Росія не має наміру давати Кіпру новий кредит, і додаткові позики у будь-якому випадку не врятують острівну республіку, заявив сьогодні голова Єврогрупи Йерун Дейсселблум. "У Кіпру вже є російський кредит на 2,5 млрд євро, і з Росією були багато обговорень на предмет того, що можна зробити з цією позикою - продовжити її термін або понизити процентну ставку", - сказав Дейсселблум на зустрічі з депутатами Європарламенту. "Що ж до інших варіантів - нової позики або інвестицій в банки Кіпру, - росіяни дали зрозуміти, що не готові до цього", - додав глава Єврогрупи.
"Зрозуміло, кіпрський уряд продовжує обговорювати з російською владою, що можна зробити в даній ситуації. Але якби навіть Росія погодилася видати Кіпру новий кредит, це не допомогло б стабілізувати борговий стан Кіпру. Нарощування боргу не допоможе їм упевнено йти в майбутнє", - цитує Reuters коментарі Дейсселблума.
Глава Єврогрупи підкреслив, що Кіпру доведеться в тій або іншій формі використовувати депозити місцевих банків для збору необхідних коштів. "Остаточний пакет, який ми плануємо погодити з Кіпром, майже неминуче повинен буде включати збір з банківських внесків в тому або іншому вигляді", - зазначив Дейсселблум.
На думку Дейсселблума, кіпрська криза представляє системний ризик для єврозони, тому податок на банківські депозити, незважаючи на його безпрецедентний характер, є абсолютною необхідністю в даних обставинах. Проте, зрозуміло, влада Кіпру повинна дотримати справедливий баланс між примусовими "внесками" з боку крупних і дрібних вкладників. Зокрема, бажано не стягувати податок з внесків величиною менше 100 тис. євро, відзначив глава Єврогрупи.
Нагадаємо, влада Кіпру продовжує в терміновому порядку шукати шляхи врегулювання фінансової кризи в республіці, спровокованої перш за все "роздутістю" банківського сектора і крупними втратами місцевих банків у зв'язку з грецькою борговою кризою. Раніше уряд Кіпру домовився з Єврогрупою, що збере 5,8 млрд євро за допомогою безпрецедентного податку на банківські внески і тоді отримає ще 10 млрд євро кредитів від Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Проте проект спецподатку на внески провалився в кіпрському парламенті. Тепер влада Кіпру розглядає альтернативні варіанти залучення коштів, включаючи націоналізацію пенсійних коштів близьких до уряду компаній, випуск особливих облігацій із забезпеченням у вигляді майбутніх доходів від видобутку природного газу і новий варіант оподаткування депозитів, націлений тільки на крупних вкладників. Партнери Кіпру по єврозоні дали зрозуміти, що не мають наміру виділяти республіці більше 10 млрд євро.
Міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс 20-21 березня веде переговори в Москві про додаткову участь Росії в програмі допомоги Кіпру. За його словами, Кіпр не просить Росію про новий кредит, а розраховує на інвестиції в банківський сектор і розвідку природного газу на острівному шельфі.
Читайте також: ЄЦБ може припинити екстрені операції з надання ліквідності банкам Кіпру