Головна задача – вистояти. Що турбує бізнес в Україні під час війни

Розпочата Росією війна завдала важкого удару українській економіці та бізнесу. Як він відновлюється, чим допомагає країні та що стримує його розвиток – у колонці для РБК-Україна розповіла виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

Український бізнес поступово відновлює роботу. Принаймні, про це свідчать результати досліджень, які щомісячно проводяться в рамках Європейської Бізнес Асоціації. Згідно з результатами останнього опитування, у повному обсязі працюють вже 47% компаній (тоді як у квітні таких було всього 28%).

Ще 50% підприємств працюють з певними обмеженнями або частково. Серед таких компаній 37% обмежили географію присутності, 17% працюють онлайн, а 16% були вимушені закрити частину офісів, торгових точок чи відділень.

Звісно, бізнесу зараз важко. Втрати підприємців внаслідок війни, на жаль, зростають щомісяця. Вже 42% компаній-членів Асоціації повідомили про втрати майна чи інших активів безпосередньо внаслідок бойових дій. Тим не менш, бізнес намагається адаптуватися й пристосуватися до нових реалій, або ж шукає нові напрямки та можливості для роботи.

Очевидно, що мікро та малому бізнесу зараз складніше, аніж великим компаніям, адже їхній запас міцності значно менший. Тим паче, що оцінка підприємцями власної фінансової стійкості в умовах війни закономірно погіршується. Але навіть в таких умовах як великий, так і малий бізнес намагається максимально підтримувати персонал і допомагати країні. Адже складно всім.

Так, по 47% компаній продовжують постачати продукцію та підтримувати своїх працівників, що долучились до лав ЗСУ чи тероборони. Ще 44% допомагають фінансово, 25% – послугами, 18% – медикаментами чи засобами захисту/оборони. І тільки 8% компаній повідомляють, що вже вичерпали свої ресурси на допомогу. Більш того, 67% опитаних компаній готові долучитись до відновлення країни після завершення війни.

Втім, про відновлення варто думати вже сьогодні. Добре, що українська влада це усвідомлює і починає робити кроки в цьому напрямку. Зокрема, була створена Національна рада з відновлення України, в рамках якої працюватиме більше 20 робочих груп. Особливо важливо, що до їх складу увійшли й представники від Асоціації, які зможуть надавати свої пропозиції та коментарі від імені бізнесу.

Водночас, розуміючи актуальність цього питання, ми запустили в рамках Асоціації окремий Комітет Відновлення України та плануємо зосередитись на підготовці експертних матеріалів щодо пріоритетних напрямків та шляхів відбудови України. Окрему увагу хочемо приділити й розвитку B2B напряму: для пошуку потенційних партнерів в Україні та за кордоном, для створення нових ланцюгів постачання тощо.

Безумовно, в контексті відновлення важливим є питання, звідки саме брати кошти на фінансування та якою врешті буде сума збитків. Адже, на жаль, війна триває. Відповідно, збільшуються і втрати. За підрахунками Мінекономіки та Київської Школи Економіки, загальна сума збитків інфраструктури в результаті війни вже зараз складає 103,9 млрд доларів або 3 трлн гривень.

Крім джерел пошуку цих коштів, не менш важливим для країни буде їх раціональне використання. Адже будь-які корупційні ризики можуть стати червоним сигналом для міжнародних партнерів, готових фінансувати відновлення країни.

Очевидно, що відновлення ділової та бізнес активності допомагає тримати економічний фронт. І підприємці роблять для цього все можливе. Тим не менш, довоєнні показники роботи бізнесу поки що залишаються недосяжними.

Хтось із підприємців говорить про відновлення в 10%, хтось у 30%, а хтось у 50%. При цьому 70% директорів очікують негативну динаміку свого бізнесу до кінця 2022 року. В таких умовах про заробітки чи інвестиції підприємці навіть не говорять. Головна задача – вистояти.

Україна справді має колосальні перспективи, шалені можливості та цінні ресурси. Але для нових інвестицій конче потрібне завершення воєнних дій та зняття низки обмежень, які були введені на початку війни. Безумовно, вони були ефективними і допомогли втримати макроекономічну стабільність в найбільш кризовий момент. Однако зараз вони частіше виступають стримуючим фактором для ефективної роботи бізнесу.

Серед таких обмежень можна згадати і Перелік критичного імпорту. Хоча єдиної і однозначної думки щодо нього немає навіть в Асоціації, та все ж жодні обмеження ніколи не сприяли нормальному розвитку підприємництва.

Не менш важливим аспектом для бізнесу стало б і врегулювання процедури бронювання працівників для тимчасового виїзду за кордон. Чимало прохань у підприємців і в податковому контексті. Наприклад: не збільшувати фіскальне навантаження, відновити процедуру відшкодування ПДВ тощо.

Думаю, за таких умов все більше українських компаній повертатимуться до роботи. І чим більше з них зможе пережити нинішній шторм – тим швидше країна відновлюватиметься після завершення війни. Перемога точно буде за нами! Але зараз важливо грамотно розподіляти сили, адже не виключено, що цей "дощ" надовго.