Ситуація з висуненням підозри Генеральною прокуратурою члену Вищої ради юстиції (ВРЮ) Павлу Гречковському у хабарництві може свідчити про бажання ГПУ взяти під контроль ВРЮ напередодні її переформатування до Вищої ради правосуддя після вступу в силу змін до Конституції 30 вересня 2016 року. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Справи множаться, а "show must go on". ГПУ голосно заявила про викриття члена Вищої ради юстиції Гречковський. Відразу виникають питання та дивацтва. Чому цим займається ГПУ, а не Національне антикорупційне бюро? Чому доказова база знову не дотягує до обґрунтованої підозри? ВРЮ не звільнив [Гречковський на вимогу Генпрокуратури через відсутність доказів крім заяви Генпрокурора], суд відмовив взяти під варту [відпустив під заставу на час проведення слідчих дій]", - пише Карасьов.
"Що ж стосується Гречковського, то за цією справою проглядається прагнення дисциплінувати і поставити під контроль ВРЮ перед її переформатуванням напередодні судової реформи. Перевести орган суддівського самоврядування, так сказати, в режим ручного управління", - додає політолог.
Також Карасьов вважає неприйнятним автоматичне вирівнювання заможних громадян з корупціонерами.
"Так, корупція – це злочин, а багатство? Це якийсь левацький ухил, "неошариковщина", коли небідне життя вже може бути під підозрою. Боротьба з бідністю – не означає боротьби з багатством, якщо воно легально і законно зароблене. Той же Гречковський прийшов до ВРЮ з юридичного бізнесу, означає не бідна людина", - зазначає Карасьов.
На його думку, "справи, в яких ставка робиться більше на публіку, на резонанс, на медіа-вірусність, ніж на результат, на вердикт, де більше політики і набагато менше юриспруденції заважають як боротьбі з корупцією, так і збивають раціональний фокус прагнути як не до заможного, так до гідного життя".
"Багато шуму і... нічого?", – резюмує політолог перспективи подальшого розвитку цієї справи.