Державна податкова служба маніпулює, коли говорить про зростання надходжень до держбюджету у січні-березні 2021 року у порівнянні з аналогічним період у 2020 році. Оскільки минулий рік був абсолютно провальним з точки зору економічних показників.
Про це написав доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України Андрій Гмирін в колонці на Liga.net.
"Нагадаю, що у квітні минулого року Верховна рада затвердила коригування планових показників бюджету. Так, план доходів зменшили на 119,7 млрд грн або на 11% і встановили на рівні 975,8 млрд грн. Тому що вже тоді було видно: прірва між плановими й фактичними надходженнями зростає", - пише експерт.
Водночас за підсумками 2020 року дефіцит державного бюджету у порівнянні з 2019 роком зріс у 2,7 рази і став найбільшим за останні десять років, склавши 5,3% від ВВП.
В доопрацьованому варіанті держбюджету 2021 року запланований показник дефіциту зменшили до рівня 5,5% від ВВП - шляхом урізання витратної частини й коригування доходів. Але, переконаний Гмиріна, оновлені цифри не мають під собою жодного обґрунтування.
"Перед податківцями стоїть завдання - збирати більше! Ось вони й намагаються це робити. Та чи шляхом "розбудови сучасної моделі взаємодії з платниками податків?" - пише експерт.
Він також нагадує, що за даними Європейської бізнес-асоціації, індекс настроїв у підприємницькому середовищі України у 2020 році знизився з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих, що є найгіршим показником за останні 3 роки.
У першій трійці причин, які заважають бізнесу розвиватися, учасники опитування вказали "обтяжливі податки і репресивний тиск фіскальних органів", зазначає експерт.
Крім того, він наводить й інші показники роботи податкових органів, звертаючись до рейтингу Doing Business Світового банку, де Україна посідає 65 місце серед 190 країн за умовами ведення бізнесу.
"В категорії "Оподаткування" Україна скотилася з 54-го на 65 місце! На практиці "зручність і прозорість" роботи ДПС означають, що вітчизняний підприємець витрачає понад 327 годин на рік на підготовку і подачу податкової звітності. Натомість у Грузії - це 216 годин, у США - 175 годин, Естонії - 50, а в Бахрейні - 22,5", - додає Гмирін.
Також він наводить ще один показник - податкового адміністрування. У 2019 році на збір кожних 100 долл. податків Україна витрачала 1,08 долл бюджетних коштів. Для порівняння: у Польщі вона становить 0,65 долл, в Індії - 0,58 долл, а в Сполучених Штатах - лише 32 центи. У 2020 році вартість збору податків в Україні майже не змінилася.
"Погоджуюся зі своїми колегами-експертами, які вважають, що потрібно міняти саму філософію податкової системи - з репресивної на стимулюючу. А це, звісно, передбачає комплекс змін, які прописані в моїй програмі податкових трансформацій "від нестабільності до гармонії". Це - реструктуризація податкових органів, централізація їхніх функцій якнайширша лібералізація системи оподаткування, запровадження амністії капіталів та податку на виведений капітал, автоматизація адміністрування податків, скорочення кількості податкових перевірок", - підсумовує Андрій Гмирін.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, що в Україні хочуть за допомогою подачі "нульової декларації" передбачити для громадян так звану податкову амністію. Верховна рада прийняла відповідний законопроект №5153 за основу.