Держава має допомогти підприємствам з екомодернізацією, а не збільшувати навантаження на них через підвищення ставки екоподатку.
Про це заявив народний депутат України, член депутатської групи "Довіра" Сергій Шахов в ефірі телеканалу "Україна 24".
За словами депутата, необхідно провести аналіз використання коштів від екоподатку та з’ясувати, на які цілі вони спрямовуються.
"Треба подивитися, куди пішли гроші з підприємств. З великих металургічних підприємств, з підприємств, які є хімічною промисловістю. Наскільки мені відомо, багато коштів сьогодні лежать на рахунках в банках і губернатори так звані голови ОДА або голови військово-цивільних адміністрацій з того під’їдають. Треба робити аудит", - сказав Шахов.
Він вважає, що підприємствам необхідно залишати частину коштів від екоподатку для проведення модернізації, що дозволить використовувати гроші за призначенням.
"Треба підприємствам віддавати гроші для модернізації підприємства на спецрахунки і також контролювати кожну копійку, щоб ці гроші йшли в модернізацію усіх великих заводів або індустріальної бази в Україні", - наголосив Шахов.
Зокрема, депутат зазначив, що крім ситуації з екоподатком, існує ще ініціатива збільшити повноваження екоінспекції, що створюватиме умови для корупційних зловживань.
"У нас сьогодні так - вас взагалі можуть закрити і породить корупційну складову, це найважливіша проблема нашої держави сьогодні", - сказав Шахов.
Нагадаємо, Американська торгова палата (АСС) закликала Верховну раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.
Раніше Валерія Заружко, віце-президент Професійної асоціації екологів України, заявила, що прикладом відсутності реальних механізмів фінансування проектів з екологічної модернізації є Національний план із скорочення викидів, який Україна прийняла як європейське зобов'язання в кінці 2017 року і повинна була почати реалізовувати з 2021 року.
"Для впровадження європейських директив нам потрібно близько 4 млрд євро, що може стати можливим з механізмами державної фінансової підтримки, як це відбувалося в Євросоюзі. Наслідки невиконання - і незадовільний стан навколишнього природного середовища, і репутаційні втрати на міжнародній арені", - зазначила експерт.