Гривня падає, ціни ростуть. Що чекає економіку України найближчі пару років

Курс гривні до долара за день впав відразу на 25%. Нацбанк вчора девальвував українську валюту до 36,57 гривень/долар і зберіг облікову ставку на рівні 25%. Це досить сильний та сміливий крок, але і сигнал, що найближчим часом істотних поліпшень в економіці чекати не варто. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Економічна ситуація України, незважаючи на війну, контрольована. І її стан навіть дещо покращився порівняно з першими місяцями активізації бойових дій з боку Росії. Саме так вважають у Національному банку України.

Але ризики, пов'язані з війною та її наслідками, залишаються досить високими. Прогнози НБУ поки досить стримані і не дозволяють істотно послабити монетарну політику. Втім, деякі коригування раніше прийнятих рішень вже можна робити.

Гривня різко подешевшала

З 21 липня Нацбанк підвищив офіційний курс гривні до долара на 25% - до 36,57 гривень/долар. Регулятор це пояснює "зміною фундаментальних характеристик економіки" України під час війни і зміцненням долара до інших валют. І дійсно, вартість долара до середини липня практично зрівнялася з євро. Підвищення офіційного курсу, відзначили в Нацбанку, дозволить збільшити гривневий дохід експортерів і надходження до бюджету.

До речы, девальвуючи гривню, регулятор врахував і перспективу відновлення експорту зерна з України. Продаючи за вищим курсом валюту, аграрії зможуть отримати більше коштів на проведення осінніх польових робіт.

Нацбанк при цьому вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%. Згідно з базовим сценарієм, такий розмір ставки може залишитися до другого кварталу 2024 року. Однак, як зазначив заступник голови правління НБУ Сергій Ніколайчук,"прогноз – не зобов'язання", рівень невизначеності досить високий і ситуація може змінитися.

"У разі реалізації ризиків Національний банк може підвищити облікову ставку і ставки за своїми монетарними операціями понад поточні рівні для збереження стабільності грошово-кредитної сфери і керованості інфляційними процесами", - йдеться в коментарі регулятора. У недавньому інтерв'ю РБУ-Україна радник президента Олег Устенко висловив думку, що ставку можна буде підняти вже через місяць-півтора, якщо інфляція не знизиться до 15%.

Керівник підрозділу макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук вважає, що збереження ставки на колишньому рівні – рішення очікуване, але прогноз її збереження до 2024 року занадто песимістичний.

"Якщо ситуація на фронті буде змінюватися на користь України, то прибутковість гривневих активів, ймовірно, варто знижувати раніше. Однак, звичайно, ризики більш негативного розвитку подій високі. Насправді не можна повністю виключати подальшого зростання облікової ставки", - заявив він у коментарі РБК-Україна.

Збереження обмежень валютного курсу в НБУ пояснюють необхідністю і надалі контролювати інфляцію, ризики якої істотно не знижуються. "За оцінками НБУ, повернення до плаваючого курсу, на жаль, передчасне", - заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Він припустив, що після зміни офіційного курсу коливання на валютному ринку можуть бути, але несуттєві. "Не виключено що коливання триватимуть, але підстав для паніки немає... якщо буде потрібно, ми готові застосовувати додаткові заходи для зниження курсових коливань і захисту міжнародних резервів", - заявив він.

Рішення девальвувати гривню лише через 5 місяців після заморозки курсу глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає запізнілим, оскільки для підтримки "неадекватного реаліям" офіційного курсу (29,25 гривень/долар при ринковому 36-37 гривень/долар) було витрачено майже 12 млрд доларів з резервів.

"Тепер, коли курс приведений у відповідність з ринковими реаліями, можна очікувати збалансування валютного ринку, адже багато експортерів, які в останні місяці притримували долари, не бажаючи їх міняти за сміховинним курсом, прийдуть на ринок з продажем заробленої валюти. Більш того, якщо всі переконаються, що валютний ринок збалансований, для чого буде потрібно кілька тижнів, і що він буде триматися на такому рівні досить довго, то не виключено, що відновиться попит на ОВДП серед іноземців", - зазначив експерт.

Паращій вважає, що Мінфін для цього вже зробив важливий крок, піднявши ставки за річними ОВДП з 11% до 14%. Відновлення попиту на папери серед нерезидентів, як вважає співрозмовник, дозволить Нацбанку відновити нарощування золотовалютних резервів, а уряду залучати гроші на відкритому ринку.

Монетарна політика жорстка, а інфляція висока

За прогнозом Нацбанку, інфляція за підсумком року може перевищити 30%, тому регулятор продовжить застосовувати жорстку монетарну політику. На тлі таких інфляційних очікувань, вважає аналітик "Альфа-Банку Україна" Олексій Блінов, рівень процентної ставки в 25% стає все більш нормальним для сприйняття економічними суб'єктами.

Підвищення курсу до 36,57 гривень/долар, за словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, додасть до інфляції лише 2-3%. Це він пояснив тим, що бізнес в очікуванні девальвації вже заклав у ціни товарів комерційний курс. Не сильно позначиться девальвація і на цінах на паливо – підвищення може бути на 0,6-0,8%, зазначив Ніколайчук.

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн припустив, що ціни можуть взагалі не змінитися. "Поточні ціни на заправках можуть утриматися без підвищення. Цьому сприятиме і зниження світових цін на нафту і нафтопродукти, яке спостерігається в липні", - вважає експерт.

Інфляція може піти вниз з наступного року, очікують у Нацбанку. За їх прогнозом, в 2023 році зростання цін скоротиться до 20,7%, в 2024 – до 9,8% і досягне 5% в 2025 році. Однак це лише за умови завершення війни. Стримувати скорочення інфляції будуть ціни на енергоресурси, які навряд чи істотно знизяться. До того ж у перспективі дорогий газ потягне за собою підвищення тарифів на послуги ЖКГ.

Економіка України за підсумком року може скоротитися на третину, очікують в НБУ. Але якщо навіть активна фаза бойових дій незабаром завершиться, то темпи відновлення в 2023-2024 роках будуть відносно невеликими. У регуляторі вважають, що зростання ВВП в наступні два роки не перевищить 5-6% через значні втрати виробничого і людського потенціалу і ризиків безпеки, які все-таки будуть залишатися.

Заяви представників Нацбанку підтверджують, що швидкого оздоровлення економіки чекати не варто, погоджується Блінов. "Сигнал про намір підтримувати облікову ставку 25% річних протягом тривалого часу пролунав досить сильно, і він відсікає вельми ірраціональні очікування повернення до колишнього порядку речей, що існували серед багатьох учасників ринку досі. Разом зі слабким прогнозом зростання ВВП в 2023-2024 роках НБУ послав досить чіткий сигнал: швидкого оздоровлення економіки чекати не слід, потрібно готуватися до затяжної стагфляції економіки", - вважає економіст.

Прогноз інфляції від Нацбанку, на думку Олександра Паращія, підтверджує неефективність боротьби зі зростанням цін у нинішній ситуації підвищенням облікової ставки. "Це марна справа, адже прогноз інфляції значно перевищує рівень ставки, та й у Нацбанку очікують, що інфляція зійде нанівець сама собою трохи пізніше. Таким чином, в НБУ фактично визнали, що "погарячкували" з "задиранням" ставки минулого разу (облікова ставка була підвищена з 10% до 25% 2 червня – ред.)", - заявив Паращій в коментарі РБК-Україна.

При цьому саму заяву про те, що ставка буде не нижче 25% ще принаймні два роки Паращій вважає найбільш важливим в комунікації НБУ. "Це дуже сильний меседж для банків - фактично заклик не боятися піднімати ставки за "довгими" строковими депозитами (на 18-24 місяці) до рівня 25%", - зазначив він.

Зараз самі "сміливі" банки готові пропонувати на такий період ставки від 13% до 15%. "Багато розуму не потрібно, щоб підняти ставку для залучення депозитів. А ось потім опускати (у разі якщо НБУ знизить ставку) - це завжди боляче, тому що піде відтік розчарованих вкладників", - заявив Паращій.

З рішень НБУ і заяви його керівництва, а також з реакції на це експертів, можна зробити висновок, що ніяких істотних змін в кращу сторону незабаром очікувати не варто. Економіка буде залишатися в складному становищі і практично прямо залежати від ситуації на фронті і допомоги міжнародних партнерів.