Голова ФРС повертає ринки на грішну землю, НБУ знову фінансує бюджет

Тижневий огляд фінансових ринків у колонці голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.

Найочікуваніша ринками подія минулого тижня – виступ голови ФРС Джерома Пауелла на щорічному симпозіумі ФРС у Джексон Хоулі – не принесла нічого доброго. Навпаки, восьмихвилинна промова стала холодним душем для інвесторів.

Пауелл підтвердив, що американський центробанк продовжить рішуче підіймати ставки для приборкання інфляції. Навіть якщо це призведе до економічного сповільнення і "завдасть болю" домогосподарствам і бізнесу. Більше того, голова ФРС заявив, що ще одне "надзвичайно велике" підвищення ставок може бути доречним у вересні, якщо на це вкажуть макроекономічні дані.

Втім, здається, ринки після виступу Пауелла вже й так змирилися з найгіршим – наразі більшу ймовірність, згідно котирувань ф’ючерсів федеральних коштів, вони надають підвищенню на 0,75 відсотка. Ралі на ринках акцій, яке розпочалося у середині червня, швидше за все можна вважати завершеним. Адже його головним рушієм були сподівання, що вже незабаром, за кілька місяців, темпи підвищення ставок ФРС сповільняться.

Виступ Пауелла ці сподівання остаточно поховав. До ринків приходить розуміння, що вищі ставки залишаться на довше, що обтяжить економіку і скоротить прибутки бізнесу. А з меншими прибутками компаній поточна ринкова вартість провідних фондових індексів виглядає більш завищеною. Унаслідок – найгірше тижневе зниження фондових індексів з червня, S&P 500 падає на 4%, 3,4 відсоткових пункти з яких припадають на п’ятницю, день виступу Пауелла.

Фінансові ринки проведуть дуже непростий вересень в очікуванні нового кроку підвищення ставок ФРС і надходження нових сигналів про охолодження економіки.

Між тим макродані, оприлюднені минулого тижня, говорили про ще більшу ймовірність рецесії у західних країнах. Сповільнюється споживання, падають обсяги продажів американської нерухомості. Скорочується ділова активність, особливо в Європі, яка страждає від надвисоких цін на електроенергію і природний газ.

За минулий тиждень місячні ф’ючерси на природний газ на європейському хабі TTF злетіли на 38% і становили нафтовий ціновий еквівалент у більш ніж 560 доларів за барель. За цим стрибком і ціною поза межами економічної доцільності – ринкова паніка через плани "Газпрому" припинити на три дні постачання до Європи, а також цілком не виключено, що й ринкові маніпуляції.

Ціни на нафту Brent теж повзли угору і знову перелізли через відмітку 100 доларів за барель. ОПЕК+ на чолі с Саудівською Аравією натякнула на можливе скорочення видобутку – так провідні експортери нафти відреагували на можливе поновлення ядерної угоди між Іраном і західними країнами і повернення іранської нафти на глобальний ринок.

Українські фінансові ринки були набагато менш наповнені подіями минулого тижня. Ринкові залучення через ОВДП залишалися вкрай низькими, а левова частка купівель прийшлася на Національний банк.

Швидше за все, у наступні тижні Мінфін наполягатиме на ставках 12-16% за військовими ОВДП, отже знову потребуватиме підтримки НБУ.

На ринку українських єврооблігацій продовжується затишшя після нещодавньої реструктуризації: у підсумку вони подешевшали на 1-2 центи до 22-32 центів на долар.

Залишався спокійним і валютний ринок: покупці не створювали значного тиску на міжбанківському ринку, і НБУ продав вже звичні 400 млн доларів, щоб задовольнити їхній попит. Готівковий же курс залишався майже незмінним у діапазоні 39,2-40 гривень/долар.