ще не кінець, аналітики вже розглядають "апокаліптичний сценарій", коли через різке зниження споживання під час карантину ціна нафти впаде до 10 доларів за барель.

Росія спровокувала нафтову кризу (фото: lukoil.ru)

"Що мертве – померти не може", – цей девіз з культового серіалу "Гра престолів" як не можна краще резюмує думки західних оглядачів про вплив світової кризи на російську економіку. На їхню думку, Кремль в чомусь навіть краще підготовлений до кризи, ніж інші країни, як не дивно, завдяки санкціям.

"Швидше, російська економіка менш чутлива до шоку, тому що вона вже самоізолюється протягом останніх шести років. З тих пір, як Путін незаконно анексував Крим і розпалював війну на Україні, Захід ввів санкції проти Росії, а Росія ввела санкції проти Заходу", – відзначає The Economist.

Починаючи з 2017 року, всю валютну виручку від продажу нафти, яка перевищує 40 доларів за барель, Росія направляє в спеціальні фонди "на чорний день". Видання стверджує, що на даний момент РФ сформувала резерви на близько 570 млрд доларів. При цьому останнім часом Центробанк кілька разів продавав валюту на 13 млрд рублів за добу, що пом'якшити падіння курсу.

New York Times пише, що після введених санкцій з 2014 року російські компанії і уряд зменшили свої зовнішні борги на 258 млрд доларів. У той же час, країна змогла частково убезпечити себе від припинення поставок з-за кордону. Так на тлі санкцій Євросоюзу частка імпорту харчових продуктів в РФ знизилася з 25% до 10%.

"Протягом багатьох років економісти критикували російську економічну політику як надмірно консервативну, підкреслюючи економію над витратами. Здавалося, що це відображає глибоко вкорінену російську віру: "як би погані справи не були сьогодні, вони завжди можуть стати гірше". Тепер ця політика виглядає виправданою, особливо з урахуванням залежності країни від видобутку природних ресурсів в більшості своїх надходжень у твердій валюті", – зазначає видання.

Незважаючи на показну байдужість Кремля до загроз глобальної економічної кризи, Росія відчайдушно намагається поліпшити свою ситуацію. Заклик до перегляду санкцій червоною ниткою звучить у виступах російських політиків: починаючи від прес-секретаря МЗС РФ і закінчуючи самим Путіним.

"Гуманітарка" від Путіна

Основний пакет санкцій проти представників російської влади, бізнес-еліт і найбільших компаній був введений в 2014 році. Таким чином США і Європейський Союз відреагували на анексію Криму, війну на Сході України і катастрофу рейсу MH17, який був збитий над Донбасом. До обмежувальних заходів приєдналися Канада, Австралія, Японія, Швейцарія та інші країни.

"Зараз ситуація в Росії напередодні економічної кризи, яка тільки починається, у зв'язку з пандемією, погіршується. Справа в тому, що у неї немає іншого виходу – тільки намагатися скасувати ці санкції. Розрахунок на те, що на Україну будуть звертати менше уваги і Росія хоче скористатися цією можливістю", – пояснив РБК-Україна голова комітету Верховної ради із зовнішньої політики Олександр Мережко.

Минулого тижня, 26 березня, Росія попросила генерального секретаря ООН Антоніу Гуттериша закликати світову спільноту зняти санкції, "які заважають боротьбі з поширенням коронавіруса". Формально йдеться про скасування обмеження на постачання продуктів харчування, медикаментів та обладнання.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав G-20 переглянути санкції (фото: flickr.com/United Nations)

Але таке рішення створить юридичний прецедент, завдяки якому в майбутньому Кремль зможе розширити "дозвільний список" і фактично нівелювати санкційний ефект. Під листом також підписалися Китай, Іран, Куба, Сирія, Нікарагуа, Венесуела і КНДР. У сухому залишку так виглядає кремлівський союз для боротьби з санкціями.

"Прогнозовано РФ прагне скористатися важкою ситуацією в світі на тлі поширення COVID-19 для відбілювання своєї агресивної політики. Історичний досвід підказує, що проект резолюції ГА ООН, внесений Росією під нейтральною, на перший погляд, назвою "Декларація про солідарність ООН в період загрози COVID-19", не має нічого спільного з реальністю", – розповів представник України при ООН Сергій Кислиця.

Він підкреслив, що санкції "ніяк не обмежують гуманітарну допомогу, за яку так розхвилювалися в Кремлі". Яскравий приклад: "допомога", яку офіційна Москва нещодавно надала Італії. За даними La Stampa, 80% поставок "практично не мають користі" – це переважно обладнання для дезінфекції територій, але у вантажі немає ні масок, ні тестів на коронавірус, ні апаратів ШВЛ. В той час, як прибулі фахівці – це більше сотні військових, а не медиків. Курирує операцію Міноборони РФ.

"Путін побачив у коронавірусі можливість закріпитися на італійській політичній арені і італійський прем'єр не посоромився своєї підтримки в цій нелегкій кризі, прийнявши все це для закріплення чудових особистих стосунків з політичною стороною Москви", – пише видання.

У свою чергу, німецька Bild стверджує, що глава уряду Італії Джузеппе Конті був змушений піти на цей крок під тиском "ультраправих" з партії "Ліга". Зокрема, "російська допомога" була організована депутатом цієї політсили і співзасновником групи "Друзі Путіна" Паоло Грімольді у співпраці з представником "Альтернативи для Німеччини" Ульріхом Еме.

"Гуманітарку" від Путіна отримали і Сполучені Штати. Президент США Дональд Трамп розповів, що Росія надіслали "дуже великий вантаж", в якому є і медичне обладнання, однак не уточнив, яке саме.

Напередодні Трамп і Путін під час телефонної розмови домовилися "тісно співпрацювати для оживлення світової економіки та боротьби із COVID-19". При цьому в Кремлі стверджують, що російський президент не просив про скасування санкцій.

Згорнути агресію

Мережко припускає, що Росія буде посилювати тиск на ключові країни Євросоюзу, щоб вони виступили за перегляд санкцій. Насамперед мова йде про Францію та Німеччину, але в меншій мірі і про інших великих гравців.

"Зараз ми бачимо, що Росія заграє з Італією, щоб поліпшити свій імідж. Вони намагаються робити вигляд, що це не агресивна держава, а гуманітарна, яка надає допомогу. Це цинічна політична гра", – зазначив він.

За словами голови профільного комітету Ради, ЄС також зацікавлений у скасуванні обмежень на тлі економічної кризи, але "принципи повинні переважити". Він уточнив, що говорити хоча б про пом'якшення санкційного режиму можна тільки після прогресу в мирних переговорах щодо конфлікту на Донбасі.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів РБК-Україна, що Росія регулярно під різними приводами намагається закликати до послаблення або скасування санкцій. Мовляв, змінився тільки привід – пандемія коронавірусу. Але глава МЗС нагадує, що це питання можна розглядати тільки якщо Кремль згорне свою агресію в Україні.

"Масштаб зусиль РФ демонструє: санкції їм печуть. У той час, коли ціна на нафту так сильно впала, а рубль злетів вгору, стали пекти ще більше. Можу тільки порадити керівництву Росії згорнути агресію проти України і залишити нас у спокої. З гуманітарних міркувань. І сконцентруватися замість цього на допомозі громадянам Росії в цей складний час", – додав Кулеба.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба бореться за збереження санкцій (фото: РБК-Україна / Віталій Носач)

Віце-прем'єр-міністр з реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков в інтерв'ю РБК-Україна зауважив, що "в Європі втомилися від санкцій", тому зберегти їх допоможе тільки виконання Мінських угод. Він уточнив, що учасники "нормандського формату" – Франція і Німеччина, "здавати Україну поки не мають наміру", а Росія не дотримується домовленостей, тому санкції зберігаються.

Глава українського МЗС каже, що його відомство "включило всі дипломатичні двигуни", щоб протистояти інформаційній кампанії Росії. Кулеба додав, що протягом минулого тижня спілкувався з низкою своїх колег у країнах ЄС і таких розмов було до чотирьох в день.

"Я нагадував, що санкції були введені за агресію і ніякого відношення до пандемії не мають. І ви знаєте, кожен мій співрозмовник поділяє такий підхід. Всі запевняють, що санкційна політика пов'язана тільки з врегулюванням конфлікту, і буде залежати виключно від бажання чи небажання Росії припинити цю війну", – резюмував він.

У той же час Олександр Мережко нагадав, що кожен раз, коли економічна ситуація погіршувалася, Росія "вирішувала питання" за рахунок агресивних дій проти сусідів.

"Наприклад, війна Росії проти Грузії в 2008 році, коли сталася світова економічна криза. Путін намагається за рахунок зовнішньої агресії відвернути увагу населення від внутрішніх економічних і соціальних проблем", – пояснив глава комітету Ради з зовнішньої політики.