Гривня впала до долара за час карантину приблизно на 8%. Але обмінний курс не злетів різко і безконтрольно, як багато хто очікував у березні, коли бізнес і населення запасалися інвалютою на тлі розпочатої пандемії. Ажіотаж з часом спав, так як, по-перше, знизилися закупівлі імпортерів, а, по-друге, населення стало здавати більше валюти, відчуваючи потребу у гривні для поточних покупок. До того ж валютний ринок позитивно відреагував на новини про послаблення карантину і без п'яти хвилин підписаний договір з МВФ про новий кредит. Детальніше про те, що банкіри і аналітики думають про тенденції зміцнення курсу і яким він може бути на початку літа – у матеріалі РБК-Україна.
Гривня щоденно поступалася позиціями долару з самого початку карантину. І це тривало майже місяць, коли у кінці березня курс наблизився до позначки 28,2 гривень/долар.
Національний банк перші тижні пандемії продавав багато інвалюти, щоб гасити ажіотаж, який, як вважали в НБУ, був пов'язаний виключно з панічними настроями бізнесу і населення.
Критики дорікали Нацбанку у зайвому стримування курсу і швидкому спалюванні резервів. Але у квітні ситуація на міжбанку почала вирівнюватися, українська валюта стала відвойовувати втрачені позиції, а НБУ – викуповувати "зайві" долари.
Карантин уповільнив економіку. А криза, помножена на карантин, суттєво зменшила загальну тенденцію до покупок, говорить директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник. І зараз українці менше роблять покупок, відкладаючи на більш вдалий час великі витрати.
"Карантин в цілому зменшує активність людей: по більшості сегментів продажі просіли. Це призводить до зменшення споживання імпорту, що в свою чергу викликає зменшення попиту на купівлю валюти", – пояснив РБК-Україна експерт.
Крім того, за його словами, зниження вартості нафти, бензину і дизпалива також знизили потребу у купівлі іноземної валюти. До того ж у березні-травні практично завмерла туристична галузь, а значить, українці менше вивозили доларів і євро за кордон.
"НБУ оцінює грошовий потік від туризму у 2019 році (оплата турів, квитків, гроші, витрачені українцями за кордоном) в річному вираженні на рівні 8 млрд доларів. У 2020 році ми навряд чи отримаємо такий самий результат. Особливо враховуючи те, що останні кілька місяців спостерігається повна відсутність попиту на валюту у цьому сегменті", – уточнив Антон Стадник.
Зміцненню гривні допомогло не тільки зниження імпорту енергоносіїв, але і машинобудівної продукції, говорить глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук. І разом з тим, за його словами, спостерігалися досить стабільні обсяги експорту продтоварів, залізної руди та IT-послуг.
"Це зумовило у першому кварталі профіцит поточного рахунку платіжного балансу 244 млн доларів, у той час як роком раніше був дефіцит 150 млн доларів. За даними митниці, поліпшення торговельного балансу спостерігалося і у квітні", – роз'яснив Ніколайчук.
Динаміку курсу, як вважає аналітик, також підкріпила стабільна ситуація на ринку держборгу – відтік вкладень іноземних інвесторів був незначним, особливо на тлі інших країн.
Експерти також звертають увагу, що населення стало менше купувати валюти через зниження психологічного фактора. Хоча у березні, передбачаючи чергову кризу і пам'ятаючи, що попередні кризи 2008 і 2014 років були не найбільш сприятливими для курсу, банківської системи та економіки країни в цілому, населення знімало гривневі вклади з рахунків і масово скуповувало валюту, говорить Антон Стадник.
Як зазначив начальник департаменту персональних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group Ігор Левченко, ситуацію ускладнював той факт, що банки, перейшовши в режим роботи у карантині не могли у повному обсязі задовольняти потреби населення у валюті, що ще більше додавало імпульсу і впевненості населенню, що покупка валюти – це найкращий спосіб зберегти свої заощадження і підготуватися до гірших часів.
"Психологічна складова, яка мала досить серйозний вплив, пішла, і тепер ми бачимо практично повне нівелювання панічного попиту з боку фізосіб з купівлі валюти як в банках, так і на "альтернативному" ринку. Напевно, це один з найвагоміших чинників стабілізації курсу", – вважає Антон Стадник.
Вже близько місяця населення більш спокійно реагує на карантин, підтверджує директор департаменту казначейства і фінансових установ "ОТП Банк" Антон Коваленко. У квітні населення продало на 51 млн доларів більше, ніж купило.
"Кеш (курс в роздробі, - ред.) на 10-20 копійок вище курсу міжбанку, але стабільно рухається за ним у сторону без сильних коливань", – пояснив експерт "ОТП Банку".
І хоча удар по економіці через карантин буде сильним, поки найбільш негативні очікування не виправдовуються. Як зазначив Ігор Левченко, прогнози дефолту України, пов'язані з неможливістю обслуговування зовнішнього боргу, не збулися. А очікувану співпрацю з МВФ і прийняття "банківського закону" дали змогу Україні розраховувати на подальше фінансування, зазначив експерт.
Крім того, за його словами, у країни достатньо валютних резервів для обслуговування зовнішнього боргу в 9 млрд доларів у 2020 році. При цьому внутрішній борг у вигляді валютних облігацій, куплених нерезидентами, "заморозився" і не чине тиску на валютних ринок.
До того ж знизився ажіотаж, пов'язаний з купівлею валюти в квітні-травні порівняно з першими місяцями року, компанії експортери збільшили продаж валюти, а населення почало діставати свої заощадження в інвалюті.
"Все це вплинуло на зміцнення курсу гривні після його девальвації, а також дозволило НБУ збільшити рівень золотовалютних резервів на 0,7 млрд доларів у порівнянні з березнем до 25,7 млрд доларів", – пояснив Ігор Левченко.
Останні тижні на зміцненні української валюти позначалися і сплати квартальних податків підприємствами, яким для цього була потрібна гривня. Крім того, на тлі інформації про пом'якшення карантинних обмежень, компанії стали готуватися до повернення до повноцінної роботи, і, щоб покрити всі організаційні витрати, продавали валюту, каже Сергій Ніколайчук з ICU.
Експерт зазначив, що зазвичай травень-червень на валютному ринку – це спокійний період. Але у нинішньому році пандемія внесла свої корективи. І, з одного боку, на курс продовжить тиснути зниження ділової активності, зменшення переказів від заробітчан, а також страх населення, що виливається у бажання "пересидіти у кеші" у кризовий період.
Але, з іншого боку, як зазначив Ніколайчук, зниження витрат на імпорт, відносно стійкі обсяги експорту і транш МВФ можуть зрівноважити ці негативні фактори.
"Ми очікуємо, що у найближчий місяць курс буде близький до нинішнього рівня 26,50 гривень/долар, плюс/мінус 50 копійок", – говорить він.
Банкіри, опитані виданням, прогнозують курсову динаміку у приблизно такому ж діапазоні. "Ми очікували зміцнення гривні до рівнів 26,50 гривень/долар. Можливо, пройде зміцнення до 26,40-45 гривень/долар, але потім очікуємо корекцію, але не більш ніж 27 гривень/долар, і потім – знову сезонне зміцнення гривні, якщо не буде форс-мажорів у зв'язку з карантином і пандемією", – вважає директор департаменту казначейства і фінансових установ "ОТП Банк" Антон Коваленко.
До кінця травня різких стрибків курсу долара не очікується і пара гривня/долар буде у діапазоні 26,55 - 26,7 гривень/долар, додав Ігор Левченко з UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
На його думку, один з факторів, який буде впливати на курс долара – це збільшення дефіциту бюджету, пов'язаного із зростанням витрат на боротьбу з коронавірусом і його наслідків з 96 млрд до 298 млрд гривень. "Величезне значення, якими інструментами держава буде покривати цей дефіцит і наскільки він може бути збільшений", – резюмував експерт.
Як зазначив Антон Стадник з ПУМБ, якщо говорити про курсову динаміку, то найближча точка опору – 26,5 гривень/долар. Якщо тенденції збережуться, курс опуститься до рівня 26,2 і навіть до 26 гривень/долар, вважає він.
"У перспективі найближчих півтора місяці ревальвація нижче позначки 26 гривень можлива з дуже малою часткою ймовірності. Якщо говорити про точки екстремуму з точки зору девальвації, то рівні опору – 27-27,5 гривень/долар. Найближчим часом курс буде перебувати у коридорі 26-27,5 гривень за долар", – прогнозує банкір.