"Гарантії безпеки", санкції проти Путіна, повернення Порошенка: головне за тиждень

Росія обговорила "гарантії безпеки" зі США, НАТО та ОБСЄ

Переговорний тиждень щодо "гарантій безпеки" не став проривом у взаєминах Росії та Заходу. У Кремлі незадоволені результатами зустрічей. У НАТО вважають, що розбіжності між сторонами буде складно подолати. У США наголосили, що готові до продовження діалогу, але все залежатиме від рішень президента РФ.

Після зустрічі з делегацією США у Женеві 10 січня у РФ заявили, що не планують вторгнення в Україну, а американська сторона пообіцяла серйозні санкції у разі військової агресії Росії.

Через два дні у Брюсселі відбулися переговори Ради НАТО – РФ, на яких Росію закликали до деескалації. У свою чергу в РФ поставили умову, що для цього Київ має виконати мінські угоди щодо Донбасу. Країни НАТО назвали неприйнятними вимоги РФ про нерозширення Альянсу, у тому числі за рахунок України, та повернення його кордонів до рубежів 1997 року.

За підсумками зустрічі 13 січня з ОБСЄ РФ продовжила наполягати на "гарантіях" та пригрозила "катастрофічними наслідками", якщо домовитися із Заходом не вдасться.

У МЗС Росії чекають відповідних пропозицій від США та НАТО протягом тижня. При цьому міністр закордонних справ Сергій Лавров уже заявив, що НАТО не може диктувати Росії куди переміщати військові частини, і питання про відведення своїх військ від кордонів України не обговорюватиметься.

США готують санкції проти Росії

До Сенату США внесли законопроект про санкції проти президента Путіна, найвищих чиновників РФ, банків, промисловості. Обмеження запровадять у разі військового вторгнення в Україну чи ескалації конфлікту з боку Росії.

Під санкції можуть потрапити глава держави Володимир Путін, прем'єр-міністр Михайло Мішустін, глава МЗС Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, командувачі збройних сил. Передбачено запровадження обмежень проти банків, відключення від системи грошових платежів SWIFT.

Санкції запровадять проти секторів промисловості з видобутку та виробництва нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин. Також законопроект передбачає комплекс заходів, щоб не допустити введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2".

Окремо США готові оприлюднити звіт про активи Путіна. Він міститиме дані про доходи, вклади, банківські рахунки, ділові інтереси глави держави та членів його сім'ї в самій РФ і за кордоном.

У Росії відреагували на плани США щодо запровадження санкцій та пригрозили розривом відносин між країнами.

Криза в Казахстані

Протести в Казахстані отримали назву "Алматинської трагедії", а 10 січня в країні став днем ​​жалоби за загиблими. Комітет нацбезпеки прозвітував про стабілізацію ситуації та завершення АТО у більшості регіонів країни. У трьох областях достроково скасували режим НС, а з четверга аеропорт Алмати відновив роботу.

13 січня почалося відведення військ місії ОДКБ, російські військові мають покинути територію Казахстану до 19 січня.

У ході "зачисток" правоохоронцями було затримано близько 10 тисяч людей, із них 2 тисячі – в Алматі. Збитки бізнесу через заворушення оцінили у 220 млн доларів.

На тлі протестів у Казахстані змінився склад уряду. Президент Касим-Жомарт Токаєв оголосив п'ятирічний мораторій на підвищення заробітної плати чиновникам, доручив уряду розробити програму підвищення доходів населення та зниження безробіття.

Петро Порошенко повертається до України

Колишній президент оголосив своє повернення в Україну 17 січня. Його літак має приземлитися у понеділок о 09:00 у аеропорту "Київ" ім. Сікорського. Як повідомив сам Петро Порошенко, у день прибуття він має намір зустрітися із генеральним прокурором та прийти до суду.

Засідання Печерського райсуду у справі Порошенка для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою призначено на 11:00 17 січня. Нагадаємо, Порошенко підозрюється у держзраді та сприянні терористичним організаціям "ЛДНР".

Вручити підозру екс-президенту не вдалося, оскільки наприкінці грудня він виїхав за межі України. Незабаром у ЗМІ з'явилася інформація, що Печерський райсуд столиці дозволив затримати Порошенка для участі в засіданні щодо обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою із заставою 1 млрд гривень.

Нова хвиля COVID-19

В Україні розпочинається нова хвиля коронавірусу. За минулий тиждень кількість хворих зросла майже на 40% порівняно з кінцем грудня. У Національній академії наук України повідомили, що збільшилась частка інфікованих серед молоді до 35 років.

Головний санітарний лікар Ігор Кузін спрогнозував, що спалах триватиме з січня до квітня, переважаючим штамом буде "омікрон". Пік захворюваності припаде на лютий. При цьому посилювати карантин уряд поки що не планує.

Держрегулювання цін

Через високі темпи зростання цін на основні групи товарів Кабмін запровадив щоденний моніторинг цін на продукти, паливо, ліки. Граничний рівень роздрібної націнки на ці товари не може перевищувати 10%.

До переліку потрапило 30 товарних позицій, серед яких борошно, хліб, олія, крупи, молочні продукти, м'ясо, яйця, овочі, антибіотики, одноразові маски, бензин, скраплений газ, дизпаливо.

Український супутник у космосі

13 січня на мисі Канаверал відбувся запуск у космос українського супутника "Січ-2-30". Апарат було розроблено та виготовлено на "КБ "Південне" спільно з іншими українськими підприємствами. "Січ-2-30" вивела на орбіту ракета Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска.

Супутник отримуватиме цифрові зображення поверхні Землі, що важливо як для оборони країни, так її економічних галузей. Термін його роботи не менше 5 років. Проте існування апарату залежатиме від балістичних показників, зокрема і висоти орбіти.