Голова наглядової ради "Укренерго" Шевкі Аджунер: Політики та чиновники старої закалки можуть спробувати втрутитися в роботу держпідприємств

- Все вирішується в діалозі, адже це не механічний процес, інакше потрібен не менеджмент, а комп'ютери - відповідав Шевкі Аджунер на всі побоювання кореспондента РБК-Україна про те, що новопризначена наглядова рада "Укренерго" може не спрацюватися з акціонером держпідприємства – Кабінетом міністрів. Досвід у пана Аджунера по веденню діалогу з українським урядом досить великий. З 2013 по травень 2018 року він очолював офіс ЄБРР в Україні. Ключовою умовою для видачі кредитів цього банку, як і допомога інших донорів країни, стала корпоративна реформа держпідприємств, яка почалася з НАК "Нафтогаз України".

Втім, приводів для побоювань – предостатньо. Незважаючи на заявлену урядом корпоратизацію "Укренерго", Комісія з реструктуризації підприємства при Міністерстві енергетики всіляко перешкоджала цьому процесу. Комісія не тільки не погодила оцінку держкомпанії, але й вирішила перейняти на себе повноваження з управління оператором енергосистеми. Це означає, що поки "Укренерго" намагається довести неправомірність цього рішення в Господарському суді, голова Комісії – заступник міністра енергетики Михайло Близнюк, може фактично взяти "Укренерго" під свій контроль.

У зв'язку з цим призначення наглядової ради з більшістю незалежних директорів може стати серйозною перешкодою для Міненерговугілля в чиненні тиску на менеджмент держкомпанії. Голова наглядової ради "Укренерго" Шевкі Аджунер запевнив в інтерв'ю РБК-Україна, що конфлікт між підприємством і Комісією вичерпаний, і що саме наглядова рада, а не уряд чи інший орган, уповноважений призначати директора держкомпанії, керівник якої – Всеволод Ковальчук – вже три роки у статусі виконуючого обов'язки.

Завдання, які належить вирішувати наглядовій раді та менеджменту "Укренерго" в найближчій перспективі, глобальні: компанія повинна стати акціонерним товариством, державі належить передати їй у власність ключові активи – магістральні мережі. Уряду необхідно провести анбандлінг – розділити функції транспортування, постачання та генерації електроенергії. Для цього "Укренерго" потрібно вивести з компетенції Міненерговугілля і передати іншому відомству. У підсумку, держкомпанія повинна отримати схвалену Енерготовариством ЄС сертифікацію в якості оператора енергосистеми. Це – одна з ключових умов для подальшої інтеграції України в європейську енергосистему.

Виконання цих завдань може ускладнитися у зв'язку з політичним порядком денним: уряд хоч і проводить корпоративну реформу в держкомпаніях, але не залишає спроби втручатися в роботу їхніх наглядових рад. "Політики, залучені в процес реформ, не можуть відступити від заданого курсу, тому що тоді їх чекає "політична смерть", - упевнений Шевкі Аджунер, який в інтерв'ю РБК-Україна поділився своїми міркуваннями про те, як захистити незалежність наглядових рад держкомпаній, і як має розвиватися "Укренерго".

- Які питання були в порядку денному першого засідання наглядової ради "Укренерго"? Чи всі директора підписали контракти?

- Всі семеро членів наглядової ради (НР) підписали свої контракти і приступили до роботи. Зрозуміло, в першу чергу наглядова рада має обрати свого голову, заступника і сформувати відповідні комітети. Ми виконали цю роботу, а також узгодили порядок денний наступних засідань. Потім, ми почали обговорювати роботу компанії та ознайомилися зі звітом її керівника. Нас також ввели в курс справи про ситуацію, яка вимагає негайних рішень, і стосується оцінки активів компанії для її подальшої корпоратизації. І сьогодні (інтерв'ю відбулося 3 листопада, на другий день засідання наглядової ради, - ред.) ми продовжимо вивчати ключові питання, важливі для роботи "Укренерго". Ми насправді маємо намір максимально швидко розібратися з усіма аспектами діяльності підприємства, щоб скласти повне уявлення про те, що відбувається в компанії.

- Коли наглядова рада буде готова призначити голову компанії? Як ви знаєте, генеральний директор компанії тимчасово виконує свої обов'язки.

- Голови практично всіх великих державних підприємств, в тому числі й "Укрпошти", "Укрзалізниці", – в статусі виконуючих обов'язки. Одним з перших і найбільш значимих управлінських завдань для спостережної ради – проаналізувати, наскільки керівник і всі члени правління відповідають тим викликам, з якими компанія стикається. І це буде зроблено найближчим часом максимально об'єктивно і прозоро. У зв'язку з цим я б хотів зазначити, що менеджмент "Укренерго" вже кілька років виконує свої обов'язки і дуже добре з цим справляється. Комітету з призначень наглядової ради належить встановити критерії для кожної посади в компанії і відповідно з ними провести кадрові призначення. І, як я вже говорив, для спостережної ради дуже важливо зробити це якомога швидше.

- Чи ви встановили конкретні строки, в які повинні відбутися кадрові призначення?

- Ми поки не визначили конкретної дати. Але це питання для нас в пріоритеті.

- Ви, напевно, знаєте про прогалини в українському законодавстві, які стосуються функцій наглядових рад держпідприємств: з одного боку, наглядові ради повинні призначати голову та менеджмент компанії, з іншого – кандидатури на ці позиції повинні бути узгоджені з українським урядом. Аналогічна ситуація і з іншими ключовими повноваженнями наглядової ради – стратегія, фінансові та інвестиційні плани повинні бути затверджені НР, але узгоджені з акціонером. І, згадуючи про складні взаємини, які склалися у першої спостережної ради "Нафтогазу" з акціонером, виникає питання: чи бачите ви якісь ризики для вашої майбутньої роботи з українським урядом? Чи допускаєте ви можливість того, що ключові рішення наглядової ради не знайдуть підтримки акціонера?

- Перш за все, дозвольте мені вас виправити. Згідно зі статутом "Укренерго", вся відповідальність та повноваження щодо призначення голови компанії та членів правління покладено на спостережну раду. І, як я вже сказав, НР найближчим часом виконає свої зобов'язання. Я хочу акцентувати вашу увагу ще на одному моменті. Припускати, що наглядова рада може якимось чином не взаємодіяти, не працювати з акціонером – некоректно. Акціонер – основний стейкхолдер, інші – національний регулятор, споживачі, кредитори і т. д. І компанія повинна у своїй роботі спиратися на баланс інтересів акціонера та інших учасників. Іншими словами – компанія повинна працювати на благо держави.

Найважливіша умова для роботи наглядової ради будь-якої держкомпанії – мати чітке розуміння, яку політику акціонер буде проводити відносно держвласності. Саме це дозволить визначити подальшу роботу спостережної ради зі стратегії компанії, річних фінансових та інвестиційних планів.

Українські політики поступово, але впевнено змінюють свою світоглядну позицію щодо якості управлінських рішень відповідно до принципів ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, - ред.) і мають намір усунути небажане політичне втручання у сферу управління держактивами. Це тривалий та сприятливий процес, від якого виграє вся країна.

Примітка редакції: варто уточнити, що повноваження спостережної ради унітарного держпідприємства призначати керівника компанії, закріплені п. 6 ст. 73 закону №1405-VIII. Цим документом внесено зміни в законодавства, що регламентує управління об'єктами державної та комунальної власності.

- Чи правильно я розумію, що, якщо при призначенні голови компанії, акціонер не підтримає кандидатуру, запропоновану наглядовою радою, ви з цим погодитесь і запропонуйте інший варіант?

- Це не питання згоди. Це питання повноважень. Це – компетенція наглядової ради проводити такі кадрові призначення. По кожному конкретному випадку важливий діалог з акціонером, заснований на довірі, професіоналізмі та взаємоповазі.

- За моєю інформацією, прем'єр-міністр відмовився зустрітися з вами та іншими членами спостережної ради перед вашим першим засіданням. Ви дійсно планували зустріч з Володимиром Гройсманом, але він її скасував?

- По-перше, наглядова рада отримала повноваження лише після того, як ми підписали контракти. Ми, зрозуміло, із задоволенням зустрінемося з прем'єром, якщо він вирішить провести з нами таку зустріч, щоб почути його позицію з приводу роботи компанії. Ми, в свою чергу, також хотіли б представити свою позицію і бачення того, що ми маємо намір робити. Але ми також розуміємо, що політична повістка дня зараз надмірно насичена. Тобто, щоб внести ясність у це питання – наглядова рада "Укренерго" не просила прем'єра про зустріч і не отримувала відмови. Ця інформація не відповідає дійсності. Я впевнений, що прем'єр приділить нам увагу, як тільки йому це дозволить зробити його щільний графік. Я також знаю, що прем'єр дуже пильно стежить за станом справ і розвитком "Укренерго", розуміючи значення компанії для країни.

- Ви працюєте в Україні з 2013 року. Спочатку – в ЄБРР, а зараз очолюєте наглядові ради "Укрзалізниці" та "Укренерго". Зрозуміло, ви добре пам'ятаєтео опір політичної системи корпоративній реформі, яка почалася в країні з найбільшої газової держкомпанії "Нафтогаз України". Зараз, як ви справедливо зазначили, політичний порядок денний напружений, країна входить в передвиборчий період. У зв'язку з цим як ви оцінюєте ризики того, що на наглядові ради держкомпаній може вчинятися політичний тиск? Чи можете ви запобігти цьому, застосовуючи якісь превентивні заходи від дій влади, які можуть завдати збитку незалежності спостережної ради?

- Єдина сила, яка може завдати якоїсь шкоди вашій незалежності, це ви самі. І то, тому що ви дозволите цьому статися. Більш ніхто інший не в силах завдати удару по вашому почуттю незалежності, відповідальності та гідності. Безумовно, деякі політики та чиновники старої закалки, які відстали від часу і відірвані від реальності, можуть спробувати втрутитися в роботу держпідприємств. Але я можу відповісти на це, що наглядові ради як "Укренерго", так і УЗ готові "тримати удар" і не дозволять цьому статися.

У будь-якій країні, яка знаходиться в процесі трансформації, реформи можуть бути поставлені на паузу. Але в Україні уряд взяв на себе лідируючу роль у тому, щоб ініціювати в країні позитивні зміни у сфері управління державними підприємствами. Більшість у парламенті підтримує цю нову економічну парадигму. Звичайно, як я вже говорив, є деякі політики-популісти, які, якщо прийдуть до влади, можуть спробувати призупинити хід реформ в країні. Але я абсолютно впевнений, що Україна – держава, яка чітко і безповоротно підтримує західні демократичні цінності і принципи вільного ринку. І ніхто в цьому політичному спектрі не зможе зруйнувати це. Ми всі знаємо, яку ціну заплатили українці для того, щоб захистити ці цінності.

Тому, що стосується роботи наглядових рад, поки вони сповідують принципи незалежності і зберігають гідність, я не бачу ніяких загроз для їхньої діяльності. Що нам потрібно зробити – це продемонструвати, що робота наглядових рад держкомпаній спрямована на благо цих підприємств і на благо країни. Ми тут тільки тому, що ми хочемо допомогти Україні пройти шлях реформ.

- Давайте повернемося до "Укренерго". Компанія зараз судиться з Комісією з реструктуризації підприємства, яка створена при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Комісія повинна затвердити оцінку активів підприємства для подальшої корпоратизації. В результаті Комісія вирішила забрати на себе повноваження з операційного управління компанією. Якою буде реакція наглядової ради, якщо це все ж станеться?

- Реакція буде досить сильною, але в будь-якому випадку для цього (передачі Комісії управління "Укренерго", - ред.) немає законних підстав. Наскільки я знаю, у Комісії немає повноважень або прав займатися безпосереднім управлінням "Укренерго". Мені відомо, про те, що між менеджментом компанії та керівництвом Комісії були деякі розбіжності з цього приводу. Але це було до призначення наглядової ради. І події кількох останніх днів свідчать про те, що зараз ситуація вичерпана, і це абсолютно справедливо.

В підтримку подальшої корпоратизації компанії висловився і міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко. Вважаю, що у своїй заяві він висловив не тільки думку прем'єр-міністра, але й позицію всього Кабміну. Я також думаю, що іноді окремі особи можуть бути надто схвильовані з приводу деяких питань або людей. Або ж особисті інтереси або его стають перешкодою. Але в результаті благо країни має бути поставлено на чільне місце. І те, що в даний конкретний момент дійсно принесе країні благо, полягає як раз у впровадженні нової корпоративної структури в "Укренерго". Це дозволить компанії швидше отримати сертифікацію енергетичного співтовариства ЄС (СЕС) в якості незалежного оператора. Цей процес вимагає також проведення анбандлінга компанії (у випадку з "Укренерго" анбандлінг означає, що Міненерго має передати компанію іншому відомству або вивести зі свого підпорядкування сегмент генерації, - ред.) та корпоратизації. Це те, що зараз стоїть на порядку денному. І той конфлікт, або я б навіть сказав, непорозуміння між "Укренерго" та Комісією залагоджено, і немає передумов для того, щоб воно знову виникло.

- Згідно директив Третього енергопакету ЄС в ході корпоратизації, "Укренерго" як оператор енергосистеми має стати власником активів з передачі електроенергії, тобто магістральних мереж. Наскільки я розумію, це ключовий момент для проходження успішної сертифікації оператора в СЕС. Але для уряду це питання спірне, і чиновники мають намір передавати активи не у власність, а на правах господарчого відання. Якщо саме таке рішення буде ухвалено, які наслідки воно може мати для компанії?

- Це принципове питання для всіх держкомпаній в Україні. Знову ж таки ми з вами говоримо про перехід від однієї моделі до іншої. І ці зміни підкріплені угодами, які Україна підписала, та зобов'язаннями, які взяла на себе як держава. Деякі з них, наприклад, директиви Енергетичного співтовариства ЄС, вимагають, щоб основні активи були у власності підприємства. Я також вважаю правильним передачу активів компанії. Це дозволить менеджменту і наглядовій раді нести повноту відповідальності за всі операції з активами та їх експлуатацію. Ми до цього прийдемо.

Думаю, люди розуміють, що побоювання з приводу старих методів, коли держактиви можуть бути якимось чином розкрадені, розтрачені або розпродані, більше не доречні. Тому що при введенні нової структури управління та контролю за механізмами роботи держкомпаній ці методи буде неможливо реалізувати.

Я ще раз хочу підкреслити, що для держави дуже важливо визначити основні аспекти політики щодо держвласності. Коли така політика узгоджена всіма органами влади, більше не буде виникати питання про те, потрібно чи ні передавати активи у власність держкомпаніям. Це, зрозуміло, нова модель для України, і, звичайно ж, це питання довіри. Але люди повинні побачити, що це працює. І зараз спостережна рада УЗ, приміром, впроваджує безліч механізмів, які мають тільки посилити цю довіру. Що стосується "Укренерго", то я не сумніваюся, що й акціонер, та інші стейкхолдери також будуть довіряти тому, що ми робимо. Ми приймемо необхідні заходи, і встановимо контроль, щоб бути максимально впевненими в тому, що все в компанії працює виключно на благо країни, а не на когось ще.

- Коли "Укренерго" почне процес анбандліга, і як компанія буде працювати після його завершення?

- Анбандлінг повинен відбутися доволі швидко – у наступному році. Він повинен супроводжуватися корпоратизацією, вирішенням питання щодо передачі активів у власність компанії і подачею документів на сертифікацію оператора. Іншого шляху немає. Це зобов'язання України, які вона добровільно на себе взяла, вибираючи свій курс на інтеграцію з європейським співтовариством. Звичайно, можуть бути моменти опору з боку чинної політичної системи, але вони повинні бути спрямовані в конструктивне русло і націлені на завершення цієї реформи. І це станеться.

Якщо говорити безпосередньо про "Укренерго", анбандлінг – цілком здійсненне завдання. Генерація та постачання електроенергії повинні бути відокремлені від транспортування, тобто, вони не можуть бути зосереджені в одних руках. У випадку з "Нафтогазом", наприклад, це більш складне для реалізації питання через арбітражну суперечку в Стокгольмі та існування різних моделей анбандлінга.

- Чи існують якісь ризики для фінансового стану "Укренерго" під час і після проведення анбандлінга?

- Ні, оскільки "Укренерго" залишиться таким же суб'єктом господарської діяльності, який виконує ті ж функції, що і зараз. Необхідно буде розділити між різними міністерствами повноваження з контролю за активами, що беруть участь у генерації і передачі електроенергії (як повідомлялося вище, Міненерговугілля має або передати "Укренерго" у відання іншого міністерства, або ж вивести зі своїх повноважень сегмент генерації електроенергії, - ред.) Певні виклики, з якими ми можемо зіткнутися, будуть пов'язані з тим, то Україна знаходиться на шляху переходу до іншої моделі регулювання енергетики та створення ринку електроенергії. У будь-якому випадку, "Укренерго" не володіє активами в генерації та дистрибуції. І зараз необхідно визначити вартість активів для корпоратизації.

- Через десять років "Укренерго" має бути членом ENTSO-E. Для інтеграції в європейську енергосистему необхідно, щоб не тільки оператор, але і інші гравці ринку досить швидко виконували каталог технічних та регуляторних заходів. Що необхідно зробити найближчим часом, щоб досягти цієї мети?

- Насамперед, ми маємо намір завершити інтеграцію в ENTSO-E за п'ять, а не за десять років. Те, що дійсно необхідно робити швидко, так це встановити зрозумілі правила і процедури, у тому числі і в законодавстві, виконання яких дозволить нам об'єднатися з європейською енергосистемою. Трейдінг, експорт, імпорт електроенергії повинні бути в структурі нового ринку, де всі бажаючі можуть безпосередньо укладати контракти за конкурентними цінами.

Ми також повинні повністю привести у відповідність з європейськими нормами законодавчу базу, методи регулювання та технічний рівень енергосистеми. Інтеграція в ENTSO-E саме про це. "Укренерго" необхідно буде виконати ряд технічних заходів і здійснити інвестиції, необхідні для роботи єдиної енергосистеми з сусідніми країнами. (Угоду про умови приєднання до Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) "Укренерго" підписало 28 червня 2017 року. Всі учасники ринку і оператор української енергосистеми повинні привести систему у відповідність з європейськими стандартами і продемонструвати стабільну роботу в ізольованому від Росії та Білорусі режимі, - ред.)

- Чи варто очікувати від наглядової ради "Укренерго" детальної розробки нової стратегії компанії, яка буде представлена Кабміну?

- Це ключова функція наглядової ради та правління компанії – розробити і конкретизувати стратегію розвитку, погодивши її з акціонером. Але для цього необхідно завершити аналіз діяльності підприємства і тих викликів, з якими воно стикається. Ми, безумовно, запропонуємо стратегію в наступному році, також як і річний інвестиційний план, відповідний цілям стратегії. Крім того, процес стратегічного планування вимагає тісної роботи з національним регулятором і акціонером.

- Які джерела компанія може використовувати для залучення інвестицій?

- Безумовно, ми розуміємо, що державних коштів ніколи не вистачає для інвестування в ОЕС. З урахуванням мого досвіду роботи в якості кредитора за останні 40 років, я розумію, що для залучення коштів у компанію необхідна зрозуміла структура управління і контролю за активами, а також прогнозований оборотний капітал. У зв'язку з цим, корпоратизація і остаточна сертифікація "Укренерго" як оператора вкрай важливі. Як тільки цей процес буде завершено, ми зможемо диверсифікувати нашу базу запозичень і отримати доступ до ринків приватного капіталу. Єдино, що можна з упевненістю сказати про передачу електроенергії як про бізнесі, так це те, що грошовий потік тут відносно стабільний і прогнозований. Це означає, що кредитори з задоволенням нададуть позику такому бізнесу. Також бажано залучити приватний капітал для задоволення потреб компанії в інвестиціях, але для цього, насамперед, має бути політичне рішення.

- Ви також очолюєте спостережну раду УЗ. Як ви можете оцінити роботу компанії, та на виконанні яких завдань зараз зосереджена наглядова рада?

- Спостережна рада УЗ працює дуже ефективно. "Укрзалізниця" – одна з найважливіших інфраструктурних компаній країни. Тому завдання, які належить вирішувати, досить складні. Ми зараз працюємо над поліпшенням якості і доступності сервісу. Ми зараз аналізуємо і консультуємося з експертами про те, як краще управляти рухом наших поїздів, як поліпшити роботу локомотивів. Ми маємо намір закупити нові електровози, і як раз аналізуємо наші потреби, щоб здійснити необхідні закупівлі. Ми також намагаємося боротися з корупцією. Досі структура роботи УЗ була поділена відповідно регіональним інтересам. Ми ж маємо намір створити єдиний центр прийняття рішень, щоб вони були ефективними і дійсно в інтересах компанії. Ми зараз шукаємо нового директора з внутрішнього контролю та тісно співпрацюємо з органами влади по боротьбі з корупцією. Надалі ви побачите ще більше ефективних ринкових рішень, що стосуються роботи УЗ.

Інтерв'ю РБК-Україна з Шевкі Аджунером англійською мовою читайте тут: