Голос Донбасу: чи можливі фальсифікації президентських виборів у прифронтових містах

Наявність в Україні окупованих територій, активних бойових дій і мільйонів переселенців з Донбасу залишає місцевій владі простір для маніпуляцій на президентських виборах. І мова зовсім не про використання цієї теми в ідеологічному плані – критики або підтримки мінських угод, розробці альтернативних "мирних планів" та інших подібних ідеях. Є ризик, що будуть задіяні технології маніпуляцій безпосередньо з голосами. Хто і як може фальсифікувати вибори, використовуючи "військовий фактор" – у матеріалі РБК-Україна.

Через що можуть зірвати вибори на Донбасі

Незважаючи на те, що президентська виборча кампанія вже стартувала, досі немає відповіді, на яких саме територіях Донбасу пройдуть вибори.

Місцеві вибори 2015 року у багатьох прифронтових містах і селах, у тому числі великих, як Авдіївка або Мар'їнка, взагалі не проходили. На останніх загальнонаціональних виборах у Верховну раду, які пройшли в жовтні 2014 року, відбувався абсолютний хаос.

Нерідко рішення про проведення виборів на окремих територіях обґрунтовувалося виключно політичними мотивами. Наприклад, на окрузі №45, що охоплював Авдіївку, Ясинувату і однойменний район та частину Донецька, відкрилися лише чотири ділянки. І переможцем по цьому округу у восьмий раз зміг стати Єфім Звягільський, набравши всього 1454 голоси виборців.

Ризики маніпуляцій є і на майбутніх виборах глави держави. І тут мова не про звичні технології як скупка голосів, підвезення виборців, "каруселі" на дільницях, а про скасування виборів як таких у низці населених пунктів. Місцева влада може мотивувати це тим, що проведення виборів у тому чи іншому місці небезпечне через дії бойовиків.

Нещодавно на Донбасі стався прецедент скасування виборів до об'єднаної територіальної громади (ОТГ) саме з цієї причини. Вже після початку виборчого процесу Донецька військово-цивільна адміністрація надіслала в ЦВК лист, в якому вказала на неможливість проведення виборів у Криворізькій і Шаховської сільських ОТГ Донецької області.

"Якщо орган влади може в будь-який момент зупинити виборчий процес, ці вибори не можуть вважатися такими, що відповідають стандартам демократичних виборів", – заявили після цього випадку у громадянській мережі "Опора".

Тоді активісти вказали, що є необхідність більш чітко прописати терміни і порядок можливого скасування виборів. Адже згідно з чинним законодавством, є процедура "неможливість проведення виборів" в частині місцевих виборів, але аналогічних норм у випадку з виборами президента і парламенту не існує.

На думку аналітика "Опори" Олександра Клюжева, відсутність критеріїв оцінки безпеки і правова невизначеність створюють умови для потенційних маніпуляцій або зривів голосування з боку місцевої влади, яка може мати власні політичні інтереси. "Якщо не вийде показати Києву хороший результат, то є спокуса взагалі не проводити вибори на окремих територіях, пославшись на близькість бойових дій", – пояснив Клюжев в коментарі РБК-Україна.

За його словами, вже зараз добре помітно, де місцева влада і мажоритарні депутати від Донбасу намагаються завойовувати лояльність населення, вимагаючи повернення нормального життя в прифронтові міста і села, з школами, лікарнями, відділеннями пенсійного фонду, поліцейськими дільницями та іншими органами влади, а де відверто не приділяють належної уваги територіям, будучи впевненими, що вибори там не пройдуть, отже, і за симпатії місцевих жителів боротися особливо немає сенсу. При цьому про важливість проведення виборів на всій підконтрольній території, підкреслює Клюжев, українській владі неодноразово говорили представники Заходу.

Ситуація ускладнюється тим, що незважаючи на відносну стабільність лінії фронту на протязі останніх років, зона бойових дій все одно чітко не окреслена. Не виключено, що бойовики, використовуючи артилерію, можуть повністю дестабілізувати життя в містах, які стоять відносно далеко від лінії фронту. Втім, народний депутат від БПП і екс-голова Комітету виборців України Олександр Черненко особливих проблем з проведенням найближчих виборів на Донбасі не бачить.

"На виборах 2014 року все було набагато гірше, був повний хаос, бойовики з автоматами могли увірватися куди завгодно. Зараз ситуація стабілізувалася. Якщо в результаті дій бойовиків вийде десь зірвати вибори, наприклад, пошкодити урни з бюлетенями, то мова буде йти лише про кілька дільниць", – сказав він виданню. Про маніпуляції місцевої влади, на його думку, мова може йти на місцевих виборах або на мажоритарних округах у Верховну раду, але не на президентських.

Тим не менше, і на виборах глави держави скасування виборів у ряді регіонів Донбасу може зіграти свою роль. Мова може йти про 100 тисяч виборців, які живуть уздовж лінії фронту в Донецькій і Луганській областях. "Обнулення" цих голосів, безумовно, може вплинути на ситуацію у всеукраїнському масштабі.

Так, за даними соцопитувань останніх місяців, за вихід у другий тур йде гостра боротьба між кандидатами, які займають другі-п'яті місця: Петром Порошенком, Володимиром Зеленським, Юрієм Бойком та Анатолієм Гриценком. І розрив між ними, як правило, не перевищує статистичної похибки. У таких умовах маніпуляції навіть кількома десятками тисяч голосів на Донбасі можуть зіграти вирішальну роль.

"Зараз з об'єктивних причин значення силових структур на Донбасі дуже високе. І якщо в ключовий момент, наприклад, під час підрахунку голосів, вони повідомлять про загрозу з боку бойовиків – ніхто з ними сперечатися не буде, члени будь-якої комісії просто розійдуться – отже, і результати виборів на цій території не можна буде встановити. Тому важливо забезпечити проактивну позицію ЦВК і публічне несприйняття можливих політично мотивованих рішень у сфері безпеки", - пояснює Олександр Клюжев.

Екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що питання безпеки виборів у будь-якому випадку є пріоритетом. "Коли в ЦВК прийде подання від військово-цивільної адміністрації про те, що вибори в якійсь місцевості проводити небезпечно, навряд чи хто з членів комісії вирішиться не піти назустріч цим поданням, тому що не дай бог щось трапиться з людьми. І рішення не проводити вибори (в тому чи іншому місті або селі, - ред.) може бути ухвалено ЦВК у будь-який момент, залежно від реальної ситуації на Донбасі. Звичайно, краще б Верховна рада чітко прописала весь порядок, терміни і процедури, але навіть якщо їх немає, ЦВК цілком вправі приймати рішення не проводити десь вибори", - розповів Магера в коментарі РБК-Україна.

До речі, глави ВГА призначаються і звільняються з посади президентом. Зараз Донецьку ВГА очолює Олександр Куць, а Луганської ВГА в статусі виконуючого обов'язки керує Сергій Філь.

21 грудня минулого року Центрвиборчком звернувся до Донецької та Луганської ВЦА з проханням оцінити можливість проведення там президентських виборів. У ЦВК попросили надати інформацію до 28 грудня, але до моменту публікації цього матеріалу відповіді від ВЦА ще не було.

Що буде з голосами переселенців

Напередодні президентських виборів в ЗМІ і соцмережах можна зустріти різні побоювання на рахунок того, що влада буде маніпулювати голосами внутрішніх переселенців, яких тільки за офіційною статистикою в Україні налічується близько півтора мільйонів чоловік. Варіанти називаються різні: від масового завезення таких громадян на дільниці або використання їх паспортів до організації масового приїзду виборців, які проживають в ОРДЛО, у день голосування.

Але жоден зі співрозмовників РБК-Україна, компетентний у питаннях виборів, ці побоювання не підтвердив. Головна перешкода будь-яким подібним схемами – наявність єдиного реєстру виборців, де будь-який громадянин України з правом голосу може бути "приписаний" лише до однієї виборчої дільниці. Законодавство передбачає можливість зміни як постійного виборчої адреси, так і тимчасового місця голосування, на одні вибори. Причому остання процедура для тих, хто залишився зареєстрованим на окупованих територіях, спрощується. Їм не потрібно подавати якісь документи, які доводять необхідність зміни ними місця голосування, наприклад, довідку з місця роботи або навчання.

Втім, після вступу в силу закону про реінтеграції Донбасу на початку минулого року, перелік окупованих населених пунктів визначається указом президента, а не постановою Кабміну, як було до того. Але досі такий указ не опублікований.

"Використовувати голоси ВПО без їх відома точно не можна. Теоретично, можна роздати по 200 гривень в місцях, де масово проживають переселенці, наприклад, в гуртожитках, зібрати з них заяви, віднести у відділ держреєстру, попередньо домовившись з ними і т. д. Але насправді, набагато простіше банально скупити місцевих жителів за звичною схемою", - сказав РБК-Україна Олександр Черненко.

Те ж саме стосується і варіантів з завезенням на підконтрольну територію громадян, які проживають у ОРДЛО. "Треба буде один раз перевезти їх через лінію розмежування, щоб вони написали заяву про зміну місця голосування. Потім через кілька днів вони повинні будуть приїхати, щоб забрати відповідний документ, якщо орган ведення реєстру виборців не встигне видати його одразу. Потім третій раз – вже безпосередньо в день голосування. На другий тур вся процедура повторюється. Реально, для того, хто хоче сфальсифікувати вибори, набагато простіше і дешевше підкупити місцевих жителів", – сказав виданню Олександр Клюжев.

При цьому він звернув увагу на іншу проблему - дедалі більше українців живуть не за офіційним місцем проживання: покинули житло через бойові дії, поїхали навчатись або шукати роботу тощо. "Порожніх голосів" у країні стає більше", – констатував Клюжев.

Але, в будь-якому випадку, з переселенцями на президентських виборах виникне не так багато проблем, адже всі громадяни, на відміну від місцевих і парламентських виборів, незалежно від місця проживання отримують однаковий бюлетень. До того ж, за оцінками Олександра Черненка, тільки приблизно 10-15% вимушених переселенців проявляють громадянську свідомість, хочуть голосувати на виборах і проходять необхідні процедури.